1 І промовив Господь до Мойсея: „Витеши собі дві кам’яні таблиці, як перші, і Я напишу на цих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти розбив.
2 І приготовся на рано. І вийдеш рано вранці на гору Сінай, і станеш Мені там на верхів’ї гори.
3 А з тобою ніхто не вийде, і на всій горі нехай нікого не буде видно. І також дрібна худоба й худоба велика нехай не пасеться навпроти тієї гори“.
4 І витесав він дві кам’яні таблиці, як перші. І встав Мойсей рано вранці, та й вийшов на гору Сінай, як Господь звелів був йому. І взяв він у руку свою дві таблиці кам’яні.
5 А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім’ям Господа.
6 І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: „Господь, Господь, — Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий,
7 що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях“.
8 І Мойсей поквапно вклонився до землі, і впав,
9 та й сказав: „Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо народ цей твердошиїй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спадком Своїм“.
10 А Він відказав: „Ось Я складаю заповіта перед усім народом твоїм. Я чинитиму чуда, які не були творені на всій землі і в жодного народу. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню його з тобою, — який він страшний!
11 Виконуй те, що Я наказую тобі сьогодні. Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.
12 Стережися, щоб не склав ти умови з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, — щоб він не став пасткою серед тебе.
13 Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи для богів поторощите, а їхні дерева святі повирубуєте.
14 Бо не будеш ти кланятись богові іншому, бо Господь — ревнивий ім’я Його, Бог ревнивий Він!
15 Щоб не склав ти умови з мешканцем краю, як будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви приносити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.
16 І не візьмеш із дочок його для синів своїх, бо будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і вчинять розпусниками синів твоїх вслід за богами своїми.
17 Литих богів не зробиш собі.
18 Будеш виконувати свято Опрісноків. Сім день будеш їсти опрісноки, що Я наказав був тобі на умовлений час місяця авіва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.
19 Усе, що відкриває утробу — то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці.
20 А відкриття утроби осла викупиш ягням. А якщо його не викупиш, то заб’єш його, зламавши шию. Кожного перворідного з синів твоїх викупиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою.
21 Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочинеш від праці; в орці й у жнива спочинеш від праці.
22 І свято тижнів зробиш собі, і первоплоду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року.
23 Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого.
24 Бо Я вижену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.
25 Не будеш приносити на квашенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святкова жертва Пасхи.
26 Початок первоплодів твоєї землі принесеш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері“.
27 І промовив Господь до Мойсея: „Напиши собі слова, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем“.
28 І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова Заповіту, — Десять Заповідей.
29 І сталося, коли сходив Мойсей з гори Сінай, — а обидві таблиці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, — що Мойсей не знав, що лице його стало променіти, бо Бог говорив з ним.
30 І побачив Аарон та всі Ізраїлеві сини Мойсея, — аж ось лице його променіло, і вони боялися підійти до нього!
31 І кликнув до них Мойсей, і звернулися до нього Аарон та всі начальники в громаді. І Мойсей говорив до них.
32 А потім попідходили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сінай.
33 І скінчив Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покривало.
34 А коли Мойсей входив перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покривало аж до свого виходу. І він виходив, і говорив до Ізраїлевих синів, що було наказано йому.
35 І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, — що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним.