1 І вернувся той ангол, що говорив зо мною, і збудив мене, як чоловіка, якого будять зо сну його.
2 І сказав він до мене: „Що ти бачиш?“А я відказав: „Бачу я, — ось світильник, увесь із золота, і чаша на верху його, і сім лямпад його на ньому, і по сім рурочок для лямпад, що на верху його.
3 І дві оливки на ньому, — одна з правиці чаші, а одна на лівиці її“.
4 І говорив я й сказав до ангола, що говорив зо мною, кажучи: „Що це, мій пане?“
5 І відповів ангол, що говорив зо мною, та й сказав мені: „Чи ж ти не знаєш, що це таке?“А я відказав: „Ні, пане!“
6 І відповів він, і сказав мені, говорячи: „Оце таке Господнє слово до Зоровавеля: Не силою й не міццю, але тільки Моїм Духом, говорить Господь Саваот.
7 Хто ти, горо велика? Перед Зоровавелем ти станеш рівниною. І він винесе наріжного каменя при криках: Милість, милість йому!“
8 І було мені слово Господнє таке:
9 „Зоровавелеві руки заклали цей дім, і руки його викінчать, і ти пізнаєш, що Господь Саваот послав мене до вас.
10 Бо хто буде погорджувати днем малих речей? Але будуть тішитися, і будуть дивитись на теслярського виска в руці Зоровавеля ті семеро, — Господні очі, що ходять по всій землі“.
11 І заговорив я та й до нього сказав: „Що це за дві оливки праворуч свічника й ліворуч його?“
12 І заговорив я вдруге, та й до нього сказав: „Що це за дві галузки оливок, що через дві золоті рурки виливають з себе золото?
13 І сказав він до мене, говорячи: „Хіба ти не знаєш, що це?“А я відказав: „Ні, пане!“
14 І він сказав: „Це два Помазанці, що стоять перед Господом всієї землі“.