Профіль автора Оксана Ткачук

Мені здається, українське «лагідні» якраз найменше постраждало. «Кроткі» вже мало хто розуміє, а «тихі» справді звучить як «непомітні».

Переконливо. Контекст усе ставить на місце: якби була хвіртка, не було б чого жахатися.

Згодна. Перекажу це своєму синові-восьмикласнику — він якраз приніс цей «аргумент» зі школи 🙂

Про галилейський діалект є навіть у самому Євангелії: Петрові у дворі первосвященика кажуть — «і мова твоя тебе виявляє» (Мт. 26:73).

Це важко підтвердити одним посиланням, бо процес був доволі органічним. Але якщо коротко з доктринального боку: Іппонський собор у Північній Африці (393 р.) затвердив Новий Завіт у теперішньому складі, те саме зробили Карфагенські собори 397 і 419 років. Блаженний Августин вважав канон закритим. А доручення папи Дамаса Єронімові підготувати латинський переклад (Вульгату, бл. 383 р.) дуже посприяло закріпленню канону в латиномовному світі.

Юліє, дуже гарно сказано. Мабуть, спробую не відвикати, а навпаки — щоразу справді звертатися 🙂

Дякую. Чесно кажучи, сподівалася почути «та нічого страшного» 🙂 Але аргумент зрозумілий.

Дії 20:7 — дуже гарне свідчення. «Ламання хліба» першого дня тижня — це ж по суті недільна Літургія вже в апостольські часи.

Логічно, але якось холодно звучить… Мені все ж ближча відповідь Марії. Бог — не бухгалтер.

Саме так. Не «не можу згрішити, бо мені заборонили», а «не хочу, бо вже не тягне».

Коли світ був щойно створений, люди (Адам і Єва) мали свободу волі — і страждань не було. Зло увійшло у світ саме через їхнє рішення не послухатися Бога.

Я вірю, що на небесах свобода волі буде. Довіряючи свою душу Ісусові вже тепер, ми перебуваємо в процесі переміни. Вірю, що коли прийде час, я буду цілковито очищена від бажання чинити зло. Думаю, саме тому й потрібно бути вірними Христові. Бог не змушуватиме вас відмовитися від злих бажань, якщо ви самі цього не хочете, — це якраз і скасувало б вашу свободу волі.

А очищення від злих бажань свободи не заперечує, бо звільнитися від зла — це і є бажання мого серця.