Commemorations, liturgical readings, and lives of the saints for November 4, 2026 according to the Revised Julian Calendar.
Commemorations and Hymns of the Day
Преподобного отця нашого Йоанікія Великого
Св. мученика Нікандра, єпископа Мирського
Св. Єрмея, пресвітера.
Вечірня: катизма чергова. На «Господи, взиваю» 6 стихир: 3 прп., 3 мч., Сл., І нині: хрестобогород.. Прокімен дня. Стиховня Октоїха. По «Отче наш»: тропар прп., Сл.: мч., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря мч. і за днем тижня. Відпуст середній з помин. прп. і мч.
Утреня: по «Бог Господь»: тропар прп. (2), Сл.: мч., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря мч. Катизми чергові, сідальні Октоїха. Канон Октоїха, прп. і мч. На 9-ій пісні – «Чеснішу від херувимів». По 9-ій – світильний Октоїха, прп., Сл.: мч., І нині: богород.. Стиховня Октоїха. По «Отче наш»: тропар прп., Сл.: мч., І нині: богород. за гласом тропаря мч. і за днем тижня. Відпуст середній з помин. прп. і мч.
Часи: на 1-му – тропар дня; на 6-му – храму; на 3-му – прп. та 9-му – мч.
Літургія: вся Служба – дня. Ап. – 1 Сол. 269 зач.; 4, 1-12. Єв. – Лк. 61 зач.; 11, 42-46.
Lives of the Saints
Преподобного отця нашого Йоаникія Великого
Тропар (г. 4): Був ти хоробрим, як воїн, супроти ворогів тілесних,* наостанок як старанний посник* був ти відважним супроти ворогів духовних,* і їх полки смиренням до кінця переміг,* показавши себе великим переможцем,* дар чудотворіння від Бога прийняв,* Його ж моли Йоаникію преподобний,* щоб спаслися душі наші.
Кондак (г. 8): Явилася нам зірка пресвітла, що світ просвітлює,* і осяює тих, що у мороці страстей перебувають.* Явився могутній лікар,* що прийняв благодать зцілення.* Тим, щоб просять тебе, подай зцілення,* бо кличемо: радуйся, отче Йоаникію.
Преподобний Йоаникій народився у Витинії, в селі Марикати, поблизу міста Аполоніяди. Його батько називався Миритрикій, а мати – Анастасія. Вони були люди побожні, але бідні, звичайні хлібороби. Йоаникій у дитинстві пас стадо. Та Господь Бог вклав у його серце скарб понад усі скарби – духа побожности. Серед лісової гущавини він цілими днями молився до Бога, і часто, як свідчить передання, знаменував стадо знаком хреста, а сам на цілий день відходив на молитву; стадо ж паслося саме, і жодної шкоди йому не було.
Коли Йоаникію виповнилося дев’ятнадцять літ, його взяли до війська, а було це в часи правління безбожного іконоборця Лева IV, сина не менше безбожного Костянтина Копронима. Йоаникій був дуже хоробрим воїном. Але він упав у єресь іконоборства, однак один монах, якого він зустрів біля Олімпійської гори, допоміг йому пізнати свій блуд і навернутися до правди. Кожну вільну хвилину Йоаникій перебував на молитві, умертвляв своє тіло і врешті-решт вирішив цілковито посвятити себе самітницькому життю. Хоч завдяки своїй хоробрості він був у дуже великій пошані і міг досягнути найвищих почестей та розкішного життя, однак Йоаникій усе-таки покинув службу і оселився біля Агавровського монастиря, а згодом при монастирі Утотелас, а потім при Антидієвській обителі. І так постом та молитвою він готувався до довгого пустельного життя. Пізнавши всі подвиги самітницького життя, через два роки він пішов у пустелю Трихалікс, де став провадити незвичайно строге життя. Але й сюди, бувало, приходили люди, тому він переселився на одну, майже недоступну гору і в печері, без даху над головою, прожив три роки в найтяжчій покуті, в безнастанних постах і молитвах, які закінчував словами: “Уповання мені – Отець, прибіжище моє – Син, покровитель мій – Дух Святий – Тройце Пресвятая, слава Тобі!”
Ці слова, за його прикладом, повторювали також інші монахи, і з часом ця молитва увійшла до багатьох церковних молінь. Двадцять літ преподобний Йоаникій прожив у пустелі, а потім пішов у монастир Єристеті, прийняв монашу одежу і в пустельній місцині, поблизу того монастиря, яке називалося Кристама, прикував себе ланцюгом, довжиною шість ліктів, і так прожив аж три роки. Тоді один монах, що заздрив побожності і незвичайним ласкам, якими Господь наділяв святого Йоаникія, подав йому сильної отрути, але святий, за молитвами святого Євстахія, залишився здоровий. З вдячности за це видиме чудо, святий постарався про те, щоб на тому місці побудували церкву і монастир на честь святого великомученика Євстахія.
Так само преподобний Йоаникій постарався про відбудову церкви Пресвятої Богородиці, він, знявши з себе кайдани, сам двигав на будову каміння. Під час тої роботи ядовита гадюка вчепилася йому в руку і вкусила, але святий Йоаникій, як свого часу апостол Павло, стряс змію у вогонь і жодної шкоди вона йому не завдала. Усе наступне життя святого – це суцільна низка чудес, бо Господь на кожному кроці – вже тут, на землі, – уділяв йому незвичайні ласки. Перед слугою Божим корилися біси, а він проганяв їх, оздоровляв розслаблених, в чудесний спосіб оздоровляв в’язнів і провіщав майбутні речі. І при цьому він безнастанно молився, а його ревність у молитві була така, що часто в часі молитви він підносився над землю і так клячав у повітрі. Преподобний Йоаникій молився за Христову Церква, яка вже тривалий час страждала під гнітом іконоборської єресі. Ціла низка царів, один за одним, жорстоко переслідували Христову Церкву, а її вірних дітей кидали у в’язниці та передавали в руки катів. Багатьох єретиків святий Йоаникій навернув до правди; він провістив, що після смерти імператора-єретика Теофіла (+842) на патріяршому престолі в Царгороді сяде святий Методій, і тоді в Церкві Христовій воцариться мир. Провіщення його сповнилося.
Так святий прожив до дуже глибокої старости, а коли йому було близько ста літ, він замкнувся в келії Антидієвського монастиря і став готуватися до останнього подвигу, який чекає кожного християнина, – до смерти. Однак і все його життя – це одне довге приготування до неї; молитвою і добрими ділами він стелив свою дорогу і чекав лишень хвилі, коли Господь покличе його до вічної слави. Перед смертю святого Йоаникія до його келії прибув патріярх Методій разом з численним духовенством, щоб попросити у старця благословення і спільно помолитися, а Йоаникій провістив Методієві його скору кончину.
За одними джерелами, преподобний Йоаникій помер 4 листопада 846 р., за вісім місяців до смерти святого Методія. А інші, на нашу думку, певніші джерела свідчать, що він пережив св. Методія і помер зразу після нього.
У день смерти преподобного Йоаникія монахи Олімпійської гори бачили вогненний стовп, що підносився з землі до неба. Господь прославив мощі святого численними чудами, аби сповнилися слова, що пам’ять праведного буде з похвалами. За великі чесноти і численні чуда преподобного Йоаникія, якими Господь прославив свого слугу, Церква назвала його Великим.
У той самий день
Святого мученика Никандра, єпископа Мирського, і Єрмея, пресвітера
Тропар (г. 4): Мученики Твої, Господи,* у стражданнях своїх прийняли вінець нетлінний від Тебе, Бога нашого,* мавши бо кріпость Твою, вони мучителів подолали,* сокрушили і демонів зухвальства безсильні.* Їх молитвами спаси душі наші.
Кондак (г. 4): Божественним помазанням святительства істини* і священною кров’ю мучеництва* істинно просвічені, славні,* приєдналися до радіючих чинів безтілесних ангелів.* Тому й святкуємо чесну вашу пам’ять,* молячись усім очищення подати,* молитвами вашими, святі.
Святі Никандр і Єрмей були учнями апостола Тита. Тит поставив св. Никандра першим єпископом міста Мир в Ликії. Бог благословив трудам своїх слуг, з кожним днем Христове стадо зростало, все більше поган приймали святу віру і хрещення. Коли ж прийшли часи лютого переслідування вірних, на суд до старости Ливанія привели двох святих слуг Божого престолу Никандра і Єрмея. Мучитель наказав їх жорстоко побити, а потім, прив’язаних до коней, волочити по майдані. З Божою поміччю вони стійко перенесли ту муку, після якої їх кинули до в’язниці.
Та через кілька днів страждальців чекав новий суд і нові муки. Кати шматували їх тіла гострими бритвами, припікали свічками, у голову забивали цвяхи, а під нігті рук – тріски. Під кінець святих мучеників, уже ледь живих, кинули у викопаний гріб і засипали землею, їх чесноти і страждання Господь Бог винагородив славою у своєму царстві небесному.
__________
І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Patristic Wisdom for the Day
There are two kinds of pride: the first is when someone boasts of his brother and considers himself superior to him. But if one does not carefully consider himself, he gradually comes to the second kind, which consists in the fact that a person becomes proud of God, attributing to himself, and not to God, the good that he has been able to do (St. Dorotheus of Gaza, Spiritual Instructions. On Obedience).
Daily Scripture Readings
Перший антифон повсякденний
Бла́го є іcпові́дувати Го́спода і співа́ти і́мені Твоє́му, Всеви́шній.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і і́стину Твою́ – на вся́ку ніч.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Другий антифон повсякденний
Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Свідо́цтва Твої́ достові́рні; до́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.
Третій антифон повсякденний
Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Тропар (г. 2): Па́м’ять пра́ведного з похвала́ми,* а тобí виста́чає свíдчення Госпо́днього, предте́че,* бо ти яви́вся воíстину і від проро́ків чеснíший,* бо у стру́менях сподо́бився хрести́ти Проповíданого.* Тому́ за íстину постражда́в ти, радíючи,* благовісти́в ти й тим, що в а́ді, Бо́га, я́вленого в тíлі,* що взяв гріх свíту і подає́ нам вели́ку ми́лість.
Сла́ва: Кондак (г. 3): Спе́ршу неплíдна, днесь Христо́вого предте́чу ро́дить,* і він є спо́вненням уся́кого проро́цтва,* бо кого́ проро́ки проповíдували,* на то́го він у Йорда́ні ру́ку покла́в.* Яви́вся Бо́жого Сло́ва проро́к, проповíдник, а водно́раз і предте́ча.
І ни́ні: Богородичний (г. 3): Ді́ва днесь предстої́ть у це́ркві* і з ли́ками святи́х неви́димо за нас мо́литься Бо́гу.* А́нгели з архиєре́ями поклоня́ються,* апо́столи з проро́ками лику́ють,* бо ра́ди нас мо́лить Богоро́диця предві́чного Бо́га.
Прокімен (г. 7): Возвесели́ться пра́ведник у Го́споді і упова́є на Ньо́го (Пс. 63,11).
Стих: Ви́слухай, Бо́же, го́лос мій, коли́ моли́тимусь до Те́бе (Пс. 63,2).
Алилуя (г. 4): Пра́ведник, як фíнік, розцвіте́ і, як кедр на Лива́ні, ви́росте (Пс. 91.13).
Стих: Наса́джені в до́мі Госпо́днім, у двора́х Бо́га на́шого процвіту́ть (Пс. 91.14).
Причасний: В па́м’яті ві́чній буде пра́ведник, по́голосів злих не убої́ться (Пс. 111,6-7). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Священник: Христос, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, чесного і славного пророка, предтечі і хрестителя Івана, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинополя, і святого, якого є храм, і преподобного отця нашого Йоанікія Великого, святого мученика Нікандра, єпископа Мирського, святого Єрмея, пресвітера, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
📄 Download Daily Commemoration (PDF)
Download the daily commemoration leaflet with lives of the saints, Troparia, and Scripture readings in PDF format:
📱 Orthodox Calendar & Prayer Book in «Pray» App
Follow the liturgical year and read daily Scripture lessons in the Pray mobile app:
- Daily Orthodox Liturgical Calendar: Feast days, fasts, and saint commemorations.
- Daily Epistle and Gospel Readings: Structured Scripture texts for every day.
- Digital Prayer Rope (Chotki): Haptic feedback prayer knot counter.
- Offline Orthodox Prayer Book: Complete prayers and services wherever you go.