Ізький Свято-Миколаївський чоловічий монастир — одна з найвідоміших обителей Закарпаття, розташована в урочищі Карпутлаш за кілька кілометрів від села Іза Хустського району. Заснований 1919 року, він став духовним центром краю, а від 2001 року тут спочивають мощі преподобного Олексія Карпаторуського — подвижника, якого вважають «апостолом Закарпаття» й ініціатором відродження православ’я на цих землях. [1][2]
Коротко про монастир
- Повна назва: Ізький Свято-Миколаївський чоловічий монастир Української Православної Церкви. [1]
- Адреса: урочище Карпутлаш, поблизу села Іза, Хустський район, Закарпатська область. [2]
- Заснування: 1919 рік при Свято-Успенській церкві села Іза. [1]
- Перенесення: 1926 рік — за межі села, в урочище Карпутлаш. [1]
- Головна святиня: мощі преподобного Олексія Карпаторуського (Кабалюка). [2][3]
- Канонізація: жовтень 2001 року, очолив Предстоятель УПЦ митрополит Володимир. [2]
Заснування (1919–1926)
Православний чоловічий монастир в Ізі вирішили збудувати ієромонахи Олексій, Амфілохій та Матвій, які повернулися з російського полону після Першої світової війни. Роботи, очолювані ієромонахом Матвієм (Вакаровим), почалися 1920 року; 1921 року єпископ Досифей затвердив його ігуменом. [2]
Спершу монастир постав при Свято-Успенській церкві в самому селі Іза. Однак у 1925 році корпус келій вирішили будувати за селом — в урочищі Карпутлаш, яке стало новим місцем обителі, а Миколаївська церква залишилася сільською церквою. У 1926 році настоятелем обрано архімандрита Матвія (Вакарова). [1][2]
Міжвоєнне піднесення
У 1933–1937 роках при обителі діяли єпархіальні курси для духовенства під керівництвом єпископа Мукачівсько-Пряшівського Дамаскина (Ґрданічкі). Це був важливий осередок підготовки православних пастирів для Карпатського краю. [1]
1936 року освячено оновлений і розбудований Свято-Успенський храм. Станом на 1944 рік кількість братії сягала 39 осіб, з яких 23 несли послух у довколишніх селах. Від 1945 року монастир перебував у юрисдикції Російської Православної Церкви. [1]
Закриття і повернення Церкві
У 1959 році монастир було закрито — на той час у ньому проживало 64 насельники. Після цього тут розміщувався санаторій, а згодом — протитуберкульозний диспансер, який діє поруч і донині. [1][2]
Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років почалося відродження обителі. У 1991 році монастир було повернуто Церкві. У неділю Торжества Православ’я 1994 року відбулася закладка нового соборного храму на честь святого Миколая, будівництво якого завершили 1998 року. [2]
Ще 1992 року єпископ Мукачівський і Ужгородський Євфимій (Шутак) призначив настоятелем монастиря архімандрита Стратоніка (Легача). [1]
Канонізація преподобного Олексія
У жовтні 2001 року в монастирі відбулася історична для всього Закарпаття подія — канонізація преподобного Олексія Карпаторуського (Олексія Кабалюка), яку очолив Предстоятель Української Православної Церкви Блаженнійший Володимир, митрополит Київський і всієї України. [2]
Преподобний Олексій Кабалюк (1877–1947) — найшанованіший закарпатський подвижник XX століття. Народившись греко-католиком, він ще в юності долучився до руху за повернення до православ’я, кілька разів перебував на Афоні, пережив ув’язнення в таборах. Вважається ініціатором масового переходу закарпатців до православ’я в 1920-х роках. [3]
Мощі преподобного Олексія нині спочивають в Ізькому монастирі, і саме до них приїздять прочани з усієї України. [3]
Святині й сучасне життя
Головною святинею обителі є рака з мощами преподобного Олексія Карпаторуського. Окрім того, тут шанують старовинні ікони та місцеві святині. Монастир славиться також своїм аскетичним укладом, що тяжіє до афонських традицій. [2][3]
Сьогодні Ізький монастир — один із центрів духовного життя Хустщини, місце паломництва та духовного відродження цілого краю. [3][4]
Практична інформація
- Адреса: урочище Карпутлаш, поблизу села Іза, Хустський район, Закарпатська область. [2]
- Головна святиня: мощі преподобного Олексія Карпаторуського. [2][3]
- Храми: новий собор святого Миколая (1994–1998), Свято-Успенський храм. [1][2]
- Як дістатися: село Іза — близько 5 км від Хуста; обитель розташована за селом, в урочищі Карпутлаш. [2]
Поширені запитання
Коли засновано монастир?
У 1919 році при Свято-Успенській церкві села Іза; 1926 року перенесений в урочище Карпутлаш. [1][2]
Чому монастир пов’язаний з преподобним Олексієм?
Саме в цій обителі в жовтні 2001 року відбулася канонізація преподобного Олексія Карпаторуського; тут зберігаються його мощі. [2][3]
Яка головна святиня?
Мощі преподобного Олексія Карпаторуського (Кабалюка), подвижника й апостола православ’я на Закарпатті. [3]
Що сталося з монастирем у радянські часи?
1959 року його закрито; в приміщеннях розміщувалися санаторій і туберкульозний диспансер. Повернуто Церкві у 1991 році. [1][2]
Коли збудовано чинний Миколаївський собор?
Закладка відбулася 1994 року, а будівництво завершили 1998 року. [2]
Висновок
Ізький Свято-Миколаївський чоловічий монастир — це історія відродження православної віри на Закарпатті. Від заснування в 1919 році та перенесення в Карпутлаш, через єпархіальні курси міжвоєнного періоду, закриття 1959 року й повернення Церкві в 1991-му, аж до канонізації преподобного Олексія в 2001 році — обитель залишається живим центром духовності й паломництва Хустщини. [1][2][3]