1 І був чоловік із Веніяминового племени, а ім’я йому Кіш, син Авіїла, сина Церорового, сина Бехоратового, сина Афіяхового, веніяминівець, людина заможна.
2 І був у нього син, а ім’я йому Саул, молодий та гарний. І з Ізраїлевих синів не було нікого вродливішого за нього, — цілою головою він був вищий від кожного з усього народу.
3 І пропали були Кішові, Сауловому батькові, ослиці. І сказав Кіш до свого сина Саула: „Візьми з собою одного із слуг, і встань, — іди, пошукай ослиці!“
4 І він перейшов Єфремові гори, і перейшов край Шаліша, — та не знайшли. І перейшли вони край Шеаліму, — та нема. І перейшов він край Веніяминів, та не знайшли.
5 Увійшли вони до краю Цуф, і Саул сказав до свого слуги, що з ним: „Давай вернімося, щоб не занехав батько ослиць, та не став журитися за нами!“
6 А той відказав йому: „Ось у цьому місті є чоловік Божий, а той чоловік шанований. Усе, що він говорить, конче справджується. Тепер сходімо туди, — може він покаже нам нашу дорогу, що нею ми пішли б“.
7 І сказав Саул до свого слуги: „Ось ми підемо, — та що ми принесемо цьому чоловікові? Бо хліб вийшов із наших торб, а подарунка нема, щоб принести Божому чоловікові. Що ми маємо?“
8 А той слуга далі відповідав Саулові та й сказав: „Ось у руці моїй знаходиться чверть шекля срібла, і я дам Божому чоловікові, а він розповість нам про нашу дорогу“.
9 Колись в Ізраїлі, коли хто ходив питатися Бога, то так говорив: „Давайте підемо до провидця“. Бо що сьогодні „пророк“, колись звалося „провидець“.
10 І сказав Саул до свого слуги: „Добре твоє слово. Давай підемо!“І пішли вони до того міста, де був чоловік Божий.
11 Коли вони підіймалися по узбіччях до міста, то знайшли дівчат, що вийшли були набрати води. І сказали вони до них: „Чи є тут провидець?“
12 А ті відповіли їм та й сказали: „Є, — ось перед тобою! Поспіши тепер, бо сьогодні він прийшов до міста, — бо сьогодні в народа жертва на пагірку.
13 Як увійдете до міста, так знайдете його, поки він не вийде на пагірок їсти, — бо народ не їсть аж до його приходу, бо він благословляє жертву, потім їдять покликані. А тепер увійдіть, бо зараз ви знайдете його“.
14 І піднялися вони до міста. Як вони входили до середини того міста, аж ось Самуїл виходить навпроти них, щоб іти на пагірок.
15 А Господь, за день перед Сауловим приходом, виявив був Самуїлові, говорячи:
16 „Цього часу взавтра пошлю до тебе чоловіка з Веніяминового краю, і ти помажеш його на володаря над Моїм Ізраїлевим народом, і він спасе народ Мій від руки филистимлян. Я бо зглянувся на народ Мій, бо голосіння його дійшло до Мене!“
17 А коли Самуїл побачив Саула, то Господь сказав йому: „Оце той чоловік, що Я казав тобі, — він володітиме народом Моїм“.
18 І підійшов Саул до Самуїла в середині брами та й сказав: „Скажи мені, де тут дім провидця?“
19 І відповів Самуїл Саулові та й сказав: „Я той провидець. Вийди перед мене на пагірок, і ви будете їсти зо мною сьогодні. А рано я відпущу тебе, і про все, що в серці твоїм, я розповім тобі.
20 А щодо ослиць, що пропали тобі, — сьогодні вже три дні, — не журися за них, бо знайшлися вони. Та для кого все пожадане в Ізраїлі? Хіба ж не для тебе та для всього дому батька твого?“
21 І відповів Саул та й сказав: „Чи ж я не веніяминівець, із найменших Ізраїлевих племен? А рід мій найменший з усіх родів Веніяминового племени. І чого ти говориш мені отаке слово?“
22 І взяв Самуїл Саула та слугу його, і ввів їх до кімнати, і дав їм місце на чолі покликаних, а тих було близько тридцяти чоловіка.
23 І сказав Самуїл до кухаря: „Дай же ту частку, що дав я тобі, що про неї я сказав тобі: Відклади її в себе!“
24 І подав кухар стегно та те, що на ньому, і поклав перед Саулом. А Самуїл сказав: „Оце позоставлене! Поклади перед собою та їж, бо воно сховане для тебе на умовлений час, коли я сказав: Покликав я народ“. І Саул їв із Самуїлом того дня.
25 І зійшли вони з пагірка до міста, і він розмовляв із Саулом на даху свого дому.
26 І повставали вони рано вранці. І сталося, як зійшла рання зоря, то Самуїл кликнув до Саула на дах, говорячи: „Уставай же, і я відпущу тебе!“І встав Саул, і вони вийшли обоє, він та Саул, на вулицю.
27 Коли вони підходили на край міста, то Самуїл сказав до Саула: „Скажи тому слузі, і нехай він іде перед нами“. І той пішов. „А ти зараз спинися, — я оголошу тобі Боже слово!“