1 Того часу послав Меродах-Бал’адан, син Бал’аданів, вавилонський цар, листи та дарунка до Єзекії, бо прочув був, що той захворів та видужав.
2 І радів ними Єзекія, і показав їм скарбницю свою, — срібло, і золото, і пахощі, і добру оливу, і всю зброївню свою, і все, що знаходилося в його скарбницях. Не було речі, якої не показав би їм Єзекія в домі своїм та в усім володінні своїм.
3 І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії та й сказав до нього: „Що говорили ці люди? І звідки вони прийшли до тебе?“А Єзекія сказав: „Вони прийшли до мене з далекого краю, з Вавилону“.
4 І той сказав: „Що вони бачили в домі твоїм?“І Єзекія сказав: „Усе, що в домі моїм, вони бачили, — не було речі, якої не показав би я їм у скарбницях своїх.“
5 І сказав Ісая до Єзекії: „Послухай же слова Господа Саваота:
6 Ось приходять дні, і все, що в домі твоєму, і що були зібрали батьки твої аж до цього дня, буде винесене аж до Вавилону. Нічого не позостанеться, говорить Господь…
7 А з синів твоїх, що вийдуть із тебе, яких ти породиш, заберуть, — і вони будуть евнухами в палатах вавилонського царя!“
8 І сказав Єзекія до Ісаї: „Добре Господнє слово, яке ти сказав!“І подумав собі: „Так, мир та безпека буде за моїх днів!“