¹ Третього дня було весілля в Кані Галилейській; була там мати Ісусова;

² на весілля був запрошений Ісус із своїми учнями.

³ Як забракло вина, Ісусова мати каже до нього: Не мають вина.

⁴ Каже їй Ісус: Що з того мені й тобі, жінко? Ще не настала моя година.

⁵ Промовила його мати слугам: Зробіть, що тільки вам скаже.

⁶ Лежали там шість кам’яних посудин на воду для юдейського очищення, кожна вміщала по дві або три міри.

⁷ Каже їм Ісус: Наповніть посудини водою. І наповнили їх ущерть.

⁸ Ще каже їм: Тепер зачерпніть і занесіть старості. Вони понесли.

⁹ Коли староста покуштував воду, що стала вином, то не знав, звідки воно; слуги ж, які зачерпували воду, знали; кличе тоді староста молодого

¹⁰ та й каже йому: Кожна людина подає спочатку добре вино, а гірше – як нап’ються; [а] ти зберіг добре вино дотепер.

¹¹ Такий початок чуд зробив Ісус у Кані Галилейській, показавши славу свою; і його учні повірили в нього.

¹² Після цього пішов до Капернаума – сам, його мати, його брати, його учні; і пробули там небагато днів.

¹³ Наближалася юдейська Пасха – й Ісус пішов до Єрусалима.

¹⁴ І знайшов у храмі тих, що продають овець, волів, голубів, і сидять міняйли.

¹⁵ Зробивши бича з мотузків, вигнав усіх із храму, овець та волів, і розсипав гроші міняйлам, а столи поперевертав;

¹⁶ тим, що продавали голубів, сказав: Заберіть їх звідси, не робіть оселі мого Батька домом торгівлі.

¹⁷ Згадали його учні, що написано: Ревність до твого дому з’їдає мене.

¹⁸ Відповіли на це юдеї і сказали йому: Який знак покажеш нам, що таке робиш?

¹⁹ Відповів Ісус і сказав їм: Зруйнуйте цей храм – і за три дні я збудую його.

²⁰ Сказали юдеї: Сорок шість років будувався цей храм, а ти за три дні збудуєш його?

²¹ Він же говорив про храм свого тіла.

²² Коли він воскрес із мертвих, то згадали його учні ці його слова – і повірили і в Писання, і в мовлене Ісусом слово.

²³ Коли ж був у Єрусалимі на святі Пасхи, то багато людей, коли побачили ті чуда, які він творив, повірили в його ім’я.

²⁴ Сам же Ісус не звірявся їм, бо сам знав усе

²⁵ й не потребував, щоб хтось свідчив про людину: адже сам знав, що було в людині.