Акафіст до Страстей Господніх – це молитва, яка допомагає глибше зрозуміти та пережити Страст Господні. Читання цього акафіста допомагає віруючим краще пізнати біль та любов Господа до людства.
Кондак 1
Володару світу і Господі небес і землі, Ти, Безсмертний Цар, зглянувшись на Кресті, вся тварність змінилася, небо здивувалося, основи землі потрямалися. А ми, недостойні, вдячне поклоніння Твоєму нас ради стражданню приносячи, з розбійником вопіюємо Тобі:
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш у Твоє Царство.
Ікос 1
Ангелів ликостояння виконуючи, не як Ангел прийняв Ти, але мене ради, Бог Сьомий, людина ставши, людина помираючого гріхами відроджуючим Тілом і Кров’ю Твою оживив Ти; тому, такий любові Твоєї вдячні будучи, вопіюємо Тобі:
Ісусе, Боже, Любов Предвечна, тако нас, земнородних, благоволяючи;
Ісусе, безмежна Милість, до падлих людей низхідний;
Ісусе, в нашу плоть облекаючися, і смертю Твою смерть державу розбиваючи;
Ісусе, Божественими Твоими Таємницями нас обоживаючи;
Ісусе, стражданнями і Крестом Твоим весь світ викупуючи;
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш у Твоє Царство.
Кондак 2
Видів Тя Ангел у вертограді Гефсиманському, до поту кровавого молитви підвигаючи, представив укріплення Тобі, коли як тяжке браня наші гріхи на Тебе відягнули: Ти бо, Адама погиблого на рамо прийняв, Отцю представив, коліна склоняючи молився. О сем убо з вірою і любовию пою Тобі:
Аллилуїа
Ікос 2
Розуму неузгодженна вільна Твоєї страждання не узгодиш іудей: цього ради коли в нічній час зі світильниками шукаючи Тебе сказав: Аз єсмь, хоча і впав на землю, але по сем зв’язавши Тебе, привів на судочище; а ми на цьому шляху, припадаючи до Тебе, з любовию кличуємо:
Ісусе, Світло світу, від світу лукавого ненавиджений;
Ісусе, живий у Світі Непридоступному, від області темної ятий;
Ісусе, Сину Божий Безсмертний, від сина погибелі на смерть вказаний;
Ісусе, в Німже лести немає, від предателя лестию лобзаний;
Ісусе, хто Себе всем даває, за срібні гроші проданий;
Ісусе, Сину Божий, пом’яни нас, коли прийдеш у Твоє Царство.
Кондак 3
Силою Божества Твоєї прорікав Ти трикратне відкидання ученикові. А той же, хоча і відрікався Тебе зі клятвою, але коли побачив Тебе у дворі архиєрейському, Господа свого і Учителя, умилився серцем, вийшовши звонко плакав: «Порозрі на мене, Господи, і порази жорстоке моє серце, щоб мої слізьми омилилися мої гріхи, пою Тобі:
Аллилуїа
Икос 3
Маєш справжню владу за своїм порядком, як Архиєрей у віках, став ти перед беззаконним первосвященником Каїафою, Володарем і Господом усіх; від Твоїх рабів приймаючи мучення, прийми від нас цілий:
Ісусе, безцінний, куплений ціною, здобудь мене в Твое вічне спадщину;
Ісусе, бажання всіх, від Петра страху ради відкинутий, не відкинь мене, грішного.
Ісусе, Агнець незлобивий, від лютих вепрів терзаний, звільни мене від моїх ворогів;
Ісусе, Архиєрею, Своїм Кров’ю увійшовши в Свята Святих, очисти мене від гріхів плотських;
Ісусе, зв’язаний, маючи владу зв’язувати і розпускати, розпускай мої важкі гріхи;
Ісусе, Син Божий, згадай нас, коли прийдеш у Твое Царство.
Кондак 4
Бурею христоубійства дихаючи, юдеї, послухавши голоса батька лži і людинаубійці з початку, диавола, відвернувши Тебе, правий Путь, Істину і Життя; ми ж Тя, Христа, Божу силу, в Німже всі скарби премудрості і розуму сховані, свідчачи, вигукуючи:
Аллилуиа
Икос 4
Слухаючи Пилата, кроткого Твого слова, як достойного смерті віддав Тя на пропиття, хоча й сам свідчив, що ні однієї віни не знайшов у Тебе: руки свої увімкни, але серце оскверни; ми ж, дивлячись на диво вільного страждання Твоєго, з умиленням кликаємо:
Ісусе, Син Божий і Син Діви, від синів беззаконня убитий;
Ісусе, поруганий і оголений, давай красу кринам сільним і одягаючи небо хмарами;
Ісусе, насичений ранами, п’ять хлібів п’ять тисяч насичуючи;
Ісусе, Цар усіх, замість данини любові і вдячності приймаючи жорстоку муку;
Ісусе, нас ради весь день язвилий, уврачуй язви душ наших;
Ісусе, Син Божий, згадай нас, коли прийдеш у Твое Царство.
Кондак 5
Боготочною Кров’ю Твою весь облекся єси, одягаючись світлом, як ризою. Відаю, відаю зі пророком, чому червлені ризи Твоє: я, Господи, я, я гріхами моїми уязвив Тя: Тебе ж, мене ради уязвленному, вдячно кликаю:
Аллилуиа
Икос 5
Провидячи Тя у дусі Богоглаголивий Ісаїя, безчестям і ранами заповнена, ужасаючись вигукав: «Виділи Його, і не мав виду, ні доброти»; ми ж, бачачи Тя на Кресті, з вірою і дивуванням кликаємо:
Ісусе, безчестя терплячи, людини славою і честю венчаючи;
Ісусе, на Нього Ангели не можуть побачити
Кондак 6
Проповідник Твоєї незлобивості явився Пилат, показав народу нічого не вартого смерті; але іудеї, як звірі, дивлячись на кров, скрежетали на Тебе зубами своїми, «распни, розпни Його», вопіючі; а ми, ласкаючи Пречисту рану Твою, кличемо:
Аллилуїа
Ікос 6
Возсяв jsi в позор і диво Ангелом і людиною глаголуючою про Тебе Пилату: «Се, людина». Приходьте, поруганному нас ради Ісусу поклонімось, вопіючі:
Ісусе, Творче і Судіє всіх, від твоїй твари судимий і мучимий;
Ісусе, премудрості Підатель, відповідь безумним не давай.
Ісусе, Лікар уязвлених гріхів, дай мені лікування покаяння;
Ісусе, Пастирі пораненому, порази демонів, що мене переслідують.
Ісусе, тіло імую сокрушене, сокруши серце моє страхом Твоим;
Ісусе, Син Божий, згадай нас, коли прийдеш у Царстві Твоєму.
Кондак 7
Хочаючи людини від роботи ворога звільнити, смирив jsi Себе перед ворогами Твоими, Ісусе, і, як агнець безголосний на закоління ведений був jsi, всюди рани терплячи, щоб усіх вилікував jsi людини, кличачи:
Аллилуїа
Ікос 7
Дивне показав jsi терпіння, коли військо, ругаючи Тебе, за глаголом неправедного судді, лютими ранами уязвляло Пречисте Тіло Твоє, як обагрить його від ніг до голови кров’ю. Сього ради зі слізами кличу Ти:
Ісусе, людолюбивий, від людини тернієм увінчаний;
Ісусе, Божеством безстрастний, страсті терплячи, щоб нас від страстей звільнив jsi.
Ісусе, Спасе мій, спаси мене, підлеглого усім мукам;
Ісусе, всіма залишений, Утвердження мое, утверди мене.
Ісусе, від усіх оскорблений, Радістю моя, веселіть мене:
Ісусе, Син Божий, згадай нас, коли прийдеш у Царстві Твоєму.
Кондак 8
Дивно і дивно явився Тебе Мойсей і Ілля на Фаворі, глаголуючи про исход Твоє, який нині закінчуєш у Єрусалимі. Тамо бачачи славу Твою, тут же бачачи спасіння наше, кличуть:
Аллилуїа
Икос 8
Везде от іудей гонимий, багато, ради множества гріхів моїх, претерпів еси поношення і муки: єдині бо Ти проти Тебе проти кесаря глаголять, друзії як злодея осуджують, інші ж: «Возьми, возьми і розпни», — вопіють. От усіх убо осудженному, і на пропасть ведомому, Тебе, Господі, із глибини душі глаголем:
Ісусе, неправедно осудженний, Судіє наш, не осудь нас по ділі нашому;
Ісусе, ізнемогаяй на шляху під Хрестом, сила моя, в час скорби і озлоблення моє не залишай мене.
Ісусе, взиваючись о допомоги до Отця, Підвіго-положниче мой, у немоті моїй укріпь мене;
Ісусе, безчестя приймаючи, Слава моя, від Слави Твоїєї не відніми мене.
Ісусе, Образе Пресвітлої Іпостасі Отчій, перетвори моє нечисте і мрачне житіє;
Ісусе, Син Божий, пом’яни нас, коли прийдеш у Царстві Твоєму.
Кондак 9
Весь світ сміється, бачачи Тебе на Хресті повішеного, на небі сонце свої світла приховало, земля потряслася, завіса храму розірвалася, камінь розпався, ад умерлих випустив: ми ж кланяємося на місці, де стоїш Пречисті нізи Твоє, співячи:
Аллилуїа
Икос 9
Ветія багато говорять, але не можуть гідного благодарення віддати Божественним стражданням Твоим, Чоловеколюбче: наша ж душа і тіло, серце і всі склади, із умиленням до Тебе звертаються:
Ісусе, пригвойдений на Хресті, пригвойди і упраздни рукописання гріхів наших;
Ісусе, руці зі Хреста розтягуючи до всіх, привлеки і мене, заблудшого.
Ісусе, Двері овцам, в ребра пробитий, введи мене язвами Твоими в чертог Твій;
Ісусе, Плотию розп’ятый, розпни плоть мою зі страстьми і похітьми.
Ісусе, скончаваяйся в муках, дай мені, щоб серце моє не судило нічого іншого, тільки Тебе розп’ятого;
Ісусе, Син Божий, пом’яни нас, коли прийдеш у Царстві Твоєму.
Кондак 10
Хочаши рятувати світ, сліпих, хромих, прокажених, немих і глухих вилікував jsi, духів лукавих відганяв jsi; нерозумні ж іудеї, злобою дихаючи і завистію мучачи, пригвойдися Тя до Хреста, не знаючи чого просити:
Аллилуїа
Икос 10
Царю Превечний, Ісусе, весь страждеши за мое невоздержання, щоб усі мене чистий створив jsi, у всьому образ нам дав jsi, щоб слідували стопам Твоім, кличучи:
Ісусе, Любов’ незмінна, розпенши Тя гріха не встановивши;
Іс
Кондак 11
Пение всеумиленне приношає Тобі Все-непорочна Матір Твоя, глаголуючи: «Аще і страждеши на Кресті, але вем Тя із чрева раніше денниці від Отця рожденна, вижу бо, як твір вся состраждет Тебе; предаєши дух Твій Отцю, і Мій дух прийми і не залишай Мене, кличучи:
Аллилуїа
Ікос 11
Як світлоносна свічка, у Кресті Твоєму горяче любовию до Тебе, і Матернею Дева Пренепорочна обдержаєся хворобою, заходячи Тобі у гроб справжньому Сонцю Правди, з якої і серця нашого молитви прийми сьогоднішні:
Ісусе, вознесений на дерево, да нас, павших, совознесеши до Отця Своєго;
Ісусе, дівчину Приснодеви даровавий, да нас дівству і чистоті навчися;
Ісусе, Тобі, Богу Слова рожденій, ученика Богослова вручивий, вручі і нас усіх Єї Матерньому заступництву;
Ісусе, світу і ада переможцю, переможи невір’я, гордість житейську і похоть очей, що живуть у нас;
Ісусе, смерті влади разруйнувачу, вічну смерть звільни мене;
Ісусе, Сину Божий, згадай нас, коли прийдеш у Царстві Твоє.
Кондак 12
Благодать Твою подай мені, Ісусе, Боже Мій, прийми мене, як прийняв jsi Іосифа з Никодимом, да, як чисту плащаницю, душу мою принесу Тобі і вонями добродійств помажу Пречисте Тіло Твоє, і, як у гробі, у серці моїм маєш Тя, кличучи:
Аллилуїа
Ікос 12
Поспівуючи Твоє вільне розп’яття, кланяємось Твоім стражданням, Христе, віримо з сотником, як справжнього Божого Сина єси, прийшовши на хмарах із силою і славою великою; тоді ж не посміхай нас, Кровію Твою звільнених і тако кличучи:
Ісусе, багато страждальний, плачем Діви Матері Твоїї вічнаго плача звільни нас;
Ісусе, від усіх залишений, не залишай мене одного в час смерті моєї.
Ісусе, з Магдалиною ногам Твоім касаючи, прийми мене;
Ісусе, з предателем і розп’яттям Тебе не осудь мене;
Ісусе, з розбійником благорозумним у рай введи мене;
Ісусе, Сину Божий, згадай нас, коли прийдеш у Царстві Твоє.
Кондак 13
О Ісусе Христе, Агнці Божому, взємляй гріхи світу, прийми мале це від усієї душі нашої приносиме Тобі благодарення і цілуй нас спасительними Твоєю стражданням від усієї хвороби душевної і тілоної, охоронь нас Крестом Твоїм від ворогів видимих і невидимих і при кінці життя нашого не залишай нас, да смертю Твою звільнишся від вічної смерті, кличучи:Молитва
На Кресті пригвожденний за нин, Ісусе Христе, Єдинородний Бога Отця Синові, милості, любві і щедрот незбагненна бездно! Вем, як грехів ради моїх, від незмінного человеколюбія, Кров Твою проліяти на Кресті изволив есися, юже аз, окаянний і неблагодарний, досі скверними моїми ділами попірах і ніччо ж не вменях.
Тем убо із глибини беззаконія і нечистоти моїй умними очима на Распятого Тя на Кресті Искупителя моїй воззрев, зі смиренням і вірою у глибину язви, Твоєї милосердя заповнених, собі повергаю, грехів прощення і скверного життя моїхо исправлення прошу. Милостив буди мені, Владко і Судіє моїй, не відрини мя від обличчя Твоєго, але всесильною Твоею рукою Сам мя до Тебе обрати і на шлях справжнього покаяння настави, да відтоді положу спасення моїхо початку.
Божественими стражданнями Твоими укроти моя плотська страсті; излиянною Твоею Кровію очисти моя душевні скверни; розп’яттям Твоим розпні мя світу з соблазнами його і похітьми; Крестом Твоим огради мя від невидимих ворогів, ловящих душу мою. Прободеними ногами Твоими від кожного шляху лукавого возбрани ногам моїм; прободеними руками Твоими руці мої від кожного неугодного Тебе діла воздержи. Пригвожденний плоттю, пригвозди страху Твоєму плоттю мою, да уклонився від зла, творю благо перед Тобою. Преклонивий голову Твою на Кресті, до землі смиреності приклони піднесену мою гордість; венцем Твоим терновим огради мої ушеса, щоб не слухати неполезного; жовччю устами вкусивший, положи хранення нечистим устом моїм; відкрите копієм имеяй серце, серце чисте у мені створи; усіма Твоими язвами, всього мя сладке в любові Твою уязви, да Тебе, Господа моїй, возлюблю всюдою душею, всією серцем, всюдою міццю і всією помислюванням.
Дай мені Себе незвичайну і бідну, де голови підклонити; дай мені Себе Всеблагого, звільняючого душу мою від смерті; дай мені Себе Всесладкого, насолоджуючого мене у скорботах і напастях Своїм любовію, да Єгоже раніше ненавидів, гнівався, від себе виганяю і до Креста пригвождав, цього нині возлюблю, радуючись прийму і сладке Крест Його до кінця життя моїхо понесу.
Не дай відтоді, о Всеблагий Искупитель моїй, ні однієї моїй волі здійснитися, оскільки зло є і непотребне, да не паки впаду в важку працю царствуючого у мені греха; але Твоя блага воля, бажаючи мене спасити, да здійсниться у мені завжди, їйже мене вручаючи, Тебе, Распятого Господа моїй, розумними очами моїхого серця представляю і молю із глибини душі, да і в розлученні моїм від бренного моїхо тіла, Тебе Єдиного на Кресті Твоім узрю, у руці мя захищення Своєго приймаюча, і від повітряних духів злості храняча, населяюча