1 А оце закон жертви за провину, — Найсвятіше вона.
2 На місці, де ріжуть цілопаления, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо.
3 А ввесь її лій із неї він принесе, — курдюка, і лій, що покриває нутрощі,
4 і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками,
5 та й спалить те священик на жертівнику, — це огняна жертва для Господа, жертва за провину вона.
6 Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона.
7 Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини — закон їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде.
8 А священик, що приносить чиєсь цілопалення, — шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона буде.
9 І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна приготовлена в горшку та на лопатці, — священикові, що приносить її, йому вона буде.
10 А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, — буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому.
11 А оце закон про мирну жертву, що хтось принесе її Господеві.
12 Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі.
13 Разом із калачами квашеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його.
14 І принесе він щось одне з кожної жертви, — приношення для Господа; це буде священикові, що кропить кров мирної жертви, — буде йому.
15 А м’ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, — не позоставить із нього нічого до ранку.
16 А якщо жертва його приношення — обітниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день принесення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене.
17 А позостале з м’яса кривавої жертви в третім дні буде спалене.
18 А якщо справді буде їджене з м’яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподобаний той, хто приносить її, — це не буде залічене йому, буде нечисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх.
19 А те м’ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не буде їджене, — на огні буде спалене. А м’ясо чисте — кожен чистий буде їсти м’ясо.
20 А душа, що буде їсти м’ясо з мирної жертви, що вона Господня, а нечисть його на ньому, то буде вона винищена з народу свого.
21 А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазуючого, та проте буде їсти з м’яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той винищений із народу свого“.
22 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
23 „Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти.
24 А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти — не будете їсти його.
25 Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого.
26 І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях.
27 Кожна душа, що їстиме яку-будь кров, — то буде винищена душа та з-посеред народу свого“.
28 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
29 „Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє приношення Господеві з своєї мирної жертви.
30 Руки його принесуть огняні жертви Господні, — лій із грудиною, принесе грудину, щоб колихати її, як колихання перед Господнім лицем.
31 І священик спалить той лій на жертівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.
32 А праве стегно з мирних жертов ваших дасте священикові, як приношення.
33 Хто з Ааронових синів приносить кров мирних жертов та лій, — йому буде на пайку праве стегно.
34 Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колихання й стегно приношення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааронові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.
35 Оце частка з помазання Аарона та частка з помазання синів його з огняних жертов Господніх у день приношення їх на священнослуження Господеві,
36 що наказав Господь давати їм у день їхнього помазання від Ізраїлевих синів, — вічна постанова на їхні покоління!
37 Оце закон про цілопалення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за провину, і про посвячення, та про жертву мирну,
38 що Господь наказав був Мойсеєві на Сінайській горі в день наказу Його Ізраїлевим синам приносити жертви свої Господеві в Сінайській пустині“.