1 І знову запалився Господній гнів на Ізраїля, і намовив сатана Давида проти них, говорячи: „Іди, перелічи Ізраїля та Юду!“
2 І сказав цар до Йоава, вождя війська, що з ним: „Перемандруй серед усіх Ізраїлевих племен від Дану аж до Беер-Шеви, і перелічіть народ, — і я пізнаю число цього народу“.
3 І сказав Йоав до царя: „Нехай же Господь, Бог твій, додасть до народу в сто раз стільки, скільки є, а очі мого пана, царя, бачать. Та нащо пан мій, цар, уподобав собі таку річ?“
4 Та цареве слово до Йоава та на військових провідників перемогло. І вийшов Йоав та військові провідники від царя, щоб перелічити Ізраїлів народ.
5 І перейшли вони Йордан, і таборували в Ароері, з правого боку міста, що лежить в середині долини Ґаду та при Язері.
6 І прийшли вони до Ґілеаду та до краю Тахтім-Ходші. І прийшли до Дан-Яану, і навколо до Сидону.
7 І прийшли вони до твердині Цор й до всіх міст хіввеянина та ханаанеянина, і вийшли до Юдиного Неґеву, до Беер-Шеви.
8 І мандрували вони по цілому краю, і прийшли в кінці дев’яти місяців та двадцяти днів до Єрусалиму.
9 І дав Йоав цареві число переліку народу. І було Ізраїля вісімсот тисяч сильних мужів, що витягають меча, а Юдиного мужа — п’ятьсот тисяч чоловіка.
10 І збентежилося Давидове серце, як перелічив він народ. І сказав Давид до Господа: „Я дуже згрішив, що зробив це! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого раба, бо я дуже немудро вчинив!“
11 І встав Давид рано вранці, а Господнє слово було до пророка Ґада, Давидового прозорливця, говорячи:
12 „Іди, та й скажеш Давидові: Так сказав Господь: Три карі кладу Я на тебе, — вибери собі одну з них, і Я зроблю її тобі“.
13 І прийшов Ґад до Давида, і розповів йому та й до нього сказав: „Чи прийдуть тобі сім літ голоду в твоїм краї, чи теж три місяці твого втікання перед ворогами твоїми, а вони тебе гнатимуть, чи теж буде три дні моровиця в твоїм Краї? Подумай тепер та й ріши, яке слово верну я Тому, Хто послав мене“.
14 І сказав Давид до Ґада: „Сильно скорблю я! Нехай же впадемо ми до Господньої руки, „бо велике Його милосердя“, а в руку людську нехай я не впаду!“
15 І дав Господь моровицю в Ізраїлі від ранку й аж до часу умовлення, — і померло з народу від Дану й аж до Беер-Шеви сімдесят тисяч чоловіка…
16 І простяг той Ангол свою руку на Єрусалима, щоб вигубити його, та Господь пожалував щодо того зла. І сказав Він до Ангола, що вигубляв серед народу: Забагато тепер, попусти свою руку!“А Ангол Господній був при тоці євусеянина Аравни.
17 І сказав Давид до Господа, коли побачив того Ангола, що побивав серед народу, і проказав: „Я ось згрішив, і пішов проти Закону. А ці вівці, — що зробили вони? Нехай же рука Твоя буде на мені та на домі батька мого!“
18 І прийшов того дня Ґад до Давида, та й сказав йому: „Устань, постав Господеві жертівника на току євусеянина Аравни“.
19 І пішов Давид за словами Ґадовими, як наказав був Господь.
20 І виглянув Аравна, і побачив царя та його слуг, що йдуть до нього. І вийшов Аравна, і вклонився цареві обличчям своїм до землі.
21 І сказав Аравна: „Чого прийшов пан мій, цар, до свого раба?“А Давид відказав: „Купити від тебе цього тока, щоб збудувати жертівника для Господа, — і буде стримана зараза від народу“.
22 І сказав Аравна до Давида: „Нехай пан мій, цар, візьме, і нехай принесе жертву, що добре в очах його. Дивися, — ось худоба на цілопалення, а молотілки та ярма — на дрова.
23 Усе віддає Аравна, о царю, цареві“. І сказав Аравна до царя: „Господь, Бог твій, нехай уподобає Собі тебе!“
24 І сказав цар до Аравни: „Ні, — бо тільки куплю від тебе за ціну, і не принесу дармо цілопалень Господеві, Богові моєму“. І купив Давид тока й худобу за срібло п’ятидесяти шеклів.
25 І Давид збудував там жертівника для Господа, і приніс цілопалення та мирні жертви. І Господь був ублаганий для Краю, — і була стримана зараза від Ізраїля.