Orthodox Calendar For October 18, 2026: Commemoration Of The Saints And Daily Readings

Commemorations, liturgical readings, and lives of the saints for October 18, 2026 according to the Revised Julian Calendar.

Commemorations and Hymns of the Day

Неділя 21-ша по Зісланні Святого Духа. Глас 4. Єв. 10.

🕂Св. апостола і євангелиста Луки.

Вечірня: «Блажен муж». На «Господи, взиваю» – 10 стихир: 4 – воскресних, 6 – ап., Слава: ап., І нині: богородичний-догмат 4-го гласу. Вхід. Прокімен дня і три читання ап.: 1 Йо. 1:1-8, Як. 1:1-12, Юди. 1:1-25. Стиховня воскресна, Слава: ап., І нині: богородичний з недільної стиховні за голосом ап. Тропар воскресний, Слава: ап. І нині: богородичний воскресний за гласом Сл. Відпуст великий з поминанням недільним і ап.

Утреня: по «Бог Господь»: тропар воскресний (2), Слава: ап., І нині: богородичний з недільних за гласом тропаря ап. Катизми чергові зі звичайними їхніми недільними сідальними октоїха, також полієлей з величаннями ап., і «Ангельський собор», мала єктенія й іпакой 4-го гласу, також 1-й і 2-й сідальний ап. по разу без богородичних, Слава: 3-й сідальний ап., І нині: його богородичний. Степенна і прокімен 3-го гласу. Єв. – Ів. 66 зач.; 21, 1-14. Все інше до канону – неділі. Канон воскресний, богород. і ап. Катавасія: «Відкрию уста мої». По 3-ій пісні – кондак-ікос і сідальний ап. По 6-ій – кондак-ікос неділі. По 9-ій – світильний недільний і ап. Хвалитних стихир – 8: 4 воскресних і 4 ап. (дві останні – з приспівами ап.), Слава: стихира євангельська чергова, І нині: «Преблагословенна». По великому славослов’ї – тропар недільний «Воскресши з гробу». Відпуст великий з поминанням служби недільної і ап.

Часи: на всіх часах: тропар воскресний, також Слава: ап., кондаки: на 1-му і 6-му – недільний, на 3-му і 9-му – ап.

Літургія: антифони: два перших – воскресні, а третій – звичайний з воскресним приспівом, а також і «Прийдіте, поклонімся». Тропар воскресний і ап., кондак воскресний, Слава: ап., І нині: богородичний за гласом наславника. Прокімен, апостол, алилуя, євангелія і причасний – спочатку неділі, а після – ап. Ряд.: Ап. – Гал. 203 зач.; 2, 16-20. Єв. – Лк. 35 зач.; 8, 5-15. Ап.: Ап. – Кол. 260 зач.; 4, 5-9. 14. 18. Єв. – Лк. 51 зач.; 10, 16-21.

Lives of the Saints

Святий Апостол i Євангелист Лука Кость Маркович, Кафедра Сакрального мистецтва Львівської національної академії мистецтв ksm.lnam.ua

Святого апостола і євангелиста Луки

Тропар (г. 5): Апостольських діянь оповісника і євангелія Христового світлого списателя,* Луку преславного, неописанного в Христовій Церкві,* піснями священними святого апостола похвалім як лікаря,* що зціляє людські немочі, природні недуги і душевні язі,* і того, що молиться неперестанно за душі наші.

Кондак (г. 2): Правдивого благочестя проповідника і несказанних таїн провісника,* звізду церковну, Луку божественного, звеличаймо,* бо Слово вибрало його з мудрим Павлом, учителем народів,* – єдин, що знає тайни серця.

Святий апостол і євангелист Лука походив з Антіохії Сирійської. Чоловіком він був дуже ученим, добре знав лікарську справу (про це згадує апостол Павло у Посланні до колосян (4, 14): “Вітає вас Лука, любий лікар”). Згідно з переданням, яке збереглося у греків і знайшло своє відображення у їхніх Мінеях, а звідти перейшло і до наших церковних книг, святий Лука був одним із сімдесяти учнів. Це йому і Клеопі дорогою до Емауса об’явився Христос Спаситель після свого Воскресення. Однак святий Лука у своєму Євангелії каже, що описує все так, “як то нам передали ті, що були від початку наочними свідками й слугами слова” (Лк. 1, 2), тобто інші апостоли. Якщо він писав Євангеліє на основі того, що передали йому інші, то сам, очевидно, не міг бути самовидцем життя, чуд, проповідей, страстей, смерти і Воскресення Христового.

Тому єдине вірне передання, що святий Лука пізнав Христову віру з проповідей апостолів, а найпевніше є те, що охрестив його святий Павло, якого він був невідступним товаришем, аж до кончини апостола. Вірогідним є і те, що святий Лука мав дуже добре знати Пресвяту Богородицю, бо у своєму Євангелії він якнайточніше описує такі великі і святі події, як Благовіщення, зустріч зі святою Єлисаветою, Різдво Ісуса Христа, Обрізання, Стрітення. Мимоволі приходить думка, що він почув усе це від самої Богородиці. Одне з найдавніших передань каже, що святий Лука також був малярем, і він на кипарисовій дошці намалював ікону Пречистої Діви та ікони Спасителя (певно, згідно з описом Пречистої), а також святих апостолів Петра і Павла.

Святий Лука був, як вже ми сказали, невідступним товаришем апостола Павла. А святий Йоан Золотоустий пише, що був він поставлений священиком і єпископом, сам бо апостол Павло у Другому посланні до коринтян про святого Луку говорить так: “Ми з ним послали брата, якого за Євангелію усі Церкви хвалять і який, крім того, був вибраний Церквами як наш супутник у цій добродійній справі, якій ми служимо на славу самого Господа й на відраду нашу” (2 Кор. 8, 18-19). Так ділили вони всі труди і переслідування, голод і холод – усе порівну. А незадовго до смерти, у Другому посланні до Тимотея, апостол Павло каже: “Один Лука зі мною” (2 Тим. 4, 11). Близько 58 р. святий Лука написав своє Євангеліє, яке є доповненням Євангелій святих Матея і Марка. У своєму Євангелії він особливо звертає увагу на все, що свідчить про велике Боже милосердя. Так, мов для розради грішникам, що каються, переповідає притчі про блудного сина, про доброго пастиря, про митаря і фарисея, про самарянина, про навернення розбійника на хресті та інші. Святий Лука написав також і книгу Діянь апостолів, де, як каже святий Йоан Золотоустий, “в особливий спосіб описано події з життя апостола Павла, який потрудився найбільше від усіх, а описано їх так широко, бо ж автор цієї книги був учнем святого Павла, і то таким добрим і чесним учнем, що до кінця не залишав свого учителя”. Діяння апостолів закінчуються другим роком першого побуту апостола Павла у Римі. “А якщо спитає хто, чому святий Лука не описав подальші події, – каже святий Йоан Золотоустий, – то я скажу, що й того досить є для кожного, хто розуміє, що апостоли завжди були зайняті важливими ділами, а головним їх завданням було голосити слово Боже, а не писати книги, тим більше, що вони так багато залишили нам через усне передання”. А про книгу Діянь апостолів святий Йоан Золотоустий пише так: “У цій книзі святий Лука описує сповнення багатьох важливих провіщень Христа, як Зішестя Святого Духа і ту дивну зміну, яка в тій хвилі відбулася в серцях апостолів. З цієї книги ми пізнаємо, яке досконале було життя перших вірних, що, з’єднані Христовою любов’ю, мали в собі наче б одне серце і одну душу, подібно, як мали одну віру і в однакові зодягалися чесноти. З цієї книги дізнаємося про чудесні навернення поган і про заснування святої Церкви, яка є сильною і тривкою опорою правди, проти якої жоден блуд ніколи нічого не вдіє. І в книзі тій ми не мусимо шукати чуд, які творили апостоли, а маємо пізнавати їх діла, пізнавати і наслідувати”.

Діяння апостолів написані, вірогідно, близько 63 р. Вони є неоціненні і з того огляду, що розбивають усякі фальшиві казки про життя і діла святих Апостолів, які стали поширюватися вже у перші роки їх душпастирської праці. І Євангеліє, і Діяння апостолів було написано прекрасною грецькою мовою і присвячені одному знаменитому християнинові на ім’я Теофіл, згідно з переданням, тодішньому начальнику Ахаї. Після смерти святого апостола Павла святий Лука, як свідчить святий Епіфаній, проповідував у Далматії, Італії і Македонії. Де помер євангелист Лука – достеменно не знаємо. Згідно з одними джерелами, він помер природною смертю у вісімдесят років у Тивах Виотійських. Святий Григорій Богослов наполягає, що євангелист Лука закінчив свій подвиг мученицькою смертю в Патрах Ахайських. Ще одне передання стверджує, що його повішено на оливнім дереві.

Мощі святого євангелиста Луки за правління Констанція, сина святого Костянтина Великого, було перенесено до Царгорода і поховано в церкві святих Апостолів, згідно з одними джерелами у 357 р, а згідно з іншими – у 360 р. Під час їх перенесення сталося багато чудес, серед інших зцілився один тяжко хворий на ім’я Анатолій. На іконах біля святого Луки зображають сидячого вола. Причина цього сюжету криється у початку Bід святого Луки. Воно починається подією, коли архангел благовістить святому Захарії у храмі Єрусалиму про різдво Йоана Предтечі. А оскільки святий Захарія був священиком, тому, щоб увіковічнити початок Євангелія, біля святого Луки зображають жертвенного вола.

І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013

Patristic Wisdom for the Day

In ancient times, God, who is formless and invisible, was never depicted. But now that God has appeared in flesh and lives among us, we depict the visible God. I do not worship matter, but the Creator of matter… And I will not cease to venerate matter, through which my salvation is completed, but I do not glorify it as God (St. John Damascene, First Word in Defense of Holy Icons).

Daily Scripture Readings

Перший антифон воскресний

Воскли́кніте Господе́ві, вся зе́мле, співа́йте ж і́мені Його́, відда́йте сла́ву в хва́лі Йому!

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Скажі́те Бо́гові: як страшні́ діла́ Твої́! У мно́жестві си́ли Твоє́ї лести́тимуть Тобі́ вороги́ Твої́.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Вся земля́ неха́й покло́ниться Тобі́ і співа́є Тобі́, неха́й же співа́є і́мені Твоє́му, Всеви́шній!

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спасе, спаси́ нас.

(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)

Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.

Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.

Другий антифон воскресний

Бо́же, уще́дри нас і благослови́ нас, яви́ сві́тло лиця́ Твого́ на нас і поми́луй нас.