Того самого коротко про молитву

Того самого коротко про молитву еперестанна молитва полягає в тому, щоб завжди призивати Боже ім’я: чи говорить людина, чи їсть, чи що інше робить. У всякий часі на всякому місці подобає призивати Боже ім’я, як написано: “Моліться без перерви” (1 Сл. 5, 17). Така молитва знищує ворожу спокусу. Мо литися треба серцем, а коли ти на самоті, то ще й устами. Коли ж ти на ринкучи серед людей, тоді не треба співати устами, а тільки думкою. Подобає й по гляд оберігати і дивитися вниз, аби уникнути витання думки і ворожих сітей. Досконала молитва в тому, аби промовляти до Бога без витання ума, коли всі помисли й чуття зібрані вкупі. Це навчає людину умертвитися від усякої людини і від світу і від усього, що є у світі. Молитва пізнається з того, щоперетворює збентеження, коли видно, як веселиться ум, що просвітився в Го споді. Ознакою молитви є те, що не бентежиться той, кого вона торкнулася,хоч і весь світ нападав би на нього. Бо хто молиться досконало, той умертв ляється для свого спокою і світу. Молитва, що твориться зі смиренням, трудом і сльозами і без чинення своєї волі припиняє спогади, що хто зробив, чи бачив, чи чув, чи говорив. Бо отці виправили це, але не виправити цього без труду, сліз і відречення волі. Молитву й спів нехай творить не тільки ум, а й уста. Бо каже пророк Давид: “Відкриєш, Господи, уста мої, і уста мої повідають хвалу Твою” (Пс. 50, 17), – і апостол, показуючи, наскільки цінна молитва уст, говорить про серце і “плід уст” (Євр. 13, 15).реподобний отець наш Филимон найбільш тверезий і сльозо точивий із богоносних отців. Коли він жив, нам не відомо. Алез цього Слова можна зауважити, що він був вельми благого війний і досвідчений, любив безмовність, як ніхто інший зі старців, і щиро наслідував Арсенія Великого.Він удень і вночі перебував у молитвах і моліннях у своїй пустельницькій хижі, як у просторій оселі, і часто омивав себе завждитекучими джерелами сліз і ридань – не тільки тому, що мав у собі якийсь по рок, а й коли мав якісь чесноти. Він боголюбно перевершив усе чуттєвей мислене, стоячи перед Богом як глухий і німий, і сподобився бути при часником просвічення дивної божественної благодаті. Від нього, як відсонячного світла, випробуванням, розсудом, передбачливістю й прозорливістю, вдаючись до найбільшої безмовности й мовчання, рясно збага тився завждиславний Филимон преподобний. Достовірним свідком того, що я сказав про нього, є оце Слово, а в ньому, як і в будь-якому іншому Слові, невимовною красою тчеться розсудливе навчання про священнутверезість, як вишукана і Богом ткана багряниця. Наскільки його навчан ня провадить до діяння, настільки й спонукає до споглядання і тривалимвипробуванням та ділом утверджує істину. Отже, той, хто прагне ски нути із себе осквернену й незугарну одіж пристрастей, інакше кажучи, стару людину, і зодягнутися у світлу одіж безпристрасности й благодаті, себто в нову людину в Христі Ісусі, нехай часто цього повчається і за силою сповняє на ділі те, чого навчився, і тоді легко одержить бажане.