Яке сьогодні свято: 14 вересня — Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього

Щодня мільйони вірян шукають відповідь на запитання: яке сьогодні свято припадає за церковним календарем, які традиції та заборони з ним пов’язані, як правильно його відзначати та яка молитва допоможе попросити у Бога захисту й душевного миру. 14 вересня — один із найвеличніших днів церковного року: Православна Церква (за новим стилем / новоюліанським календарем) і Римо-Католицька Церква спільно святкують Всесвітнє Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього — дванадесяте свято, присвячене знаряддю нашого спасіння. У цей день Церква згадує дві великі події: віднайдення Хреста Господнього святою царицею Оленою в Єрусалимі 326 року та повернення Хреста з перського полону імператором Іраклієм 628 року. Воздвиження — єдине дванадесяте свято зі суворим одноденним постом, бо воно звертає наш погляд до Голгофи. Цей великий посібник детально розповідає історію свята, пояснює богослужіння та духовний зміст Воздвиження, збирає народні традиції, прикмети й заборони та містить канонічні тексти молитов.

Саме слово «воздвиження» означає «підняття», «урочисте піднесення». У день свята Хрест виносять на середину храму, священнослужителі підносять його на всі чотири сторони світу, а віряни вклоняються святині зі словами «Господи, помилуй». Це не сумний день, хоча й суворий: Церква дивиться на Хрест як на знаряддя перемоги, бо через Хрест прийшла радість всесвіту — Воскресіння. Тож 14 вересня — день молитви, поклоніння, посту й тихої внутрішньої роботи серця.

Для зміцнення віри та духовного пильнування розуму (непсису) у щоденних спокусах ми рекомендуємо вам звернутися до духовної скарбниці християнського Сходу: Добротолюбіє в українському перекладі С. Матіяша, де святі отці вчать, як хресне самозречення стає дорогою до миру душевного.

Що таке Воздвиження Хреста Господнього: суть свята

Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього належить до дванадесятих свят — дванадцяти найважливіших подій церковного року після Пасхи. Проте серед них це свято стоїть осібно, і ось чому [1][3]:

  • Це єдине дванадесяте свято із суворим постом. Навіть якщо Воздвиження припадає на неділю, Церква приписує утримання від м’яса, молочного, яєць і риби — на згадку про страждання Спасителя на Хресті.
  • Це свято не про євангельську подію з життя Христа чи Богородиці, а про подію історії Церкви: віднайдення й прославлення самого знаряддя спасіння.
  • Це свято поклоніння. У храмах цього дня звершуються земні поклони перед Хрестом — рідкісний випадок для дванадесятого свята.
  • Це свято має попразднество. Протягом тижня після Воздвиження богослужіння продовжують прославляти Чесний Хрест, а віддання свята настає 21 вересня.

Для кожного християнина Воздвиження — нагода зупинитися й поглянути на Хрест не як на прикрасу чи символ, а як на реальне місце зустрічі Божої любові з людським болем. «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, і візьме хрест свій, та й за Мною йде» (Мк. 8:34) — ці слова цього дня читаються в храмах особливо глибоко.

Історія свята Воздвиження: від розкопок на Голгофі до Всесвітнього свята

Як свята Олена віднайшла Хрест Господній (326 рік)

Початок історії свята сягає четвертого століття. Імператор Костянтин Великий — перший римський імператор, що припинив гоніння на християн, — побачив на небі знамення: хрест із написом «Цим переможеш». Бажаючи відшукати Хрест, на якому був розп’ятий Ісус Христос, він послав до Єрусалима свою матір, благочестиву царицю Олену [6][7].

У 326 році рівноапостольна Олена прибула до Єрусалима на пошуки святині. Місцеві жителі вказали їй імовірне місце: над Голгофою та Гробом Господнім язичники насипали землю й поставили капище богині Венери, щоб стерти пам’ять про Христа. Коли розкопки дійшли до скелі, знайшли три хрести, цвяхи та табличку з написом «Ісус Назарянин, Цар Іудейський». Щоб визначити, який саме хрест є Хрестом Господнім, хрести по черзі приклали до тяжкохворої жінки — і коли вона торкнулася Хреста Господнього, то миттю зцілилася (за іншим переказом, від дотику Хреста воскрес померлий, якого несли на поховання). Так Животворящий Хрест був віднайдений і прославлений першим чудом [2][6].

За переказом, Олена поділила віднайдений Хрест на дві частини: одну помістила в срібне сховище й залишила в Єрусалимі, а другу відправила синові Костянтину до Константинополя. На місці віднайдення Хреста Костянтин повелів звести величний храм Воскресіння Христового, який будували близько десяти років [3][6].

Перше Воздвиження: освячення храму Воскресіння (335 рік)

Храм Воскресіння Христового на Голгофі було урочисто освячено 13 вересня 335 року, за патріарха Єрусалимського Макарія. А наступного дня, 14 вересня, відбулося перше урочисте воздвиження віднайденого Господнього Хреста: патріарх Макарій став на підвищенні й підносив Хрест високо вгору, повертаючи його на всі сторони світу, щоб величезний натовп прочан міг побачити святиню й поклонитися їй. Люди, зворушені до сліз, тисячами голосів гукали: «Господи, помилуй!» Саме з тієї миті й бере початок свято, а з ним і чин воздвиження Хреста, який Церква зберігає донині [1][7].

Повернення Хреста з Персії: імператор Іраклій (614–628)

Друга подія, яка надала святу його нинішнього всесвітнього змісту, сталася через три століття. У 614 році перський цар Хозрой здобув Єрусалим, вирізав його мешканців і вивіз Животворящий Хрест до своєї столиці Ктесифона. Святиня пробула в полоні чотирнадцять років, аж поки 628 року візантійський імператор Іраклій не розбив персів і не повернув Хрест до Єрусалима, де 14 вересня відбулося друге урочисте піднесення Хреста. Відтоді свято й називається Всесвітнім Воздвиженням Чесного і Животворящого Хреста Господнього [1][2].

З поверненням Хреста пов’язаний повчальний переказ. Коли Іраклій у пишному царському вбранні хотів урочисто внести Хрест до Єрусалима, він несподівано не зміг і кроку ступити через ворота міста. Тоді патріарх Захарія нагадав імператорові, що Христос ніс Свій Хрест у бідності та смиренні. Іраклій зняв царські регалії, ззувся і босий, у простому одязі, безперешкодно вніс святиню до храму. Цей переказ Церква зберігає як нагадування: Хрест не терпить пихи, а відкривається лише смиренним [2].

Як святкують Воздвиження в храмі: богослужіння та поклоніння Хресту

Богослужіння Воздвиження належить до найурочистіших у році. На всенічному бдінні напередодні свята, після великого славослів’я, священнослужителі виносять прикрашений квітами Хрест із вівтаря на середину храму під спів «Святий Боже, Святий Кріпкий, Святий Безсмертний, помилуй нас». Потім єпископ чи священник, ставши на підвищенні, воздвижує Хрест на чотири сторони світу, а хор у відповідь багаторазово співає «Господи, помилуй». Після цього віряни по черзі підходять і цілують Хрест, а на знак поклоніння звершуються земні поклони [5][6].

Протягом усього тижня після свята Хрест перебуває на середині храму, а богослужіння продовжують прославляти його. На самій літургії свята замість звичайного «Прийдіть, поклонімося» співається особливий стихир «Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо» — короткий вислів усієї християнської віри: поклоніння Хрестові невіддільне від радості Воскресіння. Віддання свята відбувається 21 вересня.

Що варто зробити вірянинові цього дня: побувати на літургії, поклонитися Хрестові, дотримати суворий піст, прочитати вдома молитву Животворящому Хресту та Символ віри, а також — за давнім звичаєм — освятити свій дім хресним знаменням із молитвою [4][5].

Католицьке свято 14 вересня: Воздвиження Святого Хреста — спільний день Сходу і Заходу

Прикметно, що 14 вересня — рідкісний день, коли Схід і Захід святкують одну й ту саму подію одночасно: Римо-Католицька Церква цього дня відзначає свято Воздвиження Святого Хреста (Exaltatio Sanctae Crucis). Воно має ті самі історичні корені — віднайдення Хреста святою Оленою та посвячення єрусалимських базилік 335 року, — і так само нагадує, що Хрест, знаряддя ганебної страти, став для людства знаком перемоги й спасіння. У католицьких храмах цього дня читають уривок із Євангелія від Йоана про те, що «так Бог полюбив світ, що Сина Свого Єдинородного дав» (Йн. 3:16), і вшановують Хрест як найдорожчий скарб Церкви.

Для України це свято має й особливий вимір: упродовж століть наші землі стояли на перехресті двох християнських традицій, і спільне свято Хреста нагадує, що в центрі обох стоїть один і той самий Хрест Господній — і одна надія на мир.

Народні традиції Воздвиження: прикмети, звичаї та заборони

У народі свято називали просто — Воздвиження (на старий лад — Здвиження). Вважалося, що цього дня остаточно приходить осінь: земля «закривається» на зиму, птахи відлітають у вирій, ведмеді лягають у барліг, а змії ховаються в нори до весни. У давніх повір’ях на Воздвиження відбувається боротьба честі й безбожності, тому для захисту від напасті громади влаштовували хресні ходи навколо сіл і молилися про майбутній врожай [4][7].

Що не можна робити на Воздвиження

Церковні та народні заборони цього дня переплітаються особливо щільно [3][4][5]:

  • Не можна порушувати піст. Воздвиження — суворий пост: утримуємося від м’яса, риби, молочного, яєць і алкоголю. Хто дотримає посту, той, за народним повір’ям, отримає прощення семи гріхів.
  • Не можна сваритися, лаятися, пліткувати, мстити й заздрити — погані думки цього дня, вірили, приносять хвороби й відганяють удачу.
  • Не можна влаштовувати гучних застіль — день присвячений молитві й тиші.
  • Не слід починати нових важливих справ — за народним повір’ям, вони будуть невдалими.
  • Не можна позичати чи давати гроші в борг — щоб не «винести з дому достаток».
  • Не варто вирушати в далекі подорожі — можуть виникнути непередбачувані проблеми.
  • Не слід ходити в ліс — вважалося, що змії цього дня збираються на зимівлю й стають особливо небезпечними, а на необережного може чекати й лісовик.
  • Не можна важко працювати, а особливо — працювати з деревом (рубати, пиляти, стругати), бо це нагадує про Хрест, і копати землю, яка «закривається» на зиму.
  • Не можна залишати двері відчиненими — за повір’ям, у дім могла заповзти змія [5].

Що варто зробити на Воздвиження

  • Побувати в храмі на літургії та поклонитися Хрестові.
  • Прочитати молитву Животворящому Хресту й Символ віри.
  • Освятити дім хресним знаменням і молитвою, окропити святою водою.
  • Приготувати пісну, але святкову трапезу й поділитися нею з самотніми чи потребуючими.
  • Примиритися з тими, з ким у сварці, — Хрест цього особливо просить.

Прикмети на погоду на Воздвиження

  • Теплий і сонячний день — осінь буде довгою та золотою.
  • Птахи відлітають на південь — зима вже недалека.
  • Ведмеді лягають у барліг, змії ховаються в нори — природа готується до холодів.
  • Якщо на Воздвиження тепло, то зима прийде пізно; якщо холодно — чекай ранніх морозів [1][4].

А ще на Воздвиження здавна збиралися молодіжні «вечорниці»: дівчата накривали пісний стіл, а хлопці придивлялися до наречених — бо весільний сезон після Покрови вже був не за горами [1].

Духовні закони цього дня: закон Хреста

Закон самозречення. «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, і візьме хрест свій» (Мк. 8:34). Воздвиження нагадує: хрест кожного з нас — це не стільки зовнішні обставини, скільки наша щоденна згода віддати Богові те, що нам найважче віддати: образу, гордість, лінощі, страх. Хрест, узятий добровільно, перестає бути тягарем і стає крилами.

Закон смирення. Іраклій не зміг увійти до Єрусалима з Хрестом у царських шатах — зміг лише босим і смиренним. Перед Хрестом зникають усі титули й регалії: кожен стає просто людиною, як перший Адам. Смирення — це не приниження себе, а правда про себе перед Богом.

Заповідь Любові. Хрест — це не теорія про любов, а любов у дії: «Так Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Єдинородного» (Йн. 3:16). Відповідь християнина на таку любов проста: любити тих, хто поруч, — терпеливо, без нарахування образ. Подяка, прощення й милостиня — три кроки, якими ми щодня «підносимо» свій хрест, як патріарх Макарій підносив Хрест Господній.

Ісихастське тверезіння: Хрест і молитва серця

Отці-ісихасти вчили, що хресне знамення — найдавніша й найсильніша зброя проти помислів. Преподобні отці Єгипту й Афона радили: коли наближається тривожна чи гріховна думка, перше, що має зробити рука, — хресне знамення, а перше, що має промовити серце, — ім’я Ісуса. Саме тому молитва на чотках так природно поєднується з поклонінням Хрестові: чотки — це вервечка малих хрестиків вузликами, а серце, що молиться, — це храм, посеред якого стоїть Хрест [7].

Практика молитви на Воздвиження:

  • Стань перед іконою Хреста (або зобразивши хресне знамення) і промов тричі: «Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо» — із земним поклоном.
  • Візьми чотки й промов 33 вузлики Ісусової молитви: «Господи Ісусе Христе, Сине Божий, помилуй мене грішного», з’єднуючи кожне слово з подихом і увагою в серці.
  • Наприкінці прочитай тропар свята (наведений нижче) та подякуй: «Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі».

Коротка молитва дня. «Господи Ісусе Христе, як Ти освятив Хрест Своїми стражданнями, так освяти моє серце терпінням; як Ти підніс мене на руках Своїх із безодні гріха, так підніси мене сьогодні над мої страхи й сумніви. Чесний і Животворящий Хресте — будь мені захистом у день і вночі. Амінь».

Спільна молитва 14 вересня на Pray.ee

Молитва, знесена спільно, має особливу силу: «Де двоє чи троє зібрані в Ім’я Моє, там Я посеред них» (Мт. 18:20). У день Воздвиження, коли вся Церква — від Єрусалиму до найменшого села — вклоняється одному Хрестові, станьмо частиною цієї великої молитви: запросімо родину до храму або на спільну домашню молитву перед іконою Хреста.

На нашому молитовному порталі Pray.ee ви можете залишити свій молитовний намір у коментарях до цієї статті — і спільнота вірян молитиметься за вас і ваших близьких. Напишіть, за кого просите молитви: за здоров’я, за захист воїнів, за мир у сім’ї, за подолання скорботи чи хвороби. Хрест Господній — наша спільна надія, і в молитві одне за одного ми несемо хрести одне одного.

Живе свідчення: історія з нашої спільноти

«Кілька років тому на Воздвиження я вперше за довгий час зайшла до церкви — просто зайшла поставити свічку за маму. Священнослужитель виносив Хрест, і коли я приклалася до нього, щось у мені зламалося — але не в поганому сенсі. Зламалася та гординя, що роками тримала мене далеко від Бога. Я вийшла з храму іншою людиною. З того часу кожне Воздвиження для мене — як друге навернення: я згадую, що Хрест — це не вирок, а простягнута рука». — Галина, Львів.

Якщо у вас є власне свідчення сили Животворящого Хреста — поділіться ним у коментарях на Pray.ee. Ваше слово може стати тим самим вогником віри, якого комусь зараз бракує.

Канонічні молитви Воздвиження Хреста Господнього

Тропар Воздвиження, глас 1

Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, даруй перемогу благочестивим християнам над противниками, і збережи силою Хреста Твого народ Твій.

Кондак Воздвиження, глас 4

Вознесений на Хрест добровільно, Христе Боже, щедроти Твої даруй новому народові Твоєму, що ім’я Твоє носить; звесели силою Твоєю вірний народ Твій, даруючи йому перемогу над супостатами, — нехай має допомогу від Тебе, зброю миру, непобідну перемогу.

Поклоніння Хрестові

Хресту Твоєму поклоняємося, Владико, і святе Воскресіння Твоє славимо. (Співається тричі з поклонами.)

Молитва до Животворящого Хреста (домашня)

О Чесний і Животворящий Хресте Господній, допомогою був ти Спасителеві нашому на Голгофі, — будь і мені допомогою в моїх скорботах. Осіни мене силою своєю, віджени від мене всяку темну силу, збережи душу мою в чистоті, а дім мій — у мирі. Тобою бо спасаємося, Христе Боже наш, і Тобі славу возсилаємо, з Отцем і Святим Духом, нині і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

FAQ: часті запитання про Воздвиження Хреста Господнього

Яке сьогодні свято 14 вересня 2026 року?

14 вересня Православна Церква за новим стилем і Римо-Католицька Церква спільно відзначають Всесвітнє Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього — дванадесяте свято, встановлене на пам’ять віднайдення Хреста святою Оленою (326 рік) і повернення його з перського полону (628 рік). Це день суворого посту й поклоніння Хрестові.

Чому Воздвиження — єдине дванадесяте свято зі суворим постом?

Бо свято присвячене стражданням Спасителя на Хресті: Церква приписує одноденний суворий піст (без м’яса, риби, молочного, яєць) навіть тоді, коли Воздвиження припадає на неділю. Пост поєднується з поклонінням Хрестові й молитвою.

Що означає слово «воздвиження» і що відбувається в храмах цього дня?

«Воздвиження» означає урочисте піднесення. На всенічному бдінні Хрест виносять на середину храму, священнослужитель підносить його на чотири сторони світу під багаторазовий спів «Господи, помилуй», а віряни вклоняються святині із земними поклонами й цілують Хрест. Протягом тижня Хрест перебуває посеред храму.

Що не можна робити на Воздвиження?

Не можна порушувати суворий піст, сваритися й лихословити, влаштовувати гучні застілля, починати нові важливі справи, позичати гроші, вирушати в далекі подорожі, ходити в ліс, важко працювати та працювати з деревом. День варто провести в молитві, смиренні й милосерді.

Які прикмети пов’язані з Воздвиженням?

Вважалося, що на Воздвиження остаточно приходить осінь: птахи відлітають, ведмеді лягають у барліг, змії ховаються в нори. Теплий сонячний день віщує довгу золоту осінь; холод — ранні морози. Хто дотримає посту, той, за повір’ям, отримає прощення семи гріхів.

Джерела

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *