Commemorations, liturgical readings, and lives of the saints for December 4, 2026 according to the Revised Julian Calendar.
Commemorations and Hymns of the Day
🕃 Святої великомучениці Варвари
Преподобного отця нашого Івана Дамаскина
Вечірня: катизма чергова. На «Господи, взиваю» 6 стихир: 3 влкмчц.; 3 прп., Сл.: влкмчц., І нині: богород. за гласом «Слава». Прокімен дня. Стиховня Октоїха. По «Отче наш»: тропар влкмчц., Сл. прп., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря прп. і за днем тижня.
Утреня: по «Бог Господь»: тропар влкмчц. (2), Сл. прп., І нині: богород. відпустовий за гласом тропаря прп. Катизми чергові, сідальні Октоїха. Канон Октоїха, влкмчц. та прп. По 9-ій пісні – світильний Октоїха, влкмчц. Сл.: світил. прп., І нині: богород. Стиховня Октоїха. По «Отче наш»: тропар влкмчц., Сл. прп., І нині: богород. за гласом тропаря прп. і за днем тижня.
Часи: на 1-му – тропар дня; на 6-му – храму; на 3-му – влкмчц. та 9-му – прп.
Літургія: вся Служба – дня. Ап. – Тит. 301 зач.; 1, 15 – 2, 10. Єв. – Лк. 101 зач.; 20, 19-26.
Lives of the Saints
Святої великомучениці Варвари
Тропар (г. 4): Агнице всеблаженна,* ти божественно засіяла світлом святої Тройці трисонячним,* і укріпившись в купелі,* на повалення омани батьківської визнала віру Христову:* тому чесна Варваро,* отримала ти з висоти благодать зціляти хвороби і всякі немочі.* Її молитвами, Христе Боже, спаси душі наші.
Кондак (г. 4): В Тройці благочесно прославлюваного Бога ти наслідувала, мученице,* і ослабила ідольські капища,* а посеред подвигу мучена, Варваро,* мучителів погроз не убоялася,* і дорівнялась в мудрості мужам,* та голосно завжди кликала:* Тройцю почитаю, єдине Божество.
Жив в Іліополі, поблизу Евхаїти, в Пафлагонії, багатий і славний поганин на ім’я Діоскор. І був він не просто поганином, а ревним почитателем своїх божниць і затятим ворогом християн. Після смерти жінки залишилась йому донечка на ім’я Варвара (“чужа”). Діоскор остерігався, щоб вона нічого не чула про християнську віру, тому наказав виховувати її окремо від інших, облаштувавши їй розкішне помешкання в одній вежі. Та в молодої діви не раз приходило на думку, що там, над ясними хмарами, над зоряним небом, має бути інший світ. Коли глянула вона на всю красу природи, на веселі промені сонця, коли почула спів птахів, то не могла прийняти, щоб усе те було ділом бездушних бовванів, яких погани боялися і називали їх богами. Вона шукала правди, та не могла її знайти, вона прагнула до добра, але не знала, де воно.
Коли Варварі виповнилося 20 років, то батько задумав видати її заміж, вона була красива і багато юнаків бажало взяти її за жінку.
Однак діва навіть чути не хотіла про це. Вона сказала батькові, що радше смерть собі зробить, а заміж не піде. Батько все це списував на молодість дочки, на незнання світу, і, вибираючись в далеку дорогу, дав їй волю, оточив її молодими дівицями, бо був певний, що вони вмовлять Варвару одружитися. Однак серед тих дівиць були і християнки (про що Діоскор не знав), вони навчили Варвару правд Христової віри, приготували її до святого хрещення. Так свята Варвара знайшла те, чого шукала, знайшла правду, дорогу, життя і спасіння – знайшла Ісуса Христа, якому жертвувала своє дівицтво.
Одного разу, було це вже після прийняття святого хрещення, вона пішла на будову нової купелі, яку зводили за наказом її батька. Коли Варвара побачила, що в одній стіні є лиш два вікна, вона веліла вибити ще й третє вікно, аби навіть стіна нагадувала їй про Пресвяту Тройцю. Святе передання далі оповідає, що на стіні того будинку, яка були викладена мармуром, вона пальцем намалювала хрест, а на підлозі відбився слід її стопи, – і ці знаки ніхто й ніколи не зміг стерти.
Коли батько повернувся додому, Варвара навіть не думала приховувати від нього своєї віри. Діоскор, почувши, що вона є християнкою, впав у такий скажений гнів, що вихопив меча і кинувся на дочку. Тоді – згідно з переданням – скеля розступилася й сховала святу діву. Але коли Варвара повернулася додому, то батько по-звірячому побив її, а потім за волосся потягнув до Маркіяна, правителя того краю. Той, побачивши перед собою таку вродливу дівицю, став лагідно її намовляти, щоб зреклася християнської віри, і підлесливо обіцяв їй усі розкоші світу. Але його слова не зворушили серця святої Варвари, тоді мучитель наказав її бити немилосердно воловими жилами, а рани натирати волосяними хустками і посипати сіллю. Коли все тіло мучениці вкрили глибокі рани, тоді велів кинути святу діву до в’язниці.
І ось вночі, посеред молитви, як свідчить передання, святій Варварі явився сам Христос Спаситель, Він зцілив її рани та укріпив сили на дальший подвиг. Вранці святу діву знову поставили на суді, і тоді всі побачили, що вона здорова. Маркіян приписував це силі своїх богів, але свята Варвара голосно заявила, що зцілив її Христос. Мучитель наказав прив’язати святу діву до дерева і залізними гаками шматувати її тіло. В часі тих мук одна християнська невіста на ім’я Юліянія стала вголос прославляти Ісуса Христа, тоді Маркіян наказав і її прив’язати поруч зі святою Варварою та шматувати її тіло і мучити у різний спосіб. Коли ж він побачив, що ані залізо, ані вогонь не вирвуть з їхніх сердець Христової віри, то наказав стяти святих мучениць мечем. І тоді сталася страшна річ, від згадки про яку кров стигне в жилах: рідний батько власного рукою вбив свою дитину. Діоскор сам визвався стяти голову святій Варварі, і на очах усього народу зробив це, а потім умертвив ще й святу Юліянію. Передання свідчить, що Бог на місці скарав поганську закаменілість, бо вдарив грім з чистого неба й убив Діоскора.
Тіла святих мучениць поховав побожний християнин Валентіян на місці, що звалося Геллас, за 15 миль від Евхаїти. Свята Варвара, згідно з Часословом, постраждала за правління Максиміяна (305-311), інші джерела вказують на час правління Максимина (236-238). У IV чи VI столітті, точно це важко з’ясувати, мощі святої мучениці Варвари було перенесено до Царгорода, а Бог, як до цього, так і після перенесення мощей, прославив їх численними чудами. Імператор Лев VI Філософ (886-912) побудував у Царгороді на честь великомучениці Варвари величаву церкву. У 1108 р. мощі святої Варвари було перенесено з Царгорода до Києва, а перенесла їх грецька цісарівна Варвара, дочка Олексія Комнена (1081- 1118), коли вийшла заміж за Святополка II (Михаїла) Ізяславича, великого князя і правителя Києва (1093-1113). Святополк побудував величавий золотоверхий Михайлівський монастир, у храмі якого й упокоїлися святі мощі.
Свята Варвара на Русі завжди була у великому почитанні, і сьогодні немає такої української хати, де б не було ікони святої мучениці. На іконах святу Варвару зображають з чашею в руці, вказуючи цим на її глибоку віру. І на Сході, і на Заході до неї звертаються як до покровительки вмираючих. У 1448 р. в Горкумі, в Голандії, один різник, що звався Гайнрих Рок, посеред палаючого дому, коли вогонь вже добрався до нього, призвав на допомогу святу Варвару, і чудом врятувався з вогню; весь покритий ранами, він дійшов до дому своєї доньки і не вмер доти, доки не прийняв святих Тайн. На цьому в народі ґрунтується глибока віра, що той, хто закликає на допомогу святу Варвару, не вмре без св. Тайн.
__________
У той самий день
Святого преподобного отця нашого Йоана Дамаскина
Тропар (г. 8): Православ’я наставнику, благочестя й чистоти учителю,* вселенної світильнику,* монахів богонатхненна окрасо, Йоане премудрий,* ученнями твоїми все просвітив ти, сопілко духовна,* моли Христа Бога, щоб спас душі наші.
Кондак (г. 2): Піснетворця і чесного проповідника Божого слова,* учителя Церкви і поборника ворогів, прославмо Йоана:* бо він взяв зброю, хрест Господній, і відбив всю хитрість єресей* і як теплий заступник перед Богом, усім подає гріхів прощення.
Преподобний Йоан народився 676 р. в Сирії, у місті Дамаску. Сирія була тоді (від 635 р.) під владою сарацинів. Батько Йоана, Сергій, на прізвисько Мансур (“відкуплений”), був побожним християнином, а славився такою чесністю, що халіф, правитель сарацинів, призначив його своїм таємним радником і довірив йому уряд однією зі своїх провінцій. Був Сергій чоловіком багатим, завдяки цьому він викуповував з неволі християн. Одного разу, серед невільників, яких він звільнив, був монах на ім’я Косма, чоловік незвичайної побожности і науки. Саме йому довірив Сергій виховання і навчання свого сина Йоана та ще одного хлопця сироту, який також називався Косма. Згодом він став Маюмським єпископом, що біля Гази, прославився своїми численними канонами, і був зачислений до лику святих (пам’ять його вшановуємо 12 жовтня).
Чеснотами і старанністю у навчанні відзначалися обидва учні, на втіху своєму вчителю Космі, який після закінчення їх наук пішов у монастир святого Сави і там побожно помер. А після смерти Сергія Йоан обійняв батьківський уряд і був за свою вченість і чесне життя у великій пошані при дворі сарацинського халіфа. Коли ж у Царгороді безбожний Лев III Ісавр почав жорстоко переслідувати всіх, хто почитав святі ікони, тоді Йоан, хоч і був мирянином, став писати в обороні почитання ікон такі глибокодумні послання, що вони переходили з рук в руки й усюди поборювали безбожну єресь. Злочестивий імператор Лев хотів помститися святому Йоанові і через донощиків повідомив халіфа, начебто Йоан задумав зрадити сарацинів, що він доносить грекам, коли ті мають на них напасти.
Як каже передання, халіф повірив у наклеп і наказав відрубати святому Йоанові праву руку. Та вночі, коли святий гаряче молився, йому явилася Пресвята Богородиця й оздоровила його, і знову став він володіти двома руками, а сарацини, вражені таким чудом, дослідили справу і пересвідчилися у його невинності. І хоч його нагородили новими почестями, все-таки святий Йоан вирішив піти за голосом свого покликання; він роздав усе своє майно вбогим, а сам зі святим Космою вступив до монастиря святого Сави. Ігумен віддав його під духовний провід одного старого і дуже строгого монаха-самітника, а той велів Йоанові керуватися такими правилами: Ніколи не творити власної волі, що є основою благочестя. Жертвувати Богу всі свої труди, заняття, журби і терпіння. Проганяти всяку думку про давнє життя. Не величатися ані мудрістю, ані нічим іншим, бо чоловік сам зі себе є нічим, невіжою і слабким. Мовчати і пам’ятати, що небезпечно навіть і щось добре говорити, якщо цього не вимагає обов’язок.
І так поволі преподобний Йоан став робити поступ у монашому житті. Старий монах найбільше випробовував його в чесноті послуху. Одного разу він велів Йоанові взяти кошики, які сплели монахи, віднести аж до Дамаску і там продати за нечувано високу ціну. Святий Йоан пішов. Ніхто у місті не впізнав в убогому монаху недавнього вельможу й управителя цього ж міста, усі з нього сміялися, немовби з придуркуватого, що заломив таку велику ціну за кошики. А св. Йоан терпеливо переносив усі насмішки і кпини й ходив вулицями доти, доки не знайшовся один давній його слуга, який упізнав Йоана і, з милосердя, купив у нього ті кошики. Було це лиш одне з багатьох випробувань. Преподобний Йоан зовсім позбувся власної волі, він нічого не робив без дозволу старця, не читав жодних книжок і нічого не писав.
Та якось, коли помер один монах, а брат померлого дуже сумував, то на його прохання святий Йоан написав стихири, які і до нині співають на кожному похороні.
І коли преподобний Йоан заспівав їх у келії, то почув це старий монах, і хоча сам був глибоко зворушений, однак за самовільний вчинок прогнав від себе Йоана. Гірко заплакав Йоан, наче б прогнано було його з раю, і просив монахів, щоб заступилися за нього перед строгим старцем, і той, після численних прохань, наказав Йоанові виконували найприкрішу монастирську роботу. Коли він ж побачив, що святий Йоан сповняє все з великою радістю, то прийняв його до себе і дозволив йому писати на славу Божу пісні (як свідчить передання, сталося це за велінням Пресвятої Богородиці, яка явилася у видінні старому монахові, наставникові преподобного Йоана).
І полилося правдиве золото, полилися прекрасні, що душу заворожують пісні. Візьмімо в руки Октоїх, більшу його частину уклав преподобний Йоан Дамаскин. Він написав багато канонів на Господські, Богородичні і свята святих. Його книга “Точний виклад православної віри” впродовж тривалого часу була найліпшим підручником. І послань він написав чимало; наче б з джерела лилася його наука, і тому названо його “золототочивим”. Патріярх Єрусалиму Йоан (помер 735 р.) висвятив преподобного Йоана на священика і призначив його проповідником при церкві святого Воскресення. Після смерти патріярха преподобний Йоан повернувся до монастиря.
А коли Костянтин Копроним став ширити іконоборську єресь, коли всі в’язниці були заповнені ісповідниками Христової віри, тоді преподобний Йоан пішов до Царгорода і там прилюдно виступив проти злоби імператора-єретика і проти тих єпископів, які забули про Бога і про совість, які зреклися святих ікон і стали єретиками. Через це святий слуга Божий дуже багато страждав, а озлоблений імператор на своєму лжесоборі в 755 р. сам з церковного амвона кинув клятву на Йоана, на яку святий відповів двома посланнями, в яких різко викривав єресь та її прихильників.
Помер преподобний Дамаскин у монастирі святого Сави, близько 776 р.
__________
І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Patristic Wisdom for the Day
These words, mysteriously spoken and sincerely prayed by all the mysteries to the absent one, are addressed to the wise men who seek the Child. The Virgin hears them and asks: “Who are you?” And they answer: “Who are you, Mother? And how did you give birth to this One? Who is your Father, and who is Yeshua, Mother, since you have appeared as the Mother and the Nurturer of the Son, without a father on earth?” Having seen the light of this Child, we have understood that a new Child has appeared, the Eternal God.
Daily Scripture Readings
Перший антифон повсякденний
Бла́го є іcпові́дувати Го́спода і співа́ти і́мені Твоє́му, Всеви́шній.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і і́стину Твою́ – на вся́ку ніч.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Другий антифон повсякденний
Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Свідо́цтва Твої́ достові́рні; до́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.
Третій антифон повсякденний
Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Тропар апостолам (г. 3): Апо́столи святí, молíть милости́вого Бо́га,* щоб відпу́щення прогрíшень пода́в ду́шам на́шим.
Інший, святому Миколаєві (г. 4): Пра́вилом вíри і о́бразом ла́гідности,* учи́телем повзде́ржности* яви́ла тебе́ твоє́му ста́ду всіх рече́й íстина.* Ра́ди цьо́го придба́в ти смире́нням висо́ке* убо́гістю — бага́те,* о́тче, священнонача́льнику Микола́ю.* Моли́ Христа́ Бо́га, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Кондак апостолам (г. 2): Си́льних і богогла́сних проповíдників,* верхо́вних апо́столів Твої́х, Го́споди,* прийня́в Ти в насоло́ду дібр Твої́х і упокíй,* бо по́двиги їх і смерть прийня́в Ти по́над уся́кі плоди́,* єди́ний Серцевíдче.
Сла́ва: Інший, святому Миколаєві (г. 3): В Ми́рах, святи́й, священнослужи́телем яви́вся єси́,* бо Христо́ве єва́нгеліє, преподо́бний, спо́внивши,* положи́в ти ду́шу свою́ за люде́й твої́х* і спас неви́нних від сме́рти.* Тому́ освяти́в ти себе́ як вели́кий таї́нник Бо́жої благода́ті.
І ни́ні: Богородичний (г. 3): Ді́ва днесь предстої́ть у це́ркві* і з ли́ками святи́х неви́димо за нас мо́литься Бо́гу.* А́нгели з архиєре́ями поклоня́ються,* апо́столи з проро́ками лику́ють,* бо ра́ди нас мо́лить Богоро́диця предві́чного Бо́га.
Прокімен (г. 8): На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх і до кінці́в вселе́нної – глаго́ли їх (Пс. 18,5).
Стих: Небеса́ повіда́ють сла́ву Бо́жу, творі́ння ж рук Його́ сповіща́є твердь (Пс. 18,2).
Алилуя (г. 1): Іспові́дять небеса́ чуда́ Твої́, Го́споди, і і́стину Твою́ – в собо́рі святи́х (Пс. 88,6).
Стих: Бог просла́влюваний на ра́ді святи́х (Пс. 88,8).
Причасний: На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх і до кінці́в вселе́нної – глаго́ли їх (Пс. 18,5). Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Священник: Христос, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мир Ликійських, чудотворця, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинополя, і святого, якого є храм, і святої великомучениці Варвари, преподобного отця нашого Івана Дамаскина, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
📄 Download Daily Commemoration (PDF)
Download the daily commemoration leaflet with lives of the saints, Troparia, and Scripture readings in PDF format:
📱 Orthodox Calendar & Prayer Book in «Pray» App
Follow the liturgical year and read daily Scripture lessons in the Pray mobile app:
- Daily Orthodox Liturgical Calendar: Feast days, fasts, and saint commemorations.
- Daily Epistle and Gospel Readings: Structured Scripture texts for every day.
- Digital Prayer Rope (Chotki): Haptic feedback prayer knot counter.
- Offline Orthodox Prayer Book: Complete prayers and services wherever you go.