1 Для дириґента хору. Псалом Давидів. Пісня.
2 Нехай воскресне Бог, — і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!
3 Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!
4 А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!
5 Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, — Господь Йому Ймення, — та перед Ним веселіться!
6 Сиротам батько й вдовицям суддя, — то Бог у святому мешканні Своїм!
7 Бог самітних уводить до дому, витягує в’язнів з кайданів, — тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!
8 Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, — Села,
9 то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом Ізраїля!
10 Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений — міцно поставив його.
11 У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!
12 Господь дає слово; провісниць велика многота:
13 „Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич“.
14 Коли ви спочиваєте між обійстями — то крила голубки покриті сріблом, а пера її — зеленкавістю золота.
15 Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.
16 Гора Божа — Башанська гора, гора верхогір’я — гора та Башанська.
17 Верхогір’я, — чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?
18 Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, — Господь із Сінаю прибув до святині.
19 Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, — і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.
20 Благословенний Господь, — тягарі Він щоденно нам носить, Бог — наше спасіння! Села.
21 Бог для нас — Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!
22 Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!
23 Промовив Господь: „Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,
24 щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!“
25 Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:
26 Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:
27 „Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел Ізраїля!“
28 Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.
29 Твій Бог наказав тобі силу, — будь силою, Боже, того, кого нам учинив!
30 Із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.
31 Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!
32 Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.
33 Царства землі, — співайте Богові, виспівуйте Господа, — Села,
34 що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.
35 Визнайте Богові силу, величність Його над Ізраїлем, а в хмарах потуга Його!
36 Бог грізний у святинях Своїх, Бог Ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!