1 І рушила вся громада Ізраїлевих синів із пустині Сін на походи свої з наказу Господнього, і отаборилася в Рефідімі. І не було води пити народові.
2 І сварився народ із Мойсеєм, і казали вони: „Дайте нам води, і ми будемо пити!“А Мойсей їм сказав: „Чого ви сваритеся зо мною? Нащо випробовуєте Господа?“
3 І народ був там спраглий води. І ремствував народ на Мойсея й говорив: „Нащо це ти випровадив нас із Єгипту? Щоб повбивати спраглого мене та синів моїх, та отари мої?“
4 І кликав Мойсей до Господа, кажучи: „Що я вчиню цьому народові? Ще трохи, — і вони вкаменують мене!“
5 І сказав Господь до Мойсея: „Перейдися перед народом, і візьми з собою декого з старших Ізраїлевих, а палицю, що нею ти вдарив був Річку, візьми в свою руку, та й іди!
6 Ось Я стану перед лицем твоїм там, на скелі в Хориві, а ти вдариш у скелю, — і вийде із неї вода, і буде пити народ!“І зробив Мойсей так на очах старших Ізраїлевих.
7 І назвав він ім’я того місця: Масса та Мерива через колотнечу Ізраїлевих синів і через випробування ними Господа, коли казали: „Чи є Господь серед нас, чи нема?“
8 І прибув Амалик, і воював з Ізраїлем у Рефідімі.
9 І сказав Мойсей до Ісуса: „Вибери нам людей, і вийди, воюй з Амаликом. Узавтра я стану на верхів’ї гори, а Божа палиця буде в моїй руці“.
10 І зробив Ісус, як сказав йому Мойсей, щоб воювати з Амаликом. А Мойсей, Аарон та Хур вийшли на верхів’я гори.
11 І сталося, коли Мойсей підіймав свої руки, то перемагав Ізраїль, а коли руки його опускались, то перемагав Амалик.
12 А руки Мойсеєві стали тяжкі. І взяли вони каменя, і поклали під ним. І сів він на ньому, а Аарон та Хур підтримували руки йому, один із цього боку, а один із того. І були його руки сталі аж до заходу сонця.
13 І переміг Ісус Амалика й народ його вістрям меча.
14 І сказав Господь до Мойсея: „Напиши це на пам’ятку в книзі, і поклади до вух Ісусових, що докраю зітру Я пам’ять Амаликову з-під неба.“
15 І збудував Мойсей жертівника, і назвав ім’я йому: Єгова-Ніссі.
16 І проказав він: „Бо рука на Господньому прапорі: Господеві війна з Амаликом із роду в рід!“