¹ Першого ж дня після суботи Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь відсунутий від гробниці.

² Біжить, отже, і прибуває до Симона – Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: Забрали Господа з гробу і невідомо де його поклали.

³ Тоді вийшов Петро з іншим учнем і попрямували до гробниці.

⁴ Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра і прибув першим до гробниці.

⁵ Нахилившись, побачив полотно, що лежало, одначе не ввійшов.

⁶ Тут приспів услід за ним і Симон-Петро, ввійшов до гробниці і бачить полотно, що лежало,

⁷ хустку, яка була на його голові і яка лежала не з полотном, але окремо, згорнена, в іншому місці.

⁸ Тоді ж увійшов і інший учень, що прибіг першим до гробниці, – і побачив, і повірив.

⁹ Бо ще не знали з Писання, що то треба було, аби він воскрес із мертвих.

¹⁰ Учні повернулися знову до себе.

¹¹ А Марія стояла надворі біля гробниці й плакала. Плачучи, нахилилася до гробниці

¹² і бачить двох ангелів у білому: сиділи – один у головах і один у ногах, де лежало тіло Ісуса.

¹³ І кажуть їй: Жінко, чому плачеш? Відповідає їм: Бо взяли мого Господа і не знаю, де поклали його.

¹⁴ Сказавши це, обернулася – і бачить Ісуса, що стояв; та не впізнала, що це Ісус.

¹⁵ Каже їй Ісус: Жінко, чого плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже йому: Пане, якщо ти його взяв, то скажи мені, де ти його поклав; я візьму його.

¹⁶ Каже їй Ісус: Маріє. Вона обернулася і каже йому гебрайською мовою: Раввуні! – тобто Вчителю!

¹⁷ Каже їй Ісус: Не доторкайся до мене, бо ще не зійшов я до [мого] Батька: іди до моїх братів і скажи їм: іду до мого Батька і вашого Батька, до мого Бога і вашого Бога.

¹⁸ Приходить Марія Магдалина, звіщає учням, що бачила Господа і що він сказав їй це.

¹⁹ Того самого першого дня по суботі, пізньої пори, коли двері, де зібралися [його] учні, були замкнені зі страху перед юдеями, – прийшов Ісус, став посередині й каже їм: Мир вам!

²⁰ Промовивши це, показав їм руки і ребра. Зраділи учні, побачивши Господа.

²¹ Сказав їм Ісус знову: Мир вам! Як послав мене Батько, – і я посилаю вас.

²² Сказавши це, дихнув і каже їм: Прийміть Святого Духа.

²³ Кому відпустите гріхи – відпустяться їм; кому затримаєте – затримаються.

²⁴ Тома, один із дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус.

²⁵ Казали йому інші учні: Ми бачили Господа. Він сказав їм: Поки не побачу на його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, не вкладу своєї руки в його бік, – не повірю.

²⁶ Через вісім днів знову були в зборі його учні, і Тома з ними. Прийшов Ісус крізь замкнені двері, і став посередині, сказав: Мир вам!

²⁷ Потім каже Томі: Поклади сюди свій палець, поглянь на мої руки, простягни свою руку і доторкнися до мого боку, – і не будь невірним, але вірним.

²⁸ Відповів Тома і сказав йому: Господь мій і Бог мій!

²⁹ Каже йому Ісус: Бо ти побачив мене, тому й повірив? Блаженні ті, що не бачили і повірили.

³⁰ Багато інших чуд зробив Ісус перед своїми учнями, які не записані в цій книзі.

³¹ А це написане було, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий; і щоб, вірячи, мали ви життя в його ім’я!