Житомирський монастир святої Анастасії Римлянини — ставропігійний жіночий монастир на околиці Житомира, у місцевості Мальованка. Відкритий 1999 року, він став першим жіночим монастирем в історії міста. Обитель присвячена святій преподобномучениці Анастасії Римлянині, яка вважається небесною покровителькою Житомира, а з 2011 року має статус ставропігійного монастиря. [1][2]
Коротко про монастир
- Повна назва: Житомирський ставропігійний жіночий монастир на честь преподобномучениці Анастасії Римлянини. [1][2]
- Адреса: місто Житомир, вулиця Соснова, 13-а, 10003. [1][2]
- Заснування: 1999 рік (перший жіночий монастир міста). [1]
- Статус: ставропігійний (з 10.02.2011). [2]
- Настоятелька: ігуменя Михаїла (Фурманець). [2]
- Покровителька: свята преподобномучениця Анастасія Римляниня, покровителька Житомира. [2]
Свята Анастасія Римляниня — покровителька Житомира
Свята Анастасія Римляниня жила за днів царя Декія та його співправителя Валеріана. Після смерті батьків її виховували в жіночому монастирі неподалік Рима, у відокремленому місці. Досягнувши повноліття, дівчина стала настільки вродливою, що багато знатних римлян прагнули взяти її за дружину. Однак подвижниця, відкинувши мирські блага, пішла в черниці. [2][3]
Обурені язичники наклепали на неї перед воєначальником Провом, і той наказав привести юну черницю. Дівчину піддали жорстоким тортурам: за наказом Прова її розтягли й прив’язали до чотирьох стовпів, били палицями й палили вогнем, але вона молилася. Її прив’язали до колеса та, обертаючи, переламали всі кістки — однак колесо раптово зупинилося, і свята, звільнена невидимою силою, встала здоровою. Воєначальник не зупинився: Анастасії стругали ребра, вирвали язик і зрештою відтяли голову. [2][3]
Чесна голова святої
У 1860-х роках чесна голова святої Анастасії прибула до Житомира: як дар від Антіохійського Патріарха Ієрофея її привіз Архієпископ Волинський і Житомирський Модест (Стрілбицький). [1][3]
У 1903 році, за зусиллями єпископа Антонія (Храповицького), главу святої помістили в срібній раці в Свято-Анастасіївській церкві в нижній (цокольній) частині Спасо-Преображенського кафедрального собору. 13/26 червня 1903 року рішенням Святійшого Синоду встановили місцевошановане свято перенесення мощей святої преподобномучениці Анастасії Римлянині. [3]
До революції святиня перебувала в нижньому храмі собору. За зверненнями до святої Анастасії відбувалося безліч чудес і зцілень; біля її раки воїни приймали присягу, ідучи на фронт. [2][3]
Зникнення і повернення
У 1935 році собор закрили, і мощі зникли. Але в 1941 році, під час окупації, коли собор знову відкрили, глава святої повернулася. Після війни собор закривати не стали, однак його нижній храм відібрали у громади, і мощі знову зникли. Існує переказ про їх наступне повернення. [1][2]
Від санаторію до монастиря
Навесні 1999 року на околиці Житомира, в місцевості Мальованка, на місці колишньої графської садиби, де в радянські роки розташовувався протитуберкульозний санаторій, відкрився перший в історії міста жіночий монастир. Рішення Священного Синоду Української Православної Церкви від 30 березня 1999 року стало червоною ниткою в історії Житомирщини. [1][2]
Сестри монастиря постійно відчувають незриму присутність своєї небесної покровительки — святої Анастасії Римлянині, яка є й покровителькою Житомира. В обителі несуть послух близько 20 насельниць. [2]
Монастирські храми
Монастирський храм облаштовано за принципом домової церкви: кілька приміщень об’єднали в один простір, арками виділили солею (зовнішню частину вівтаря), а іконостас покрили позолотою. В одному зі старих корпусів улаштовано теплий храм преподобного Сергія Радонезького. [1][2]
У серпні 2002 року закладено собор на честь святої преподобномучениці Анастасії Римської — покровительки Житомира, з нижнім боковим вівтарем преподобного Серафима Саровського. [1]
Святині
25–26 червня 2003 року в Житомирі відбулися урочистості передачі частинок мощей святої преподобномучениці Анастасії Римлянині зі Святої Гори Афон для Спасо-Преображенського кафедрального собору та Свято-Анастасіївського жіночого монастиря. Частинки святих мощей були вправлені в дві ікони із зображенням святої преподобномучениці, з якими містом пройшов багатолюдний хресний хід. [2]
Сучасне життя
Сьогодні Свято-Анастасіївський монастир — один із центрів духовного життя Житомира та всієї області. Він поєднує чернечу молитву з соціальним служінням і прийомом паломників, які приїздять вклонитися частці мощей святої Анастасії — заступниці міста. [2][4]
Практична інформація
- Адреса: місто Житомир, вулиця Соснова, 13-а, 10003. [2]
- Як дістатися: місцевість Мальованка на околиці Житомира; монастир міститься на місці колишнього санаторію. [1]
- Головна святиня: частка мощей святої преподобномучениці Анастасії Римлянині (привезена з Афона у 2003). [2]
- Богослужіння: у теплому монастирському храмі; нижній боковий вівтар собору — преподобного Серафима Саровського. [1][2]
Поширені запитання
Коли засновано монастир?
У 1999 році рішенням Священного Синоду УПЦ від 30.03.1999; це перший жіночий монастир в історії Житомира. [1][2]
Чому обитель присвячена святій Анастасії?
Свята преподобномучениця Анастасія Римляниня вважається небесною покровителькою Житомира; її чесна голова була привезена до міста в 1860-х роках. [1][3]
Яка головна святиня?
Частка мощей святої Анастасії, привезена зі Святої Гори Афон у червні 2003 року. [2]
Хто настоятелька?
Ігуменя Михаїла (Фурманець). [2]
Чи є монастир ставропігійним?
Так, 10 лютого 2011 року обитель отримала статус ставропігійного монастиря. [2]
Висновок
Житомирський Свято-Анастасіївський монастир — це відродження багатовікового шанування святої, чия чесна голова стала однією з головних святинь міста. Від першої жіночої обителі 1999 року, відкритої на місці колишнього санаторію в Мальованці, до ставропігійного монастиря 2011-го та афонської частки мощей 2003-го, — обитель виросла в духовне серце Житомирщини, з’єднавши давній культ покровительки міста з сучасним чернечим життям. [1][2]