Commemorations, liturgical readings, and lives of the saints for December 20, 2026 according to the Revised Julian Calendar.
Commemorations and Hymns of the Day
Неділя перед Різдвом Христовим, Святих Отців. Глас 5. Єв. 8.
🕃 Передсвяття Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Св. священномученика Ігнатія Богоносця.
Вечірня: «Блажен муж». На «Господи, взиваю» 10 стихир: 4 воскресні, 3 передсв. і 3 Отців, Сл.: Отців, І нині: передсвяття. Вхід. Прокімен дня і три читання Отців: Бут. 14, 14-20; Втор. 1, 8-17; Іс. 51, 4-8. Стиховня воскресна, Сл.: Отців, І нині: передсвяття. По «Отче наш»: тропар воскрес., Сл.: Отців, І нині: передсв. Відпуст великий з помин. неділі і свщмч.
Утреня: по «Бог Господь» тропар воскрес. (2), Сл.: Отців, І нині: передсв. Катизми чергові, сідал. воскрес, «Ангельський собор» і сідальні Отців. Степенна і прокімен 5-го гласу. Єв. – Ів. зач. 64; 20, 11-18. Пс. 50. Канон воскресний, передсвяття і Отців. Катавасія: «Христос народжується». По 3-ій – іпакой Отців. По 6-ій – конд.-ікос Отців. По 9-ій – «Свят Господь Бог наш» (3) і світильний воскрес., Сл.: Отців, І нині: передсв. На Хвалитних – 8 стихир: 4 воскресних і 4 Отців з двома їхніми приспівами, Сл.: Отців, І нині: «Преблагословенна». Після Великого славосл. – тропар «Сьогодні спасіння світу». Відпуст великий з помин. Отців і свщмч. Після відпусту Сл., І нині: стихира євангельська.
Часи: на всіх – тропар воскрес., Сл.: Отців. Кондаки: на 1 і 6 – Отців, на 3 і 9 – передсв.
Літургія: антифони воскресні. Тропар воскрес., Отців і передсв., Сл.: кондак Отців, І нині: кондак передсв. Прокімен, апостол, алилуя і Євангеліє лише Отців. Ап. – Євр. 328 зач.; 11, 9-10. 17-23. 32-40. Єв. – Мт. 1 зач.; 1, 1-25. Причасний «Хваліте» і Отців.
Lives of the Saints
Передпразденство Різдва Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
Передпразденство Різдва Христового випереджає цей великий празник не на один день, як звичайно буває при інших празниках, а на п’ять. Свята Церква хоче цим ретельніше приготувати нас до великого дня, в який будемо вітати Того, який спочив у яслах на сіні.
“Наблизився час нашого спасіння; готуйся, вертепе, бо Діва надходить родити! Вифлеєме, земле юдейська, красуйся і веселися, бо з тебе засяє Господь наш! Почуйте гори й пагорби і близькі околиці юдейські, бо надходить Христос, щоб, як чоловіколюбець, спасти створеного чоловіка.” Так співає Христова Церква, і пісні всього передріздвяного празничного часу сповнені радости.
Хто знає, чи не цього дня з Назарету пустилися в далеку дорогу Пречиста Діва і святий Йосиф. Вони ішли дуже поволі, минаючи скелясту місцевість. Ішли й молилися до Бога, ішли до Вифлеєму, а в тому місті над убогим вертепом мала засяяти нова зоря спасіння. І ми в думках наших спішімо до Вифлеєму, спішімо прискорити день нашої радости: “Вифлеєме, готуйся зустрічати Діву й Богоматір Марію, що ось приходить до тебе й приносить дитинку – Христа, споконвіку співбезначального Отцеві й Духові. Його вона родить у вертепі та й після народження далі залишається Дівою”.
І ми готуймо наші серця до приходу Спасителя! Очистьмо їх від гріхів! Хіба ж ми не захочемо в день святого Різдва прийняти Христа Спасителя у таїнстві Євхаристії? Авжеж, Той, хто не погордив убогою яскинею і сіном, не погордить і нашим серцем, бо ж Він Чоловіколюбець. Очистьмо ум свій, очистьмо совість і тихим, безневинним серцем готуймося вітати Христа Спасителя!
А ви, матері і батьки, навчайте діточок своїх, розкажіть їм про сотворення світу, про перший. гріх Адама і Єви, покажіть їм, яким великим нещастям є гріх. Розкажіть про те, що тисячі років треба було чекати на Боже помилування і прощення, і про велике милосердя та невимовну любов Христа Спасителя, який прийняв на себе всі нужди й приниження і спочив на сіні в яслах, щоб нас спасти. А всі ми прославляймо Христа Бога і Пренепорочну й Пречисту Діву Марію, якій нехай буде вічна слава, честь і поклоніння. Бо приходить година, в якій Вона стерла голову пекельного змія. І Вона не дасть нам, які Її почитають, потрапити в руки диявола, Вона заступиться за нас і помилує. Тому спішімо до Неї і молімо, щоб випросила нам у свого Сина щирий жаль за гріхи і розкаяння, щоб ми гідними устами могли вітати предвічного Бога, який задля нашого спасіння став чоловіком.
__________
У той самий день
Святого священномученика Ігнатія Богоносця
Тропар (г. 4): Апостольських звичаїв наслідувачу і престола їх насліднику,* архиєреїв окрасо і мучеників славо, богонатхненний,* вогню, меча і звірів не злякався ти* задля віри і право правлячи слово істини.* Аж до крові постраждав ти, священномученику Ігнатію,* моли Христа Бога, щоб спаслись душі наші.
Кондак (г. 3): Світлих подвигів твоїх світлосяйний день,* проповідує всім у вертепі Родженого,* Ним бо жадаючи насолодитися з любові,* звірями бути з’їдженим поспішав ти,* тому й Богоносцем названо тебе, Ігнатію премудрий.
У Євангелії від святого Матея читаємо: “Того часу підійшли до Ісуса учні й мовлять: «Хто найбільший у Небеснім Царстві?» Ісус покликав дитину, поставив її серед них – і каже: «Істинно кажу вам: Якщо ви не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Небесне Царство. Хто, отже, стане малим, як ця дитина, той буде найбільший у Небеснім Царстві. Хто приймає дитину в моє Ім’я, той мене приймає. А хто спокусить одного з тих малих, що вірують у мене, такому було б ліпше, якби млинове жорно повішено йому на шию, і він був утоплений у глибині моря” (Мт. 18, 1-6).
Давнє передання свідчить, що тою дитиною, яку Христос поставив за приклад апостолам, був святий Ігнатій Богоносець, житіє якого тут описуємо. Не знаємо, чи справді воно було так, бо Йоан Золотоустий, який прославив пам’ять святого мученика своєю похвальною проповіддю, пише, що святий Ігнатій не знав Христа Спасителя. Та натомість знаємо, що свідчення, яке дав цей слуга Божий Христу Богу і запечатав своєю кров’ю, було таке славне і таке величне, що блиск його не згас і донині й не погасне, як довго сяятиме сонце.
Святий Ігнатій Богоносець (Теофор – “той, що носить в серці Бога”) був одним з найулюбленіших учнів апостолів (вірогідно, святих Петра і Йоана). Вони навернули його до Христової віри й утвердили в ній, а потім Ігнатія, що сяяв чеснотами, поставили єпископом найславнішої на цілий Схід Церкви в Антіохії. Сорок років святий Ігнатій ревно дбав про своє стадо. Упродовж цього часу, як каже святий Йоан Золотоустий: “Він виявив усі свої чесноти і показав таку добропорядність, яка лиш можлива у людей”. Коли ж настали часи жорстокого переслідування християн за імператора Траяна, тоді святий Ігнатій – за свідченням його учнів – був “добрим керманичем, який постом, молитвами і невтомною ревністю у навчанні та силою духа, яку мав від Бога, протидіяв хвилям переслідування, щоб випадково не потонув хто-не- будь з малодушних або недосвідчених”.
Коли ж прийшла хвилина спокою, то він цілковито посвятився своїй пастві, і число вірних росло, а християнські чесноти дивували поган. Святий Ігнатій завів практику співання псалмів на два клироси (або хори) перемінно, що згодом прижилося у цілій Церкві. Однак Церква Христова ніколи не мала тривалого спокою, вона й сьогодні переслідувана – а це найліпший знак її правдивости. Христос Спаситель сказав до своїх апостолів: “Переслідували мене – переслідуватимуть і вас” (Йо. 15, 20). А тоді, в ранні часи свого розвою, Христова Церква зазнавала найбільших страждань. Імператор Траян, гордий з перемог, які отримав над даками, скитами та іншими дикими племенами, замість зрозуміти, що ті перемоги дав йому Бог за молитвами християн, став переслідувати Божу Церкву, а всіх, що не хотіли покланятися ідолам, наказав вважати ворогами держави і передавати на муки й жорстоку смерть.
Йдучи походом до Вірменії на війну з партянами, Траян 7 січня 107 р. прибув з військом до Антіохії. Він велів привести святого Ігнатія і запитав його: “Чи це ти той злобний диявол, який має приємність у тому, щоб зневажати мої накази та ще й інших до того намовляє?”
А святий Ігнатій спокійно і без страху відповів йому: “Ніхто не називає Богоносця дияволом, бо ж дияволи далеко є від слуг Божих! А якщо мене називаєш злобним тому, що я протидію дияволам, тоді я визнаю, що заслуговую на цю назву, бо руйную всі диявольські наміри через те, що ношу в собі Ісуса Христа, великого, понад небеса піднесеного Царя!”
“А хто такий Богоносець?” – запитав Траян.
“Той, хто у своєму серці носить Христа!” – відповів святий Ігнатій.
“То ти думаєш, – випитував далі імператор, – що ми не маємо у серці богів, які допомагають нам упокоряти наших ворогів?”
“Це великий блуд, – відповів святий, – називати чортів, яким ви служите, богами, бо є лишень один Бог, що сотворив небо і землю, і море, і все, що на них, і один є Ісус Христос, Його єдинородний Син, у царство якого спрямовані усі мої бажання”.
“Чи ти говориш про Того, кого за Пилата Понтійського прибили на хресті?” – запитав Траян.
“Так, – відповів святий Ігнатій, – я говорю про Того, хто розіп’яв гріх і його винуватця – диявола, і всю його злобу”.
“То ти носиш у собі Христа?”
“Так, ношу, бо написано: «Я поселюся в них, і (посеред них) буду ходити. Буду їхнім Богом, вони ж будуть моїм народом» (2 Кор. 6, 16)”.
Тоді Траян вдав такий присуд: “Наказуємо, щоб Ігнатія, який величається тим, що носить в собі Розіп’ятого, у кайданах доставили до великого Риму і там передали народові на видовисько, а диким звірам на пожирання”. А святий Ігнатій, почувши це, сповнений радости вигукнув: “Дякую Тобі, Господи, що удостоїв мене стати причасником найдосконалішої любови, що дозволив мені, подібно до великого апостола Павла, двигати кайдани. Я не бажаю тепер більш нічого, аби лиш дикі звірі готові були мене роздерти!” Він сам наклав на себе кайдани, поцілувавши їх, немов би найцінніший скарб, і, попрощавшись зі своєю паствою, в оточенні десяти воїнів, що поводилися з ним без крихти милосердя, як сам пізніше згадував про них у своїх листах, пустився до Риму. Супроводжували святого і два його учні, диякони Филон і Агатопод. Ця подорож була немовби один урочистий хід; всюди дорогою до нього горнулися вірні, а він їх навчав, укріпляв, просив, щоб без страху трималися віри і не відходили від єдности з Христовою Церквою. Міста, до яких він заходив, йому назустріч висилали єпископів і священиків, які у своїй пам’яті зберігали кожне його слово, немов велику святість, бо ж прецінь до них промовляв учень великого Петра і повного любови Йоана. Після довгого і тяжкого плавання корабель причалив до берега Смирни. Тут святого Ігнатія привітав ще один учень святого Йоана – святий Полікарп. Під час їх святих розмов Ігнатій просив вірних, щоб своїми молитвами виблагали у Господа, аби дикі звірі в мить ока розшматували його тіло, щоб душа якнайшвидше могла відлетіти до Бога.
Зі Смирни святий Ігнатій написав свої листи до ефесян, магнезіян і траліян, які містять найпіднесешші правди християнської віри і поради для духогого життя. Та найкращий зі всіх і найцінніший лист послав він до римлян. Лист той принесли до Риму деякі вірні з Ефесу, які, вирушивши коротшою дорогою, прибули до Вічного міста швидше від святого Ігнатія. “Господь Бог вислухав мої молитви, – читаємо у тому листі, – і дозволяє мені побачитися з вами. Я в’язень задля Імени Христа і молю Бога, щоб Він допоміг мені до кінця сповнити свою місію, та я боюся вашої любови і прошу, не станьте через цю любов перешкодою мені. А випросіть мені у Господа сили, щоб я не тільки говорив, але й бажав собі; щоб я не лишень називався християнином, але й насправді був ним. Я пишу всім Церквам, що добровільно вмираю за Бога, якщо тільки не станете мені перешкодою. І молю вас, не утримуйте мене своєю любов’ю. Дозвольте стати мені кормом для звірів, і тою дорогою прийти до Господа і Бога мого. Я – Божа пшениця, мене мають змолоти зуби звірів, щоб міг стати чистим Христовим хлібом. Я ще раб, але в Христі свобідний воскресну. Щойно нині я починаю бути учнем, якщо не бажаю нічого іншого, лишень би прийти до Христа. Господа я бажаю, Сина правдивого Бога й Отця; Того шукаю який за нас помер і воскрес. Простіть мене, браття, але не перешкоджайте мені знайти життя, не бажайте мені смерти. Дайте мені побачити чисте світло, дозвольте мені бути наслідником страждань мого Бога. Хто сам Його має у собі, той мені повірить. Не слухайте мене, якщо б я, побачившись з вами, став просити про що інше, а вірте тому, що зараз пишу до вас, бо тепер я пишу повний життя, палаючи спрагою померти за Христа. Моя любов розіп’ята і немає в мені вогню любови до світу, а тече в мені жива вода і взиває до мене: «Йди до Отця!» Сам Бог Отець і Господь Ісус Христос нехай явить вам, що кажу правду. Вогонь, дикі звірі, поламані кості, пошматоване тіло – всі муки нехай впадуть на мене, лишень аби я з’єднався з Христом. Ціла земля і світ весь нічим є для мене, ліпше мені вмерти за Христа, ніж стати царем усього світу. І станеться те, якщо ви так захочете. А якщо я постраждаю, то смерть моя стане доказом, що ви мене правдиво любили”.
Святий Ігнатій написав того листа, остерігаючись, щоб християни в Римі не намагалися його звільнити, перешкоджаючи його гарячому прагненню – отримати вінець мученика. Виїхавши зі Смирни, св. мученик затримався в Троаді, де довідався, що переслідування вірних в Антіохії припинилося. З Троади він написав листи до Філадельфії, до Смирни, а окремо – до св. Полікарпа, якому доручив своє стадо в Антіохії. Морем він добрався до Неаполя, а потім до Филипів, суходолом через Македонію й Епир до Дурацо над Адріятичним морем, а далі морем аж до римської пристані (поблизу нинішньої Остії). Вояки поспішали, бо ігрища в Римі вже закінчувалися, та й сам Ігнатій нічого не бажав так палко, як мученицької смерти. У Римі йому назустріч вийшли багато вірних, вони конче хотіли докласти всіх зусиль, щоб звільнити його від жорстокої смерти, та святий наполіг, щоб не противилися його гарячому бажанню. І, після спільної молитви, воїни повели святого мученика прямо до цирку, де багатотисячний натовп спостерігав за смертю християн.
А коли, стоячи посеред циркового майдану, святий Ігнатій почув ричання диких левів, то лиш промовив слова, які написав у листі до римлян: “Я – Божа пшениця, мене мають змолоти зуби звірів”. Враз на святого мученика накинулися два леви і душа його відлетіла до неба, а від тіла залишилися лиш грубі кості. Сталося це 20 грудня 107 р. Ті, що описали мученицький подвиг святого Ігнатія, – ймовірно, диякони Филон і Агатопод, – закінчили свій опис так: “Ми, які бачили це на власні очі, потім цілу ніч провели в плачу і молитві, вимолюючи у Господа утіхи. А коли потім на хвилю заснули, то деякі з нас побачили святого Ігнатія, що стояв серед нас і нас обнімав, інші його бачили, як він з нами молився. І ми віддали славу Господеві та честь святому мученикові, і записали день та рік його смерти, щоб у пам’ять цієї смерти сходитися на молитву і духом єднатися зі святим мучеником Христовим”.
Рештки мощей святого Ігнатія Богоносця після його смерти перенесли до Антіохії і поховали в дафнійському передмісті. Пам’ять цього перенесення Христова Церква відзначає 29 січня. Близько 450 р. святі мощі було перенесено до церкви, яку звели в Антіохії за наказом імператора Теодосія Молодшого на місці поганської божниці Фортуни. В середині сьомого століття мощі святого, які Господь Бог прославив численними чудами, перенесли до Риму, де вони спочивають у церкві святого мученика папи Климентія.
__________
І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Patristic Wisdom for the Day
Thus spoke the wise men, freed from delusion; and the Immaculate One engraved all this in her heart, while she had the Divine Infant with her, who by his very being bore witness to his Mother’s virginity after her birth, and to the wise men’s invincible spirit and their very wandering. For none of them felt fatigue in their labors, just as Avvakum did not feel it when he came to Daniel, for he who appeared to the prophets appeared also to the wise men: the new Infant is the Ancient God. (St. Roman’s kontakion on Christmas)
Daily Scripture Readings
Перший антифон повсякденний
Бла́го є іcпові́дувати Го́спода і співа́ти і́мені Твоє́му, Всеви́шній.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і і́стину Твою́ – на вся́ку ніч.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Другий антифон повсякденний
Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Свідо́цтва Твої́ достові́рні; до́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.
Третій антифон повсякденний
Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Тропар передсвяття (г. 4): Готу́йся, Вифлеє́ме, розкри́йся всім, Єде́ме,* красу́йся, Євфра́те,* бо де́рево життя́ в верте́пі розкві́тнуло від Ді́ви.* Її́ ло́но ра́єм ми́сленним яви́лось, в яко́му – боже́ственний сад.* 3 ньо́го ї́вши, бу́демо жи́ти – і не, як Ада́м, помре́мо.* Христо́с ражда́ється, щоб онови́ти упа́лий коли́сь о́браз.
Сла́ва, і ни́ні: Кондак передсвяття (г. 3): Ді́ва днесь гряде́, щоб невимо́вно роди́ти у верте́пі предві́чне Сло́во.* Раді́й, вселе́нно, почу́вши це,* просла́в з а́нгелами й па́стирями* Того́, що хо́че яви́тися дитя́м мали́м – предві́чного Бо́га.
Прокімен (г. 8): Веселі́ться в Го́споді і ра́дуйтеся, пра́ведні (Пс. 31,11).
Стих: Блаже́нні, яким про́щено беззако́ння і яки́м гріхи́ покри́то (Пс. 31,1).
І за померлих (г. 6): Ду́ші ї́хні у блаже́нстві перебува́тимуть (Пс. 24,13).
Алилуя (г. 4): Візва́ли пра́ведні, і Госпо́дь почу́в їх, і від усі́х скорбо́т ї́хніх ви́зволив їх (Пс. 33,18).
Стих: Бага́то скорбо́т у пра́ведних, і від усі́х них ви́зволить їх Госпо́дь (Пс. 33,20).
Стих: Блаже́нні, яких ви́брав і прийня́в Ти, Го́споди, і па́м’ять їх з ро́ду в рід (Пс. 64,5).
Причасний: Ра́дуйтеся, пра́ведні, у Го́споді, пра́вим нале́жить по́хвала (Пс. 32,1).
Другий: Блаже́нні, яких ви́брав і прийня́в Ти, Го́споди, і па́м’ять їх з ро́ду в рід (Пс. 64,5). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Священник: Христос, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, силою чесного і животворчого Хреста, заступництвом чесних небесних сил безтілесних, чесного і славного пророка, предтечі і хрестителя Івана, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мир Ликійських, чудотворця, святих славних і переможних мучеників, преподобних і богоносних отців наших, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинополя, святих і праведних богоотців Йоакима й Анни, і святого, якого є храм, і святого священномученика Ігнатія Богоносця, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
📄 Download Daily Commemoration (PDF)
Download the daily commemoration leaflet with lives of the saints, Troparia, and Scripture readings in PDF format:
📱 Orthodox Calendar & Prayer Book in «Pray» App
Follow the liturgical year and read daily Scripture lessons in the Pray mobile app:
- Daily Orthodox Liturgical Calendar: Feast days, fasts, and saint commemorations.
- Daily Epistle and Gospel Readings: Structured Scripture texts for every day.
- Digital Prayer Rope (Chotki): Haptic feedback prayer knot counter.
- Offline Orthodox Prayer Book: Complete prayers and services wherever you go.