1 І сказала їй свекруха її Ноомі: „Дочко моя, ось я пошукаю для тебе місця спочинку, що буде добре тобі.
2 А тепер ось Боаз, наш родич, що була ти з його служницями, ось він цієї ночі буде віяти ячмінь на току.
3 А ти вмийся, і намастися, і надягни на себе кращу одежу свою, та й зійди на тік. Але не показуйся на очі тому чоловікові, аж поки він не скінчить їсти та пити.
4 І станеться, коли він ляже, то ти зауваж те місце, де він лежить. І ти прийдеш, і відкриєш приніжжя його та й ляжеш, а він скаже тобі, що маєш робити“.
5 А та відказала до неї: „Усе, що ти кажеш мені, я зроблю“.
6 І зійшла вона на тік, і зробила все, як наказала їй свекруха її.
7 А Боаз з’їв та випив, та й стало весело йому на серці, і прийшов він покластися біля копиці. А вона тихо прийшла, і відкрила його приніжжя та й лягла.
8 І сталося опівночі, і затремтів той чоловік, та й звівся, — аж ось жінка лежить у приніжжі його!
9 І він сказав: „Хто ти?“А вона відказала: „Я невільниця твоя Рут. Простягни ж крило над своєю невільницею, бо ти мій родич“.
10 А він сказав: „Благословенна ти в Господа, дочко моя! Твоя остання ласка до мене ліпша від першої, — що не пішла ти за юнаками, чи вони бідні, чи вони багаті.
11 А тепер, дочко моя, не бійся! Усе, що скажеш, я зроблю тобі, — бо все місто народу мого знає, що ти жінка чеснотна!
12 А тепер справді, що я родич, — та є родич ще, ближчий від мене.
13 Ночуй цю ніч, а ранком, — якщо він викупить тебе — добре, нехай викупить. А якщо він не схоче викупити тебе, то викуплю тебе я, — як живий Господь! Лежи тут аж до ранку“.
14 І лежала вона у приніжжі його аж до ранку, і встала, перше ніж можна розпізнати один одного. А він сказав: „Нехай не пізнають, що жінка приходила на тік“.
15 І він сказав: „Дай хустку, що на тобі, і подерж її“. І держала вона її, а він відміряв шість мір ячменю, і поклав на неї, та й пішов до міста.
16 А вона прийшла до своєї свекрухи. А та сказала: „Як справа, дочко моя?“А вона розповіла їй усе, що зробив їй той чоловік.
17 І сказала: „Ці шість мір ячменю він дав мені, бо сказав: Не приходь порожньо до своєї свекрухи“.
18 А та сказала: „Почекай, моя дочко, аж поки довідаєшся, як випаде справа, бо той чоловік не заспокоїться, доки не викінчить цієї справи сьогодні“.