¹ Коли через кілька днів прийшов знову до Капернаума, поширилася чутка, що він удома.

² І зібралося багато людей, так що не вміщалися навіть коло дверей, а він виголошував їм слово.

³ І приходять до нього, несучи спаралізованого, якого несло четверо.

⁴ Не маючи змоги наблизитися до нього через натовп, розкрили дах над місцем, де він був, і, зробивши діру, звісили ліжак, на якому лежав паралізований.

⁵ Побачивши їхню віру, Ісус каже спаралізованому: Дитино, відпускаються твої гріхи!

⁶ Були там деякі книжники, що сиділи й думали в серцях своїх:

⁷ Чому він так каже? Зневажає Бога; хто ж може відпускати гріхи, крім самого Бога?

⁸ І тут же Ісус, зрозумівши своїм духом, що вони так думають у собі, каже їм: Що це ви думаєте в серцях ваших?

⁹ Що легше – сказати паралізований: Відпускаються тобі гріхи чи сказати: Встань, візьми свої носилки та йди собі?

¹⁰ Але щоб ви знали, що Син Людський має владу відпускати гріхи на землі, каже паралізований:

¹¹ Кажу тобі, встань, візьми ліжко своє і йди до своєї оселі.

¹² І той тут же встав, узявши ліжко, вийшов перед усіма так, що всі дивувалися; і славили Бога, кажучи: Ніколи ще такого ми не бачили.

¹³ Він вийшов знову до моря, і увесь нарід ішов до нього. І він навчав їх.

¹⁴ А переходячи, побачив Левія Алфеєвого, що сидів на митниці, і каже йому: Іди за мною. Той устав і пішов за ним.

¹⁵ Коли він сидів за столом у його оселі, багато митників та грішників сиділо за столом з Ісусом та з Його учнями, бо було їх чимало, і вони ходили за ним.

¹⁶ І книжники фарисейські, побачивши, що він їсть з митниками та грішниками, казали Його учням: Чому він їсть з митарями та грішниками?

¹⁷ Почувши це, Ісус каже їм: Не здорові, а хворі потребують лікаря; я прийшов кликати не праведників, а грішників.

¹⁸ А учні Іванові та фарисеї постили. І приходять вони й кажуть Йому: Чому учні Іванові та учні фарисейські постять, а твої учні не постять?

¹⁹ Ісус сказав їм: Чи можуть весільні гості постити, коли з ними молодий? Доки мають із собою молодого, не можуть постити.

²⁰ А прийдуть дні, коли заберуть від них молодого; отоді в ті дні й поститимуть.

²¹ Ніхто не пришиває латки з небіленого полотна до старого одягу, бо інакше нове відірветься від старого, і дірка стане ще гірша.

²² І ніхто не вливає нового вина в старі бурдюки, бо інакше вино порве бурдюки – і тоді й вино пропаде, й бурдюки; але нове вино вливають у нові бурдюки.

²³ Як переходив він у суботу через засіяні ниви, Його учні почали на ходу зривати колоски.

²⁴ А фарисеї казали Йому: Поглянь-но, що вони роблять у суботу те, чого не слід?

²⁵ А він каже їм: Чи ви ніколи не читали, що зробив Давид, маючи потребу, бо ж зголоднів сам і ті, що були з ним?

²⁶ Як увійшов до Божого дому – за архиєрея Авіятара – і з’їв хліби принесення, що їх не можна було їсти нікому, крім священиків, і дав тим, що були з ним?

²⁷ І сказав їм: Суботу встановлено для людини, а не людину для суботи,

²⁸ тому Син Людський є владикою і суботи.