1 І Господь промовляв до Мойсея, кажучи:
2 „Накажи Ааронові та синам його, повідаючи: Оце закон цілопалення: Воно приноситься на огнищі своїм на жертівнику цілу ніч аж до ранку, а огонь жертівника горітиме на ньому.
3 І надіне священик льняну свою шату, і льняне спіднє зодягне на тіло своє, і збере попіл, що на нього огонь спалить цілопалення на жертівнику, та й покладе його при жертівнику.
4 І здійме він шати свої, і зодягне одіж іншу, та й винесе попіл поза табір до чистого місця.
5 А огонь на жертівнику горітиме на ньому, не погасне, а священик палитиме на ньому дрова щоранку, і кластиме на нього цілопалення, і палитиме на ньому лій мирних жертов.
6 Огонь завжди горітиме на жертівнику, не погасне.
7 А оце закон про хлібну жертву: Ааронові сини принесуть її перед лице Господнє до переду жертівника.
8 І візьме він із неї жменею своєю з пшеничної муки хлібної жертви, та з оливи її, та ввесь ладан, що на хлібній жертві, та й спалить на жертівнику, — любі пахощі, це частина її, як пригадувальна для Господа.
9 А позостале з неї їстимуть Аарон та сини його, — прісне буде їджене воно в святім місці, на подвір’ї скинії заповіту будуть їсти її.
10 Не буде печена вона квашеною. Їхню частину — Я дав це з огняних Моїх жертов; вона — Найсвятіше, як жертва за гріх та жертва за провину.
11 Кожен нащадок чоловічої статі поміж Ааронових дітей буде її їсти, — вічна постанова для ваших поколінь, — з огняних жертов Господніх. Усе, що доторкнеться до них, освятиться“.
12 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
13 „Оце жертва Аарона та синів його, що принесуть Господеві в дні помазання його: десята частина ефи пшеничної муки, це постійна хлібна жертва: половина її — рано, а половина її — ввечорі.
14 На лопатці в оливі буде вона зроблена; принесеш її вимішану, випечену жертву хлібну в кусках принесеш, — любі пахощі для Господа.
15 А помазаний священик зробить її — замість нього зробить її котрийсь із синів його, — це вічна Господня постанова. Уся вона буде спалена.
16 А кожна священикова хлібна жертва буде ціла, — не буде їджена“.
17 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
18 „Промовляй до Аарона та до синів його, говорячи: Оце закон про жертву за гріх: На місці, де зарізується цілопалення, буде зарізувана жертва за гріх перед лицем Господнім, — Найсвятіше вона!
19 Священик, що складає її як жертву за гріх, буде їсти її, — на місці святому буде вона їджена, на подвір’ї скинії заповіту.
20 Усе, що доторкнеться до м’яса її, стане святе; а що з її крови покропить на одежу, — що покропиться нею, те випереш на місці святому.
21 А глиняний посуд, що в ньому вона варена, буде розбитий. А якщо в мідянім посуді була вона варена, то буде вичищений до блиску й виполосканий водою.
22 Кожен чоловічої статі із священиків буде їсти її, — Найсвятіше вона.
23 А кожна жертва за гріх, що з крови її буде внесено до скинії заповіту на окуплення в святині, не буде їджена, — в огні буде спалена.
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40