1 За його днів прийшов Навуходоносор, цар вавилонський, а Єгояким був йому три роки невільником, та потому збунтувався на нього.
2 А Господь послав на нього орди халдеїв, і орди сирійські, і орди моавські, та орди синів Аммона. І він послав їх на Юду, щоб вигубити їх за словом Господа, що Він говорив через рабів Своїх пророків.
3 Тільки на наказ Господа сталося це на Юду, щоб відкинути його від лиця Його за гріхи Манасії, за все, що він робив,
4 а також за неповинну кров, яку він пролив, і наповнив Єрусалим неповинною кров’ю; і не хотів Господь простити.
5 А решта Єгоякимових діл, та все, що він робив, — ото вони описані в Книзі Хроніки Юдиних царів.
6 І спочив Єгояким зо своїми батьками, а замість нього зацарював син його Єгояхін.
7 І більше вже не виходив єгипетський цар зо свого краю, бо вавилонський цар забрав усе від Єгипетського потоку аж до річки Ефрату, усе, що належало єгипетському цареві.
8 Єгояхін був віку вісімнадцяти літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі три місяці. А ім’я його матері — Нехушта, дочка Елнатана, з Єрусалиму.
9 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив його батько.
10 Того часу прийшли до Єрусалиму раби Навуходоносора, царя вавилонського, і місто попало в облогу.
11 І прийшов Навуходоносор, вавилонський цар, на місто, а його раби облягали його.
12 І вийшов Єгояхін, цар Юдин, до вавилонського царя, він та мати його, і слуги його, і князі його, і євнухи його, — і вавилонський цар узяв його восьмого року свого царювання.
13 І позабирав він звідти всі скарби Господнього дому та скарби дому царевого, і повідрубував всі золоті речі, які поробив був Соломон, цар Ізраїлів, у Господньому храмі, як говорив Господь.
14 І повиводив він увесь Єрусалим, і всіх князів, і всіх лицарів військових, — десять тисяч пішло до неволі, — і всіх теслів та ковалів. Не позоставив нікого, окрім нужденного народу Краю…
15 І він вивів до Вавилону Єгояхіна та цареву матір, і царських жінок, і його євнухів, і видатних у краї, — усіх випровадив у неволю з Єрусалиму до Вавилону.
16 І всіх військових, сім тисяч, і теслів та ковалів тисячу, усіх лицарів, що займалися війною, — вивів їх вавилонський цар у неволю до Вавилону.
17 А царем настановив вавилонський цар Маттанію, дядька Єгояхіна, замість нього, і перемінив ім’я його на Седекію.
18 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли він зацарював, і він царював в Єрусалимі одинадцять років. А ім’я його матері — Хамуталь, дочка Єремії з Лівни.
19 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.
20 Бо за Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, і Він відкинув їх від Свого лиця. І Седекія збунтувався проти вавилонського царя.