¹ Спочатку було слово, і слово було в Бога, і слово було Богом.

² Воно було споконвіку в Бога.

³ Через нього все постало; а без нього не постало нічого з того, що постало.

⁴ У ньому було життя – і життя було світлом для людей,

⁵ а світло світить у темряві, і темрява його не огорнула.

⁶ З’явився чоловік, посланий від Бога; ім’я йому – Іван.

⁷ Він прийшов для свідчення, – щоб свідчити про світло, щоб усі повірили через нього.

⁸ Не був він світлом, а тільки щоб свідчити про світло.

⁹ Правдивим світлом був той, хто освітлює кожну людину, що приходить на світ.

¹⁰ У світі був, і світ через нього постав, але світ його не пізнав.

¹¹ До своїх прийшов – і свої його не прийняли.

¹² А тим, які прийняли його, дав владу стати Божими дітьми, тим, які вірять у його ім’я.

¹³ Вони не народилися ні з крови, ні з тілесного бажання, ані з бажання чоловіка, – але від Бога.

¹⁴ І слово стало тілом, і замешкало між нами, і ми бачили славу його, славу як єдинородного від Батька, сповненого ласки й правди.

¹⁵ Іван свідчить про нього, закликаючи і кажучи: Він той, про кого я говорив, що він іде за мною й переді мною був, бо був раніше від мене.

¹⁶ Бо з його повноти ми всі одержали ласку за ласкою.

¹⁷ Бо закон даний був через Мойсея, а ласка й правда прийшли через Ісуса Христа.

¹⁸ Бога ніхто ніколи не бачив; але єдинородний Бог, який є в лоні Батька, – він визнав.

¹⁹ Це – свідчення Івана, коли юдеї з Єрусалима послали до нього священиків і левитів, щоб запитати його: Хто ти є?

²⁰ І визнав, не зрікся, визнав: Я – не Христос.

²¹ І запитали його: То хто ж ти? Чи не Ілля? Відповів: Ні. Чи ти пророк? Відповів: Ні.

²² Сказали йому: Хто ж ти такий? Щоб дали ми відповідь тим, які послали нас. Що скажеш про себе самого?

²³ Відповів: Я голос того, що волає в пустині: Рівняйте дорогу Господеві, – як ото сказав був пророк Ісая.

²⁴ Були й послані від фарисеїв.

²⁵ Запитали його, і сказали йому: Чому хрестиш, коли ти не Христос, не Ілля і не пророк?

²⁶ Іван відповів їм, кажучи: Я хрещу водою, але серед вас стоїть той, кого ви не знаєте,

²⁷ який іде за мною, [але був ще до мене,] – я йому не гідний розв’язати ремінця на взутті.

²⁸ Це сталося у Витанії, на другім боці Йордану, де Іван хрестив.

²⁹ Наступного дня він бачить Ісуса, який іде до нього, і каже: Ось ягня Боже, що бере на себе гріх світу.

³⁰ Це той, про кого я казав, що за мною йде чоловік, який був ще до мене, був раніше від мене.

³¹ Я не знав його, але я прийшов хрестити водою, щоб він з’явився Ізраїлеві.

³² І засвідчив Іван, промовляючи: Бачив я Духа, що сходив, мов голуб із неба, і який зостався на ньому.

³³ Я не знав його, але той, хто послав мене хрестити водою, сказав мені: Над ким побачиш Духа, що сходить і перебуває над ним, – той є тим, хто хрестить Духом Святим.

³⁴ Так я побачив і засвідчив, що він і є Божим Сином.

³⁵ Наступного дня знову стояв Іван з двома своїми учнями.

³⁶ Побачивши Ісуса, що йшов, промовив: Ось Боже ягня.

³⁷ І почули це обидва його учні, як він казав – і пішли за Ісусом.

³⁸ Ісус же, обернувшись і побачивши, що вони за ним ідуть, каже їм: Чого шукаєте? Вони сказали йому: Равві, – що в перекладі означає Учителю, – де ти живеш?

³⁹ Каже їм: Ходіть і побачите. Прийшли й побачили, де він жив, побули в нього той день;

⁴⁰ було це близько десятої години. Андрій, брат Симона – Петра, був одним із двох, які почули це від Івана і які пішли за ним.

⁴¹ Він розшукав спочатку свого брата Симона й каже йому: Ми знайшли Месію – тобто в перекладі – Христа.

⁴² Привів він його до Ісуса. Ісус, поглянувши на нього, сказав: Ти Симон, син Івана; ти назвешся Кифою, – тобто в перекладі Петром каменем.

⁴³ Наступного дня забажав він піти в Галилею; знайшов там Пилипа та й каже йому Ісус: Ходи за мною.

⁴⁴ Пилип був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра.

⁴⁵ Знаходить Пилип Натанаїла й каже йому: Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі написав і пророки, – Ісуса, Йосипового сина з Назарета.

⁴⁶ Сказав йому Натанаїл: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Пилип: Прийди й подивися.

⁴⁷ Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, який не має в собі підступности.

⁴⁸ Каже йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? Відповів Ісус і сказав йому: Ще до того, як закликав тебе Пилип, я бачив тебе, як ти був під смоковницею.

⁴⁹ Відповів Натанаїл [і сказав] йому: Равві, ти Син Божий, ти Цар Ізраїлю.

⁵⁰ Відповів Ісус і сказав йому: Ти повірив тому, що я сказав тобі, що побачив тебе під смоковницею? Ще більше від цього побачиш!

⁵¹ І каже йому: Щиру правду, щиро кажу вам: [відтепер] побачите відкрите небо, Божих ангелів, які підносяться і опускаються над Людським Сином.