1 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
2 „Промовляй до Ізраїлевих синів та й скажеш їм: Коли хто складає обітницю Богові за твоєю оцінкою душ для Господа,
3 то буде твоя оцінка: чоловіка від віку двадцяти літ і аж до віку шостидесяти літ, — і буде твоя оцінка п’ятдесят шеклів срібла на міру шеклем святині;
4 а якщо жінка вона, то буде твоя оцінка тридцять шеклів.
5 А якщо від віку п’яти літ і до віку двадцяти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка — двадцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.
6 А якщо від віку місяця й аж до віку п’яти літ, то буде твоя оцінка: чоловіка — п’ять шеклів срібла, а для жінки твоя оцінка — три шеклі срібла.
7 А якщо від віку шостидесяти літ і вище: якщо чоловік, то буде твоя оцінка п’ятнадцять шеклів, а для жінки — десять шеклів.
8 А якщо він обіднілий проти твоєї оцінки, то поставить його перед священиком, і священик оцінує його, — за тим, що спроможна рука того, хто обіцяв, оцінує його священик.
9 А якщо буде худоба, що з неї приносять жертву для Господа, — усе, що дається із неї для Господа, буде святощами.
10 Не вільно обміняти її, ані заступити її, добру — злою, або злу — доброю; а якщо справді заступить худобу худобою, то буде вона та заступство її — буде святощами.
11 А якщо та всяка худоба нечиста, що з неї не приносять жертов для Господа, то він поставить ту худобу перед священиком,
12 і священик оцінує її чи то добре, чи недобре. Як оцінує священик, так нехай буде.
13 А якщо він справді викупить її, то додасть п’яту частину її над оцінку твою.
14 А коли хто посвятить дім свій на святість для Господа, то священик оцінує його чи то добре, чи недобре. Як оцінує його священик, так стане.
15 А якщо той, хто посвячує, викупить свого дома, то додасть п’яту частину срібла твоєї оцінки над нього, — і буде його.
16 А якщо хтось посвятить Господеві з поля своєї посілости, то буде оцінка твоя посівом його, — посів хомера ячменю за п’ятдесят шеклів срібла.
17 Якщо він посвятить своє поле від ювілейного року, то воно стане за оцінкою твоєю.
18 А якщо посвятить поле своє по ювілеї, то священик облічить йому те срібло за роками, позосталими до ювілейного року, і те буде відняте від оцінки твоєї.
19 А якщо справді викупить те поле той, хто посвячує його, то додасть п’яту частину срібла оцінки над нього, — і стане воно його.
20 А якщо він не викупить поля того, і якщо він продасть те поле кому іншому, то вже не буде воно викуплене.
21 І буде те поле, коли воно вийде в ювілеї, святість для Господа, як поле закляття, — для священика буде посілість ним.
22 А якщо він посвятить Господеві поле купівлі своєї, що не з поля посілости його,
23 то священик облічить йому суму твоєї оцінки аж до ювілейного року, і дасть твою оцінку того дня, як святість для Господа.
24 В ювілейному році вернеться те поле до того, від кого купив його, що його посілість тієї землі.
25 А вся оцінка твоя буде шеклем святині, — двадцять ґер буде шекель.
26 Тільки перворідного в худобі, що визнане, як перворідне для Господа, ніхто не посвятить його, — чи то віл, чи то овечка, — Господеві воно!
27 А якщо в худобі нечистій, то викупить за твоєю оцінкою, і додасть п’яту частину над нього. А якщо не буде викуплене, то буде продане за оцінкою твоєю.
28 Тільки кожне закляття, що людина заклене Господеві зо всього, що його, — від людини, і худоби, і від поля його посілости, не буде продане й не буде викуплене, — воно найсвятіше для Господа.
29 Кожне закляття, що буде оголошене за закляття з-посеред людей, не буде викуплене, — буде конче забите.
30 А всяка десятина з землі, з насіння землі, з плоду дерева, — Господеві воно, святощі для Господа!
31 А якщо дійсно викупить хтось свою десятину, — той додасть п’яту частину її над неї.
32 А всяка десятина худоби великої та худоби дрібної, усе, що перейде під палицею, — десяте буде святість для Господа.
33 Не буде перебирати між добрим та злим, і не замінить його. А якщо справді заступить його, то буде воно та заступство його, — буде святість, не буде викуплене“.
34