1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 „Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до краю ваших осель, що Я даю вам,
3 і принесете огняну жертву для Господа, цілопалення, або криваву жертву на сповнення обітниці, або в дарі, або в означених часах при спорядженні любих пахощів для Господа з худоби великої або з худоби дрібної,
4 то той, хто приносить, принесе свою жертву для Господа, хлібну жертву, — десяту частину ефи пшеничної муки, мішаної в чверті гіна оливи,
5 і вина для литої жертви принесеш чверть гіна на цілопалення або для жертви для кожного ягняти.
6 Або для барана принесеш хлібну жертву, — дві десятих частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі третьої частини гіна.
7 І вина для литої жертви третю частину гіна, — принесеш пахощі любі для Господа.
8 А коли принесеш молодого бичка як цілопалення, або як жертву на сповнення обітниці, або як мирну жертву для Господа,
9 то принесеш молодого бичка і хлібну жертву, — три десяті частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі половини гіна.
10 І принесеш на литу жертву пів гіна вина, — жертва огняна, пахощі любі для Господа.
11 Так буде робитися для одного вола, або для одного барана, або для ягняти з-поміж овець, або з-поміж кіз.
12 За числом жертов, що принесете, так зробите для кожної, за числом їх.
13 Кожен тубілець так принесе це, щоб принести огняну жертву, пахощі любі для Господа.
14 А коли з вами буде тимчасово мешкати приходько, або той, що серед вас, — постанова для ваших поколінь, — то він принесе огняну жертву, пахощі любі для Господа, — як принесете ви, так принесе й він.
15 Збори, — постанова одна для вас та для приходька, що мешкає тимчасово, — постанова вічна для ваших поколінь: як ви, так і приходько буде перед Господнім лицем!
16 Один закон і одна постанова буде вам і приходькові, що мешкає тимчасово з вами“.
17 I Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
18 „Промовляй до синів Ізраїлевих, та й скажи їм: Як ви ввійдете до краю, що Я впроваджую вас туди,
19 то станеться, коли ви їстимете хліб того краю, — ви принесете приношення для Господа.
20 Як початок діж ваших, калача принесете на приношення, — як приношення току, принесете його.
21 Від початку діж ваших дасте Господеві приношення, — постанова для ваших поколінь!
22 А коли ви помилитеся, і не виконаєте всіх тих заповідей, що Господь говорив до Мойсея,
23 усього, що наказав вам Господь через Мойсея, від дня, коли Господь наказав був і далі для ваших поколінь,
24 то станеться, коли зроблено помилку через недогляд громади, нехай вся громада принесе одного бичка, молоде з великої худоби, на цілопалення, на пахощі любі для Господа, а хлібна його жертва та лита жертва його за постановою, і козла на жертву за гріх.
25 І очистить священик всю громаду синів Ізраїлевих, і буде прощено їм, бо то помилка, а вони принесли жертву свою, жертву огняну для Господа та жертву свою за гріх перед лице Господнє за свою помилку.
26 І буде прощено всій громаді Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, бо то помилковий гріх усього народу.
27 А якщо згрішить помилково одна душа, то вона принесе однорічну козу на жертву за гріх.
28 І очистить священик ту душу, що помилилась, що згрішила помилково перед Господнім лицем, на очищення її, — і буде прощено їй.
29 Тубільцеві серед Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, — закон один буде вам для того, хто зробить гріх помилково.
30 А та душа, що зробить зухвалою рукою, — чи з тубільця, чи з приходька, — він Господа зневажає, і буде винищена душа та з-посеред народу її.
31 Бо він знехтував слово Господа, і зламав Його заповідь, — конче буде винищена душа та, гріх її на ній“.
32 І були Ізраїлеві сини в пустині, та й знайшли чоловіка, що збирає дрова суботнього дня.
33 І привели його ті, хто знайшов його, як збирав дрова, до Мойсея й до Аарона та до всієї громади.
34 І взяли його під сторожу, бо не було вирішене, що зробити йому.
35 І сказав Господь до Мойсея: „Конче буде забитий цей чоловік, — закидати його камінням усій громаді поза табором!“
36 І випровадила його вся громада поза табір, та й закидала його камінням, — і він помер, як Господь наказав був Мойсеєві.
37 І сказав Господь до Мойсея, говорячи:
38 „Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажи їм: Нехай вони зроблять собі кутаси на краях своїх одеж, вони й їхні покоління, і дадуть на кутаса поли блакитну нитку.
39 І буде вона вам за кутаса, — і будете бачити його, і пам’ятатимете всі Господні заповіді, і виконаєте їх, і не будете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи, ви зраджуєте,
40 щоб згадували ви та виконували всі Мої заповіді, — і будьте святі для вашого Бога!
41 Я — Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я — Господь, Бог ваш!