Етимологія та оригінальний корінь:
μετάνοια (metanoia) — переміна ума, оновлення свідомості
Покаяння в євангельському дусі — це не пригнічений розпач чи самокатування, а мужнє рішення відкинути темряву, перемінити систему цінностей і повернутися до Небесного Отця.
Ключові біблійні основи у Святому Письмі
Нижче наведено фундаментальні біблійні тексти з прямими переходами до відповідних розділів Біблії:
«Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!»
«Відкрити їм очі, щоб навернулися від темряви до світла та від сатанинської влади до Бога…»
«І встав, і пішов до батька свого. А коли він далеко ще був, батько вгледів його, і переповнився жалем…»
«Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, про яке не жалкують…»
Святий Іоан Ліствичник про дух покаяння
У «Ліствиці» покаяння визначається як «завіт з Богом про виправлення життя» та «дочка надії». Отці в Добротолюбії наголошують, що сльози покаяння породжують не тугу, а тиху благодатну радість очищення (радостотворний плач).