1 Молитва вбогого, коли він слабне та перед Господнім лицем виливає мову свою.
2 Господи, вислухай молитву мою, і благання моє нехай дійде до Тебе!
3 Не ховай від мене обличчя Свого, в день недолі моєї — схили Своє ухо до мене, в день благання озвися небавом до мене!
4 Бо минають, як дим, мої дні, а кості мої — немов висохли в огнищі.
5 Як трава та — побите та висохло серце моє, так що я забував їсти хліб свій.
6 Від зойку стогнання мого прилипли до тіла мого мої кості.
7 Уподобився я пеликанові пустині, я став, як той пугач руїн!
8 Я безсонний, і став, немов пташка самотня на дасі.
9 Увесь день ображають мене вороги мої, ті, хто з мене кепкує, заприсяглись проти мене!
10 І попіл я їм, немов хліб, а напої свої із плачем перемішую, —
11 через гнів Твій та лютість Твою, бо підняв був мене Ти та й кинув мене.
12 Мої дні — як похилена тінь, а я сохну, немов та трава!
13 А Ти, Господи, будеш повік пробувати, а пам’ять Твоя — з роду в рід.
14 Ти встанеш та змилуєшся над Сіоном, бо час учинити йому милосердя, бо прийшов реченець,
15 бо раби Твої покохали й каміння його, і порох його полюбили!
16 І будуть боятись народи Господнього Ймення, а всі земні царі — слави Твоєї.
17 Бо Господь побудує Сіона, появиться в славі Своїй.
18 До молитви забутих звернеться Він, і молитви їхньої не осоромить.
19 Запишеться це поколінню майбутньому, і народ, який створений буде, хвалитиме Господа,
20 бо споглянув Він із високости святої Своєї, Господь зорив на землю з небес,
21 щоб почути зідхання ув’язненого, щоб на смерть прирокованих визволити,
22 щоб розповідати про Ймення Господнє в Сіоні, а в Єрусалимі — про славу Його,
23 коли разом зберуться народи й держави служити Господеві.
24 Мою силу в дорозі Він виснажив, дні мої скоротив.
25 Я кажу: „Боже мій, — не бери Ти мене в половині днів моїх! Твої роки — на вічні віки.
26 Колись землю Ти був заклав, а небо — то чин Твоїх рук, —
27 позникають вони, а Ти будеш стояти. І всі вони, як одежа, загинуть, Ти їх зміниш, немов те вбрання, — і минуться вони.
28 Ти ж — Той Самий, а роки Твої не закінчаться!
29 Сини Твоїх рабів будуть жити, а їхнє насіння стоятиме міцно перед обличчям Твоїм!“