1 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.
2 Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:
4 „Хто бідний на розум, хай прийде сюди,“а хто нерозумний, говорить йому:
5 „Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!
6 Покиньте глупоту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
7 Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого — й він покохає тебе.
9 Дай мудрому — й він помудріє іще, навчи праведного — і прибільшить він мудрости!
10 Страх Господній — початок премудрости, а пізнання Святого — це розум,—
11 бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.
12 Якщо ти змудрів — то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!
13 Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:
16 „Хто бідний на розум, хай прийде сюди,“а хто нерозумний, то каже йому:
17 „Вода крадена — солодка, і приємний прихований хліб“.
18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу — запрошені нею!
19
20
21
22
23
24
25