1 І звів я очі свої, та й побачив, аж ось чотири роги.
2 І запитав я ангола, що говорив зо мною: „Що це?“А він відказав мені: „Це ті роги, що розпорошили Юду й Ізраїля та Єрусалим“.
3 І Господь показав мені чотирьох майстрів.
4 І запитав я: „Що вони приходять зробити?“А Він відказав, говорячи: „Це ті роги, що розпорошили Юду, так що ніхто не підвів голови. А ці прийшли настрашити їх, щоб скинути роги тих народів, що підносять рога проти Юдиного краю, щоб його розпорошити“.
5 І звів я очі свої та й побачив, аж ось муж, а в його руці мірничий шнур.
6 І сказав я: „Куди ти йдеш?“А він відказав мені: „Щоб зміряти Єрусалим, щоб побачити, яка ширина його та яка довжина його“.
7 Аж ось ангол, що говорив зо мною, виходить, а навпроти нього виходить Ангол інший.
8 І сказав він до нього: „Біжи, говори цьому юнакові, кажучи: Невкріплений буде Єрусалим через многість людей та худоби в середині його.
9 А Я стану для нього, — говорить Господь, — огняним муром навколо, і стану славою в середині його.
10 „Горе, горе, — втікайте з північного краю, — говорить Господь, — бо на чотири небесні вітри розпорошу Я вас, промовляє Господь.
11 Горе, — втікай до Сіону, мешканко дочки Вавилону!
12 Бо так промовляє Господь Саваот: Для слави послав Він мене до народів, що вас грабували, бо хто вас доторкується, той доторкується до зірця Його ока.
13 Бо ось тільки махну Я своєю рукою на них, — і для їхніх рабів вони здобиччю стануть, і пізнаєте ви, що Господь Саваот мене вислав.
14 Співай же та тішся, о дочко Сіону, бо ось Я приходжу та перебуватиму посеред тебе, говорить Господь!
15 І дня того прилучаться люди численні до Господа, „і стануть народом Мені, а Я перебуватиму посеред тебе“, і довідаєшся, що Господь Саваот мене вислав до тебе.
16 І Юду, спадок Свій, посяде Господь на святій землі, і вибере Єрусалима Він ще!
17 Замовчи ж, всяке тіло, перед Господнім лицем, бо Він пробудився з мешкання святого Свого!“