Псалми — Розділ 43 (Огієнко з паралельними місцями)

1 Для дириґента хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний.

2 Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх:

3 Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив!

4 Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, — а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав!

5 Ти Сам — Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова:

6 Тобою поб’ємо своїх ворогів, Ім’ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас,

7 бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені,

8 але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

9 Ми хвалимось Богом щодня, і повіки Ім’я Твоє славимо, Села, —

10 та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами:

11 Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток.

12 Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів,

13 Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив!

14 Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць,

15 Ти нас учинив за прислів’я поганам, і головою хитають народи на нас.

16 Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє, —

17 через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника.

18 Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили,

19 не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги!

20 Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню, —

21 чи й тоді ми забули Ім’я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого?

22 Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця, —

23 що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних.

24 Прокинься ж, — для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, — не кидай назавжди!

25 Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту?

26 Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі.

27 Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!