Апостольський Символ Віри (лат. *Symbolum Apostolorum* або *Symbolum Apostolicum*) — це найдавніший християнський символ віри, який підсумовує головні догматичні істини євангельського вчення дванадцяти апостолів. Виникнувши близько II століття в Римі як урочисте хрещальне сповідання, цей унікальний текст став першим і найпростішим викладом християнського віровчення. Для мільйонів християн у всьому світі він є не просто молитвою, а величним та свідомим сповіданням своєї приналежності до єдиної Вселенської Церкви.
Цей повний посібник створено для того, щоб надати вам вичерпні відповіді та канонічні тексти. Тут ви знайдете біблійні та історичні витоки виникнення Апостольського Символу як зброї ранньої Церкви проти гностицизму, детальне порівняння та відмінності між ним і Нікейським Символом Віри («Вірую»), глибоке богословське тлумачення складних та суперечливих фраз, повний текст молитви українською, англійською та оригінальною латинською мовами, ісихастські методи молитви, свідчення про чудеса, а також зможете безкоштовно скачати якісно зверстаний збірник для друку чи читання офлайн.
1. Історія виникнення: Як рання Церква боролася з єрессю Гностицизму
Апостольський Символ Віри є найдавнішим позабіблійним молитовним документом християнства. За побожним переданням, на десятий день після Вознесіння Христа апостоли, зібравшись разом у П’ятидесятницю, склали цей символ віри з 12 окремих статей — кожен апостол вголос промовив одну заповідь. Проте історичні дослідження доводять, що цей текст сформувався трохи пізніше — близько 200 року в Римі як **«Стародавній Римський Символ»**, який використовувався як хрещальний опитувальник (triple interrogatory) для кандидатів перед зануренням у воду Таїнства Хрещення.
Головною причиною створення Апостольського Символу була необхідність чітко розрізнити канонічну християнську віру від небезпечної єресі **Гностицизму**, що панувала у II-III століттях. Гностики стверджували, що фізичний світ є злом, створеним нижчим божеством (деміургом), а тому Ісус Христос не мав реального людського тіла, не страждав фізично на хресті та не воскресав у плоті (Він нібито був лише духом або привидом). Щоб повністю спростувати ці єресі, рання Церква зафіксувала в Апостольському Символі суворі історичні деталі: Христос народився від Діви Марії, страждав за Понтія Пилата, реально помер, був похований, і Його фізичне тіло воскресло третього дня.
2. Апостольський Символ проти Нікейського: У чому різниця?
Багато християн плутають два найголовніші символи віри в історії. Тим часом між ними є велика різниця:
Апостольський Символ: Є коротшим, старішим і простішим за структурою. Він є продуктом виключно західної, римської хрещальної традиції та є загальноприйнятим серед католиків та більшості протестантських церков (які використовують його як вступну декларацію віри).
Нікейсько-Константинопольський Символ Віри (молитва «Вірую»): Це єдиний Символ Віри, який літургійно використовується у Православній Церкві. Він був укладений значно пізніше — на Першому (325 р. в Нікеї) та Другому (381 р. в Константинополі) Вселенських Соборах. Причиною його створення була єресь Арія, який заперечував Божественність Христа. Нікейський Символ є набагато детальнішим у богословських формулюваннях, чітко проголошуючи, що Син Божий є «єдиносущним Отцю», а Дух Святий є Господом Животворчим.
3. Богословське тлумачення складних та суперечливих фраз Символу
У тексті Апостольського Символу є кілька фраз, які часто викликають нерозуміння чи суперечки серед вірян:
- «Зійшов до пекла» (descendit ad inferos): Це речення вказує на біблійну подію, описану апостолом Петром (1 Петра 3:18-20), коли після Своєї смерті на Хресті Христос Своєю божественною душею зійшов у адову безодню (Шеол/Аид) — місце перебування душ усіх померлих до Його приходу. Він зруйнував браму смерті, звільнив старозавітних праведників та проповідував спасіння departed душам.
- «Святу Вселенську Церкву» (sanctam Ecclesiam catholicam): У латинському оригіналі вживається слово *catholicam* (кафолічну/вселенську). Протестанти часто використовують нижній регістр «church», щоб підкреслити, що це прохання вказує не на Римо-Католицьку Церкву як інституцію, а на **всесвітнє, загальне сопричастя** всіх вірян у Христі, незалежно від географії. Православна Церква так само сповідує віру в єдину, святу, соборну (кафолічну) й апостольську Церкву.
- «Сопричастя святих» (sanctorum communionem): Це вираження має два глибоких значення. По-перше — це спільна участь усіх вірян у святих речах (*sancta*), передусім у Євхаристії (Причасті). По-друге — це живий духовний зв’язок та молитовне заступництво між християнами на землі, померлими вірянами та святими на небесах.
- «Воскресіння тіла» (carnis resurrectionem): В латинському оригіналі вжито ще точніше слово — «resurrection of the flesh» (воскресіння плоті). Це було внесено для боротьби з гностиками, щоб чітко затвердити догмат, що у кінці віків ми воскреснемо не як безплотні привиди чи безтілесні душі, а у реальних, оновлених фізичних тілах, які поєднаються з нашою душею для вічного життя.
4. Канонічні тексти Апостольського Символу Віри
Текст українською мовою
Вірую в Бога, Отця Вседержителя, Творця неба і землі. І в Ісуса Христа, Його Єдиного Сина, Господа нашого, що був зачатий від Духа Святого, народився від Діви Марії, страждав за Понтія Пилата, був розп’ятий, помер і був похований, зійшов до пекла, третього дня воскрес із мертвих, вознісся на небеса, сидить праворуч Бога, Отця Вседержителя, звідки прийде судити живих і mертвих. Вірую в Духа Святого, святу Вселенську Церкву, сопричастя святих, відпущення гріхів, воскресіння тіла, життя вічне. Амінь.
Латинський оригінал (Symbolum Apostolorum)
Credo in Deum Patrem omnipotentem, Creatorem caeli et terrae. Et in Iesum Christum, Filium eius unicum, Dominum nostrum, qui conceptus est de Spiritu Sancto, natus ex Maria Virgine, passus sub Pontio Pilato, crucifixus, mortuus, et sepultus, descendit ad inferos, tertia die resurrexit a mortuis, ascendit ad caelos, sedet ad dexteram Dei Patris omnipotentis, inde venturus est iudicare vivos et mortuos. Credo in Spiritum Sanctum, sanctam Ecclesiam catholicam, sanctorum communionem, remissionem peccatorum, carnis resurrectionem, vitam aeternam. Amen.
5. Ісихастська практика та тверезість віри
Наш сайт присвячений Ісихазму — православному вченню про внутрішнє мовчання, очищення розуму та Ісусову молитву. Для ісихаста Символ Віри є не просто набором інтелектуальних догматів, а **законом духовного зору**. Тверезість розуму (непсис) вимагає тримати свої думки строго у межах православної євангельської істини, оберігаючи себе від бісівських спокус та омани. Щоденне усвідомлене виголошення Символу Віри зміцнює духовний фундамент ісихаста, перед тим як він бере в руки вервицю (комбоскіні) для практики безперестанної молитви серця: «Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене, грішного».
6. Духовні закони віри: Закон Подяки та Любові
Сповідання нашої віри є дієвим лише тоді, коли воно підтверджується любов’ю та вдячністю. Апостол Павло вчить нас: «За все дякуйте, бо така про вас воля Божа у Христі Ісусі» (1 Солунян 5:18). Дякуйте Богові за дар віри та спасіння. Також пам’ятайте про заповідь Христа: «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм… Люби свого ближнього, як самого себе» (Матвія 22:37-39). Символ Віри нагадує нам, що ми є частиною єдиного сопричастя святих; тому любов до Бога та милосердя до ближніх є єдиним доказом того, що наша віра є живою, а не мертвою.
7. Спільна соборна молитва в коментарях
Спільна соборна молитва володіє особливою силою, адже Господь сказав: «Бо, де двоє чи троє зібрані в Ім’я Моє, там Я серед них» (Матвія 18:20). Якщо ви потребуєте молитовної підтримки чи молитеся за зміцнення віри ваших близьких, скористайтеся нашою спільнотою:
- Залишайте ваші прохання про молитву у коментарях нижче. Напишіть імена тих, за кого потрібна молитва. Інші читачі прочитають коментар і вголос скажуть коротке «Амінь», підтримуючи вас духовно перед Богом.
8. Справжні свідчення вірян про силу сповідання віри
Свідчення Антонія з м. Івано-Франківськ (Парафіяльний архів):
«У моєму житті був період глибокої духовної кризи та депресії, коли я почав сумніватися у всьому — у Бозі, у сенсі життя, у кожному своєму вчинку. Розум був наче в тумані. Мій духовний отець порадив мені щоранку вголос, повільно і вдумливо читати Символ Віри, тримаючи натільний хрест у руці. Вже через тиждень такої практики темрява відступила, сумніви розсіялися, і я знову відчув радість життя та спокій душі. Свідоме визнання віри — це найпотужніша зброя проти бісівського відчаю.»
9. Скачати буклет з Апостольським Символом Віри безкоштовно
Ви можете безкоштовно завантажити якісно зверстані файли повного тексту молитви та тлумачення для друку чи збереження на мобільний телефон:
10. Часті запитання (FAQ)
1. Хто є автором Апостольського Символу Віри?
Хоча традиція приписує створення молитви самим 12 апостолам на десятий день після Вознесіння, історичні дослідження доводять, що текст сформувався близько II століття в Римі як хрещальний символ віри, що узагальнює апостольську доктрину.
2. Чи читається Апостольський Символ на православних богослужіннях?
Ні, у православному літургійному житті використовується виключно Нікейсько-Константинопольський Символ Віри (молитва «Вірую»). Апостольський Символ є західною традицією, проте він повністю поважається і шанується як православний і канонічний за змістом.
3. Що означає фраза «зійшов до пекла»?
Це вказівка на історичну євангельську подію: після Своєї смерті на Хресті Христос Своєю Божественною душею зійшов у шеол (адову безодню), зруйнував владу смерті, проповідував спасіння та визволив душі старозавітних праведників.
Джерела (Канонічні посилання та література)
1. Апостольський Символ Віри — Історія виникнення, значення та патрістичні коментарі. Доступно онлайн: credo.pro.
2. Православне вчення про Символ Віри — Синодальні праці та роз’яснення щодо відмінностей між Апостольським та Нікейським символами. Доступно онлайн: parafia.org.ua.
3. Святе Письмо Нового Завіту — Перше соборне послання святого апостола Петра (зішестя в пекло, розділ 3:18-20, 4:6), Євангеліє від Матвія (22:37-39).