Молитва до Святої Марти на 9 вівторків: Богословський аналіз, історія новени, канонічні тексти та духовний посібник для здійснення праведних бажань

Молитва до Святої Марти на 9 вівторків — це одна з найвідоміших, найглибших та найпоширеніших у всесвітній християнській практиці молитовних традицій (новен), до якої протягом багатьох століть вдаються мільйони вірян у моменти важких душевних криз, нерозв’язних життєвих обставин, сімейних негараздів, важких хвороб та гострої потреби у відновленні справедливості й миру. Свята Марта з Віфанії — сестра праведного Лазаря Чотириденного та преподобної Марії — посідає виняткове місце в новозавітній священній історії як найближча соратниця Спасителя, в чиєму домі Господь Ісус Христос знаходив відпочинок, розраду і щиру людську гостинність.

Проте в сучасному інформаційному просторі навколо цієї благодатної молитовної практики нерідко виникають хибні уявлення, магічні забобони та псевдодуховні спотворення. Мета цього фундаментального посібника — надати вичерпний богословський, екзегетичний та історичний аналіз постаті святої Марти, розкрити справжній християнський зміст дев’ятитижневого молитовного правила, очистити його від марновірства та представити повні канонічні тексти молитов, літаній і літургійних піснеспівів, об’єднавши західну й східну патристичну спадщину в єдине живе духовне джерело.

1. Біблійно-богословський портрет святої Марти з Віфанії

Священне Писання Нового Завіту відкриває нам образ святої Марти не як абстрактну постать із середньовічних легенд, а як живу, діяльну, глибоко мислячу жінку полум’яної віри. Віфанійська родина — Марта, Марія та їхній брат Лазар — займала унікальне місце в земному житті Христа. Євангеліст Іоан прямо свідчить: «Любив же Ісус Марту, і сестру її, і Лазаря» (Ін. 11:5). Це пряме свідчення про особливу дружбу Боголюдина дарує нам ключ до розуміння тієї дерзновенної сміливості, з якою свята Марта зверталася до Господа.

1.1. Екзегеза Луки 10:38–42: Справжній зміст докору про турботу

Найвідоміший епізод за участю Марти описаний у Євангелії від Луки (10:38–42), коли Ісус завітав до її оселі. Марта взяла на себе весь тягар прийому високого Гостя та Його учнів — клопоталася про стіл, омивання ніг, спокій мандрівників. Тим часом її сестра Марія сіла біля ніг Ісуса і слухала Його слово. Втомлена Марта звернулася до Господа: «Господи, чи Тобі байдуже, що сестра моя залишила мене одну служити? Скажи їй, щоб допомогла мені» (Лк. 10:40). На це Спаситель відповів:

«Марто, Марто! Ти турбуєшся і клопочешся про багато що, а потрібне лише одне. Марія ж обрала благу частку, яка не відбереться від неї» (Лк. 10:41–42).

У грецькому оригіналі Євангелія вжито дієслова μεριμνᾷς (merimnas — від merimna, що буквально означає «розривання душі на частини», внутрішнє розпорошення уваги, тривожність) та θορυβάζῃ (thorybaze — перебувати в сум’ятті, створювати галас, шум). Христос жодним словом не засудив саму працю Марти! Без її гостинності учні й сам Учитель залишилися б голодними і втомленими. Господь лагідно, подвійним звертанням («Марто, Марто!» — біблійний знак глибокої любові та турботи, як «Аврааме, Аврааме!» чи «Савле, Савле!») застерігає її від внутрішнього неспокою, який затьмарює радість перебування з Богом. Праця свята, але коли вона перетворюється на джерело роздратування, суєти й претензій до ближнього, людина втрачає «одне потрібне» — внутрішній зв’язок із Христом.

1.2. Екзегеза Іоана 11:1–44: Вершина христологічного сповідання Марти

Якщо в Євангелії від Луки Марта постає в образі дбайливої господині, то в 11-й главі Євангелія від Іоана вона відкривається як одна з найбільших богословок і сповідниць віри в усій біблійній історії. Коли помер Лазар, і його тіло вже чотири дні лежало у печері, сповите пеленами, саме Марта, почувши про наближення Ісуса, першою поспішила Йому назустріч за межі селища, тоді як скорботна Марія залишилася вдома.

Діалог Марти з Христом біля гробу Лазаря є богословським шедевром Нового Завіту. Вона говорить Йому: «Господи, якби Ти був тут, не помер би мій брат. Але й тепер знаю, що чого б Ти не попросив у Бога, Бог дасть Тобі» (Ін. 11:21–22). Це не просто докір скорботної сестри — це свідчення абсолютної впевненості у всемогутності Спасителя. Коли Ісус промовляє найвище одкровення: «Я є воскресіння і життя; хто вірує в Мене, якщо і помре, оживе. І всякий, хто живе і вірує в Мене, не помре повік. Чи віриш цьому?», Марта відповідає словами, які ставлять її в один ряд з апостолом Петром:

«Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що гряде у світ» (Ін. 11:27; давньогрецькою: Ναί, Κύριε, ἐγὼ πεπίστευκα ὅτι σὺ εἶ ὁ Χριστὸς ὁ Υἱὸς τοῦ Θεοῦ).

Зверніть увагу на час дієслова: πεπίстеυκα (перфект) вказує на тверду, усталену, непохитну віру, яка склалася задовго до цього дня. Петро виголосив схоже сповідання в Кесарії Філіпповій (Мф. 16:16), але Марта виголосила його перед лицем смерті, розкладу тіла і трагедії, коли Лазар уже смердів у могилі. Саме ця беззастережна віра Марти відкрила шлях для найбільшого новозавітного чуда перед Страстями — воскресіння праведного Лазаря.

1.3. Євхаристійне служіння у Віфанії (Іоана 12:1–3)

У 12-й главі Євангеліст знову згадує Марту за шість днів до Пасхи на трапезі на честь воскреслого Лазаря. Текст лаконічний: «Марта прислуговувала» (давньогрецькою: ἡ Μάρθα διηκόνει — буквально «діяконила», здійснювала дияконію). Тут уже немає жодних нарікань, тривоги чи заздрощів до сестри. Марта знайшла досконалу внутрішню гармонію: її щоденна фізична праця стала літургійним, євхаристійним служінням любові Самому Богу.

2. Святоотцівська спадщина: Гармонія дії і споглядання (Vita Activa et Vita Contemplativa)

Протягом віків святі отці Церкви як Сходу, так і Заходу глибоко аналізували постаті Марти та Марії як уособлення двох нерозривних вимірів християнського буття — діяльного життя (праці любові) та споглядального життя (молитви і мовчання).

2.1. Блаженний Августин Іппонський (Проповіді 103 та 104)

У своїх славетних проповідях Sermo 103 та Sermo 104 блаженний Августин виголошує глибоку апологію святої Марти:

«Марта і Марія були двома сестрами не лише по плоті, але й за побожністю; обидві служили Господу в злагоді, коли Він ходив у тілі. Марта прийняла Його у свій дім, як приймають подорожнього, хоча вона приймала Свого Творця у плоті творіння… Марта дбала, як нагодувати Господа, а Марія прагнула бути нагодованою Господом. Чи служіння Марти було поганим? Якби вона не нагодувала, чи слухала б Марія? Обидві частки благословенні, але праця Марти — це доля земного віку, де є голод і спрага, а частка Марії — це передсмак Небесного Царства, де немає потреби в хлібі тлінному, бо Сам Бог є всякою поживою».

Августин підкреслює: без вірного служіння Марти земна Церква не може існувати. Її шлях — це чеснота милосердя, опіки над хворими, дітьми, бідними та всіма, хто потребує захисту.

2.2. Святитель Григорій Двоєслов та свята Тереза Авільська

Святитель Григорій Великий у праці Moralia in Job вчить, що діяльне життя (Марта) передує споглядальному (Марія): не навчившись смиренно переносити клопоти, долати егоїзм і служити іншим людям у побуті, неможливо зійти на висоти чистої безмовної молитви.

Велика вчителька молитви свята Тереза Авільська у своєму шедеврі «Внутрішній замок» (Сьома Обитель) робить практичний духовний висновок для кожної людини:

«Повірте мені: Марта і Марія повинні йти рука в руку, щоб гідно прийняти Господа і назавжди втримати Його біля себе. Якби Марта сиділа склавши руки, хто дав би поживу Спасителю? Тому наша діяльність має живитися молитвою, а молитва — приносити плоди щирої праці для ближніх».

3. Історичний генезис практики «Дев’ять вівторків» та провансальське передання

Звідки взялася традиція молитися саме протягом дев’яти вівторків і чому ця новена стала настільки знаменитою в усьому світі?

3.1. Богословська суть числа «9» (Новена)

Слово «новена» походить від латинського novem (дев’ять). Прообразом будь-якої християнської новени є подія книги Діянь Апостолів: після Вознесіння Господа на сороковий день після Великодня апостоли разом із Пресвятою Богородицею перебували в безперестанній молитві в Сіонській світлиці рівно дев’ять днів, очікуючи зішестя Святого Духа на свято П’ятидесятниці (Дії 1:14). Дев’ять — це біблійне число стійкості, покаянного очікування, наполегливості та духовного дозрівання плоду віри.

3.2. Чому саме вівторок? Літургійний зміст

У літургійному календарі Церкви кожен день тижня має своє молитовне присвячення: неділя — Воскресінню Христовому, понеділок — святим безплотним силам (Ангелам), п’ятниця — Хресту Господньому. Вівторок з давніх-давен у багатьох традиціях вважався днем пам’яті пророків, Предтечі Господнього Іоана, а також святих помічників у скорботах, серед яких особливе місце посідає свята Марта як невтомна захисниця домашнього вогнища і покровителька у відчайдушних потребах.

3.3. Тараскон та переказ про приборкання дракона Тараска

У тексті популярної молитви до святої Марти є вражаючі слова: «допоможи мені подолати всі труднощі так, як ти перемогла древнього змія». Багато сучасних людей дивуються цьому образу. Його коріння сягає стародавнього провансальського передання, зафіксованого у славетній «Золотій Легенді» (Legenda Aurea, бл. 1260 р.) архієпископа Якова Ворагінського.

Згідно з цим переданням, після перших жорстоких переслідувань християн у Єрусалимі (після побиття першомученика Стефана) юдеї посадили Марту, Марію, воскреслого Лазаря, святого Максиміна та інших учнів у човен без весел, вітрил і керма, пустивши його у відкрите Середземне море на вірну загибель. Проте промислом Божим човен прибило до берегів Південної Галлії (сучасний Прованс, район Марселя). Лазар став першим єпископом Марселя, а свята Марта оселилася поблизу річки Рона в місцевості, яка тоді називалася Нерлук.

Місцеві жителі потерпали від жахливого чудовиська — дракона, прозваного Тараском (напівзвіра-напівриби з панциром, пазурами та вогненним диханням), який топив човни, пожирав худобу і тримав людей у панічному жаху. Хоробрі воїни зі списами й мечами гинули в болотах. Тоді свята Марта пішла в ліс до лігва чудовиська. Вона не взяла з собою жодної зброї — лише дерев’яний хрест і посудину зі святою водою. Окропивши звіра святою водою та осінивши хресним знаменням, Марта силою імені Христового позбавила його всієї люті: дракон став лагідним, як ягня. Вона зв’язала його своїм дівочим поясом і вивела до людей.

Місто було врятоване і на честь цієї події отримало назву Тараскон. Там свята Марта провела решту свого життя в пості, молитві та благодійництві, збудувавши монастир. У 1187 році в Тарасконі були знайдені її нетлінні мощі, які й сьогодні спочивають у крипті величної базиліки святої Марти (Collégiale Sainte-Marthe de Tarascon), куди сходяться паломники з усього світу.

Духовне значення образу змія: Для християнина «перемога Марти над драконом» — це не казковий фольклор, а велична духовна алегорія. Дракон уособлює сили пекла, дух відчаю, хронічну депресію, панічні атаки, раптові боргові ями, невиліковні хвороби та бісівські спокуси, які здаються людині нездоланними. Марта перемагає змія не людською силою, а смиренням, хрестом і вірою. Молячись до неї, ми просимо приборкати «драконів» наших власних життєвих криз.

4. Богословська деконструкція марновірств: Молитва проти магічного мислення

Через величезну популярність молитви до святої Марти в останні десятиліття навколо неї сформувалися небезпечні забобони, які можуть перетворити благочестиву молитву на гріх марновірства. Церква суворо застерігає вірян від магічного ставлення до святині.

4.1. Що таке «праведне бажання» перед Богом?

Святий апостол Яків у своєму посланні розкриває головну причину, чому молитви іноді залишаються без відповіді: «Просите і не одержуєте, бо просите не на добро, а щоб витратити на ваші пристрасті» (Як. 4:3). Праведним є бажання, яке:

• Спрямоване на збереження сім’ї, примирення подружжя, зцілення важкохворої дитини чи батьків.
• Просить чесної праці, даху над головою, позбавлення від непосильних кредитів та рабської боргової залежності.
• Благає про захист воїнів, збереження життя на фронті та визволення полонених.
• Просить духовної допомоги у подоланні пияцтва, наркоманії, гніву та блудних пристрастей.

Якщо ж людина молиться про те, щоб «відбити» чужого чоловіка, зруйнувати чийсь бізнес, помститися або отримати гроші через обман — така молитва стає богохульством і не має нічого спільного зі святою Мартою.

5. Повний канонічний чин молитви на 9 вівторків (Покроковий регламент)

Щоб ваша дев’ятитижнева молитовна подорож принесла глибокий духовний плід, дотримуйтесь перевіреного віками літургійного порядку.

5.1. Підготовка перед молитвою

Оберіть час, коли вас ніхто не турбуватиме (найкраще — ранковий або вечірній час). Наведіть чистоту в кімнаті (це дуже пасує до духу святої господині Марти). Поставте ікону Спасителя та святої Марти (або Жінок-Мироносиць), запаліть воскову свічку або лампаду як символ теплої молитви та жертовної віри. Перехрестіться, зробіть кілька глибоких спокійних вдихів, відженіть тривогу і згадайте слова Христа: «Прийдіть до Мене, всі струджені і обтяжені, і Я заспокою вас» (Мф. 11:28).

5.2. Початкові молитви

В ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа. Амінь. (тричі з поклонами)

Молитва до Святого Духа:
Царю Небесний, Утішителю, Духу істини, що всюди єси і все наповняєш, Скарбе добра і життя Подателю, прийди і вселися в нас, і очисти нас від усякої скверни, і спаси, Благий, душі наші.

Молитва Господня («Отче наш» — читається один або три рази):
Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні, і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Бо Твоє є Царство, і сила, і слава навіки. Амінь.

Богородична молитва («Богородице Діво, радуйся» — один або три рази):
Богородице Діво, радуйся, благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого, бо Ти породила Спаса душ наших.

Славослів’я Трійці:
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

5.3. Головна молитва до Святої Марти на 9 вівторків

«О, свята і преславна Марто, дивна чудотворице та угоднице Христова! З глибокою вірою, надією і синівським упованням прибігаю до твого теплого заступництва перед Престолом Всевишнього. На знак моєї щирої подяки за твої молитви і благодіяння обіцяю шанувати твою пам’ять, наслідувати твоє вірне служіння та свідчити іншим про велику милість Господню.

Упокорено і слізно благаю тебе: потіш мене в моїх скорботах, тривогах і душевній тісноті. Ради тієї несказанної радості, яка переповнила твоє чисте серце, коли ти приймала у своєму гостинному домі у Віфанії Спасителя світу Ісуса Христа, молися Йому за мене і за всю мою родину. Виблагай у Всещедрого Бога, щоб ми зберегли непохитну віру, мир і любов у серцях наших і сподобилися отримати небесну допомогу в наших нагальних потребах, особливо в тій нерозв’язній і важкій справі, яка нині найбільше гнітить мою душу:

(Тут побожно і чітко назвіть ваше праведне прохання перед Богом)

Благаю тебе, всесильна покровителько в кожній біді: допоможи мені подолати всі напасті, спокуси і життєві перешкоди так, як ти силою Хреста і святої води перемогла древнього змія. Нехай твоє заступництво приведе мою душу до тихої пристані волі Божої, де разом із тобою прославлятиму Отця, і Сина, і Святого Духа навіки. Амінь.»

5.4. Канонічна Літанія до Святої Марти

Для посилення молитовного чування після головної молитви дуже корисно прочитати літанію (молитовне прохання):

• Господи, помилуй. (Христе, помилуй. Господи, помилуй.)
• Христе, почуй нас. (Христе, вислухай нас.)
• Отче Небесний, Боже, — помилуй нас.
• Сину, Відкупителю світу, Боже, — помилуй нас.
• Духу Святий, Боже, — помилуй нас.
• Свята Трійце, Єдиний Боже, — помилуй нас.
• Свята Маріє, Царице Небесна, — молися за нас.
• Свята Марто, щира супутнице Христа, — молися за нас.
• Свята Марто, улюблена Господом, — молися за нас.
• Свята Марто, зразок гостинності та християнської праці, — молися за нас.
• Свята Марто, що приймала Ісуса у віфанійському домі, — молися за нас.
• Свята Марто, сповіднице Воскресіння біля гробу Лазаря, — молися за нас.
• Свята Марто, чия віра перемогла смерть, — молися за нас.
• Свята Марто, приборкувателько древнього змія, — молися за нас.
• Свята Марто, розрадо засмучених і надіє знедолених, — молися за нас.
• Свята Марто, покровителько родинного миру та злагоди, — молися за нас.
• Агнець Божий, що береш на Себе гріхи світу, — прости нас, Господи.
• Агнець Божий, що береш на Себе гріхи світу, — вислухай нас, Господи.
• Агнець Божий, що береш на Себе гріхи світу, — помилуй нас.
• Священик / молільник: Молися за нас, свята Марто!
• Відповідь: Щоб ми сподобилися обітниць Христових.

6. Східнохристиянський (православний) та ісихастський вимір

У східній візантійській літургійній традиції Православної Церкви та Української Греко-Католицької Церкви свята Марта вшановується в чині святих Жінок-Мироносиць. Східна Церква ніколи не відділяє Марту від її сестри Марії: вони оспівуються разом у третю неділю після Пасхи (Неділя святих Жінок-Мироносиць), а також у день їхньої спільної пам’яті 4 червня (за новим новоюліанським календарем).

6.1. Тропар і Кондак святим сестрам Марті і Марії

Тропар, глас 3:

Праведною двоїцею у Христі явилися ви, богомудрі сестри Марто і Маріє! Гостинністю своєю і непохитною вірою Спасителю послужили, плач про померлого брата на радість Воскресіння перетворили. Моліть Христа Бога, щоб дарував душам нашим мир і велику милість!

Кондак, глас 2:

Любов’ю Христовою розпалені серцем, у домі своєму Сина Божого прийняли ви, Марто працьовита і Маріє богомислена. Тому нині на Небесах із братом Лазарем радіючи, моліться безупинно за тих, хто шанує святу пам’ять вашу.

6.2. Ісихастська практика: Поєднання праці та Ісусової молитви

Ісихазм (стародавня аскетична традиція тверезіння і сердечного спокою) дає нам ключ до подолання сучасної хвороби століття — хронічного стресу, тривожності та депресії. Коли ви відчуваєте, що побутові негаразди, борги чи невизначеність затягують вас у вир паніки (стан «тривоги Марти»), візьміть до рук християнську вервицю (комбоскіні). У повній тиші повільно повторюйте коротку ісихастську формулу:

«Господи Ісусе Христе, Сину Божий, молитвами святої Марти помилуй мене грішного».

Повторення цього молитовного звернення 50 або 100 разів зупиняє хаотичний рух думок, виганяє дух зневіри і повертає душі внутрішній мир (ісихію). Детальніше про духовну боротьбу з помислами читайте на нашій платформі Форум ісихазму та духовної практики Pray.ee.

7. Обов’язкові добрі діла протягом 9 вівторків (Плоди віри)

Свята Марта була людиною конкретної дії, жертовного служіння та щедрості. Тому молитва до неї не може обмежуватися лише вимовлянням слів. Справжня новена вимагає від молільника активних діл милосердя протягом цих дев’яти тижнів:

• Милостиня і допомога нужденним: Щотижня зробіть посильний внесок — погодуйте бездомного, допоможіть самотній літній сусідці, перерахуйте кошти на потреби поранених воїнів або сиріт.
• Сповідь і Святе Причастя: Хоча б один раз протягом цих 9 тижнів обов’язково підійдіть до таїнства Сповіді, щоб зняти тягар гріхів, та причастіться Святих Христових Таїн.
• Прощення кривдників: Неможливо отримати милість від Бога, тримаючи камінь за пазухою проти ближніх. Якщо ви з кимось у сварці — зробіть перший крок до примирення або щиро помоліться за здоров’я свого кривдника.
• Праця на благо ближніх без нарікання: Виконуйте свої щоденні домашні чи професійні обов’язки не як покарання, а як служіння Христу, наслідуючи приклад Марти.

8. Духовні скарбниці на Pray.ee

Поглиблюйте своє молитовне життя за допомогою перевірених святоотцівських матеріалів нашого православного порталу:

• Знайдіть молитовну підтримку у розділі Канонічні православні молитви на кожен день.
• Славте святих угодників Божих через Повне зібрання православних акафістів.
• Дізнайтеся, як молитися без сумніву і чому сумнів отруює молитву, у стародавній книзі II століття «Пастир Герми» (Заповідь 9 і 10).
• Читайте повні тексти житій великих подвижників у фундаментальному каталозі Житія Святих (Четьї Мінеї) на Pray.ee.
• Дізнайтеся, яке свято відзначає Церква сьогодні, у щоденному розділі Яке сьогодні церковне свято: календар і традиції.
• Долучайтеся до живої молитовної громади та ставте запитання на Форумі ісихазму та духовної практики Pray.ee.

9. Розширений академічний та пастирський FAQ (Часті запитання)

1. Що робити, якщо я випадково пропустив один із вівторків?

Не впадайте у відчай і не думайте, що молитва «згоріла» чи втратила силу. Бог — не бухгалтер і не тиран, Його благодать не залежить від магічного календаря. Якщо ви пропустили вівторок через хворобу, відрядження чи забудькуватість, просто продовжіть молитву наступного вівторка, зсунувши загальний цикл на один тиждень. Головне — не кидати розпочату справу через самоосуд.

2. Чи правда, що бажання обов’язково має збутися до 9-го вівторка?

Це поширений народний забобон. Багато людей дійсно свідчать про дивовижні зміни вже на 3-й, 5-й чи 9-й вівторок. Проте Господь відповідає тоді, коли людська душа духовно дозріла прийняти цей дар. Іноді відповідь приходить одразу, іноді через місяці, а іноді Господь змінює саме наше бажання, даруючи щось незрівнянно краще. Довіряйте Богу, а не цифрам.

3. Чи можна молитися цю новену за іншу людину (за чоловіка, сина, воїна)?

Не просто можна, а надзвичайно похвально! Молитва за ближнього — це найвища форма християнської любові. Ви можете присвятити всі 9 вівторків благанню про одужання важкохворого, повернення воїна живим з фронту, позбавлення близької людини від алкоголізму чи навернення до віри.

4. Чи має свічка догоряти до кінця щовівторка?

Ні, це не обов’язково. Свічка — це лише символ вашої молитви та пожертви храму. Ви можете запалити її на час читання правила, а після завершення молитов загасити (краще ковпачком, а не задувати) і використовувати наступного вівторка. Безпека вашого житла понад усе.

5. Чому православним варто звертатися до святої Марти, якщо практика 9 вівторків зародилася на Заході?

Свята Марта з Віфанії жила в I столітті — за тисячу років до розділення християнства на Схід і Захід. Вона є святою неподіленої Вселенської Церкви, святою Жінкою-Мироносицею, ім’я якої записане в святцях Православної Церкви. Східні християни мають повне канонічне право звертатися до її молитовного заступництва у будь-який день тижня.

10. Академічні джерела та бібліографія

• Святе Письмо Старого та Нового Завіту (Євангеліє від Луки 10:38–42; Євангеліє від Іоана 11:1–44, 12:1–3).
• Блаженний Августин Іппонський. Sermo 103 et Sermo 104: De verbis Evangelii Lucae 10 (De Martha et Maria). Patrologia Latina, Vol. 38.
• Святитель Іоан Золотоустий. Бесіди на Євангеліє від Іоана (Бесіда 62: Воскресіння Лазаря та сповідання Марти).
• Святитель Григорій Двоєслов. Moralia in Job (Книга VI: Про діяльне і споглядальне життя).
• Святитель Димитрій Ростовський. Четьї-Мінеї: Житія святих Жінок-Мироносиць Марти і Марії (4 червня).
• Jacobus de Voragine. Legenda Aurea (The Golden Legend), Cap. CV: De Sancta Martha. Ed. Th. Graesse, 1890.
• Свята Тереза Авільська. Внутрішній замок (El Castillo Interior), Сьома Обитель, Глава IV.

Нехай заступництвом святої праведної Марти з Віфанії Господь Ісус Христос почує ваші щирі праведні прохання, примножить мир у ваших домівках і дарує душевний спокій! Амінь.