¹ Тоді Пилат увяв Ісуса та й звелів бичувати.

² Вояки, сплівши вінок із терну, поклали йому на голову і зодягли його в багряницю; підходили до нього

³ й казали: Радій, юдейський царю! – і били його в обличчя.

⁴ І знову вийшов Пилат надвір і каже їм: Ось виводжу його вам надвір, щоб ви пізнали, що я не бачу в ньому жодної провини.

⁵ Вийшов Ісус надвір, маючи на собі терновий вінок та багряний одяг. І каже їм: Оце – людина!

⁶ Коли його побачили архиєреї і слуги, закричали, кажучи: Розіпни, розіпни його! Каже їм Пилат: Візьміть та й розіпніть його ви, – бо я не бачу в ньому провини.

⁷ Відказали йому юдеї: Ми маємо закон – і за законом він мусить умерти, бо видає себе за Божого Сина.

⁸ Коли Пилат почув це слово, то ще більше злякався.

⁹ Ще раз зайшов до преторію і каже Ісусові: Звідки ти? Ісус не дав йому відповіді.

¹⁰ Каже йому Пилат: Чому до мене не говориш? Хіба не знаєш, що маю владу тебе відпустити і маю владу розіп’яти тебе?

¹¹ Відповів йому Ісус: Не мав би жодної влади наді мною, якби не була вона тобі дана з висоти. Тому той, хто мене видав тобі, має більший гріх.

¹² Відтак Пилат намагався відпустити його; юдеї ж вигукували, кажучи: Якщо його відпустиш, ти не є другом кесаря. Кожний, хто себе робить царем, – противиться кесареві.

¹³ Зачувши це слово, Пилат вивів Ісуса надвір, сів на судейське місце, що зветься літостротон, – гебрайською мовою: гаввата.

¹⁴ Була п’ятниця Пасхи, близько шостої години. Каже юдеям: Ось ваш цар.

¹⁵ Вони зчинили галас: Візьми, візьми та розіпни його. Запитує їх Пилат: Вашого царя розіп’ясти? Відповіли архиєреї: Не маємо царя, окрім кесаря!

¹⁶ І тоді він видав його їм на розп’яття. Узяли Ісуса [й повели].

¹⁷ Несучи свого хреста, вийшов на місце, що називається Лобним, гебрайською мовою – Ґолґота,

¹⁸ де розп’яли його, а з ним двох інших обабіч; Ісуса – посередині.

¹⁹ Пилат зробив напис і вмістив на хресті. Було написано: Ісус Назарянин – цар юдейський.

²⁰ Цей напис читало багато юдеїв, бо місце, де розп’яли Ісуса, було неподалік міста; було написано по-гебрайському, по-грецькому і по-римському.

²¹ Говорили Пилатові юдейські архиєреї: Не пиши \юдейський цар\, але що він сам казав: Я – юдейський цар.

²² Відповів Пилат: Що я написав, – те написав.

²³ Розіп’явши Ісуса, вояки взяли його одяг і розділили його на чотири частини, – кожному воякові по частині, а також хитон. Хитон був не шитий, а весь згори тканий.

²⁴ Тож міркували між собою: Не роздираймо його, але киньмо жереба на нього, – кому припаде. Це щоб збулося Писання, де мовиться: Розділили мій одяг між собою і за мій плащ кидали жереба. Вояки так і зробили.

²⁵ Стояли біля хреста Ісусового його мати, сестра його матері, Марія Клеопова і Марія Магдалина.

²⁶ Побачивши матір і учня, що стояв, і якого любив, Ісус промовив до [своєї] матері: Жінко, ось твій син.

²⁷ Потім звернувся до учня: Ось твоя мати. І відтоді взяв її учень до себе.

²⁸ Після цього, знаючи, що все вже сповнилося, каже Ісус, – аби збулося Писання: Я хочу пити, прагну.

²⁹ Стояла повна посудина оцту. Вояки, настромивши на тростину губку, намочену в оцту, піднесли до його уст.

³⁰ Спробувавши оцту, Ісус сказав: Скінчилося! Схиливши голову, віддав духа.

³¹ З огляду на те, що була п’ятниця, юдеї, – щоб не лишилися на хресті тіла в суботу, бо був Великдень тієї суботи, – просили Пилата, щоб перебили їхні голінки й забрали.

³² Тож вояки прийшли і перебили голінки першому й другому, розп’ятому з ним.

³³ Прийшовши до Ісуса, побачили, що він уже помер, і не стали перебивати йому голінок.

³⁴ Але один вояк списом проколов йому бока, і тут же витекли кров та вода.

³⁵ І той, що бачив, засвідчив, – і правдиве свідчення його. Він знає, що каже правду, щоб і ви повірили.

³⁶ Бо це сталося тому, щоб збулося Писання: Кістки його не будуть поламані.

³⁷ І знову ж, у іншому місці Писання мовиться: Дивитимуться на того, кого прокололи.

³⁸ Після цього попросив Пилата Йосип з Ариматеї, який був учнем Ісуса, – але таємним, бо боявся юдеїв, – щоб зняти тіло Ісуса. І Пилат дозволив. Тож прийшов і взяв його тіло.

³⁹ Наспів також і Никодим, – що приходив був до нього вночі раніше, – несучи суміш смирни з алоєм яких сто літрів.

⁴⁰ Отож, взяли тіло Ісуса і обвинули його полотном з пахощами, – згідно із звичаєм поховання в юдеїв.

⁴¹ На тім місці, де він був розп’ятий, був розташований сад, а в саду – нова гробниця, в якій ніколи ніхто не був похований.

⁴² Тут і поклали Ісуса, з огляду на юдейську п’ятницю, отже гробниця була близько.