1 А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському краї, що дали їм на спадок священик Елеазар, і Ісус, син Навинів, та голови батьків племен Ізраїлевих синів.
2 Жеребком приділили їхній спадок, як наказав був Господь через Мойсея, дев’яти племенам і половині племени.
3 Бо дав Мойсей насліддя двох племен, та половини племени по той бік Йордану, а Левитам спадку не дав серед них.
4 Бо Йосипових синів було двоє поколінь, Манасія та Єфрем, а Левитам не дали спадку в краю, а тільки міста на оселення та їхні пасовиська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.
5 Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили край.
6 І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Калев, син Єфуннеїв, кеназзеянин: „Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.
7 Я був віку сорока літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа вивідати той край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.
8 А мої браття, що ходили зо мною, знесилили були серце народу, а я обставав за Господом, Богом моїм.
9 І присягнув Мойсей того дня, говорячи: „ Поправді кажу, — той край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спадок тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обставав за Господом, Богом моїм.
10 А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п’ять літ відтоді, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п’яти літ.
11 Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, — яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і виходити, і приходити.
12 А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там велетні та великі укріплені міста. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь“.
13 І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хеврон за спадок.
14 Тому став Хеврон Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзеянинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обставав за Господом, Богом Ізраїля.
15 А ім’я Хеврону давніше було Кір’ят-Арба, що між велетнів був найбільший чоловік. А Край заспокоївся від війни.