Щодня мільйони вірян шукають відповідь на важливе запитання: яке сьогодні свято припадає за церковним літургійним календарем, які народні прикмети й звичаї пов’язані з цим днем, що не можна робити, чиї іменини святкують рідні та яка молитва допоможе попросити у Бога захисту й душевного миру. 12 вересня — особливий день у православному календарі (за новим стилем / новоюліанським календарем): Церква вшановує пам’ять священномученика Автонома, єпископа Італійського — проповідника четвертого століття, який прийняв мученицьку смерть біля вівтаря власноруч збудованого храму. Цього ж дня завершується святкування Різдва Пресвятої Богородиці — відбувається віддання свята. У народі день називали Артамон-змійовик, бо вважалося, що змії остаточно йдуть у підземне царство до весни, а на землю приходить справжня осінь. Цей повний посібник детально розповідає про житіє священномученика Автонома, віддання свята Різдва Богородиці, католицьке свято Пресвятого Імені Марії, народні традиції дня та містить канонічні тексти молитов.
Розуміння літургійного року допомагає нам усвідомити, що кожен день присвячений певному святому або важливій євангельській події. Наші предки завжди починали день із молитви, бо вона є ключем до душевного спокою. Коли ми промовляємо молитву «Отче Наш» чи звертаємося до священномученика Автонома вранці перед початком праці або ввечері для заспокоєння серця, ми віддаємо свій розум під Божу опіку, заспокоюючи душу перед життєвими клопотами й тривогами. Цього дня Церква особливо нагадує: справжня мужність народжується з віри, а справжня перемога — з Божої допомоги, а не з людської сили.
Для зміцнення віри та духовного пильнування розуму (непсису) у щоденних спокусах ми рекомендуємо вам звернутися до духовної скарбниці християнського Сходу: Добротолюбіє в українському перекладі С. Матіяша, де ви знайдете безцінні настанови святих отців про боротьбу з гріховними помислами та про те, як здобути мир душевний навіть серед гонінь і страху.
Православне свято 12 вересня: священномученик Автоном, єпископ Італійський
Житіє святого Автонома: від Італії до Віфінії
Святий Автоном жив у четвертому столітті, за часів імператора Діоклетіана (284–305), одного з найжорстокіших гонителів християн. Автоном був єпископом в Італії й ревно проповідував Євангеліє, навернувши до Христа велику кількість язичників. Коли імператорське гоніння дійшло до його краю й святителя наказали схопити, він, за Божим промислом, встиг залишити Італію й перебрався до Віфінії в Малій Азії — у містечко Сорея, недалеко від Нікомідії [1][3].
І там, на новому місці, святитель не замовчав: він продовжив проповідувати, і навколо нього зібралася велика громада новонавернених. Для неї Автоном збудував храм і освятив його в ім’я Архистратига Михаїла — небесного воєначальника, заступника всіх, хто бореться проти сил темряви. Свого учня Корнилія святитель спочатку висвятив у диякони, а згодом — у пресвітери, готуючи в церкві гідних служителів [3]. Цікаво, що наступного дня, 13 вересня, Церква вшановує пам’ять іншого Корнилія — сотника, наверненого апостолом Петром: так літургійний календар несподівано поєднує імена учня й ученика.
Мученицька смерть біля вівтаря
Закінчення земного шляху святого Автонома стало справжнім сповіданням віри. За переказом, новонавернені християни, ревнуючи про Бога, зруйнували язичницьке капище з ідолами. Розгнівані язичники вирішили помститися: вони напали на християнський храм саме тоді, коли там звершувалася служба, і вбили єпископа Автонома прямо на амвоні, а його кров пролилася на святий вівтар [1][4]. Так єпископ, який усе життя будував Церкву, став її живим каменем — священномучеником.
Диякониса Марія витягла тіло святителя з-під каміння й поховала його з християнською честю. А коли імператором став святий Костянтин Великий і гоніння припинилися, на місці мученицької смерті святого було зведено храм. Згодом, за переказом, мощі священномученика Автонома було знайдено нетлінними — Церква побачила в цьому свідчення того, що Бог прославив Свого угодника [2][5].
Про що моляться священномученику Автоному
Священномученику Автоному моляться про мужність у випробуваннях і гоніннях, про стійкість у вірі, коли обставини змушують ховатися чи мовчати, про захист від насильства й несправедливості, а також за пастирів Церкви, які, як і він, несуть служіння в небезпечні часи. Його житіє нагадує: навіть коли ми змушені відступити, як Автоном відступив із Італії до Віфінії, Бог не залишає нас — Він лише пересаджує нас на інший ґрунт, щоб ми й там принесли плід.
Віддання свята Різдва Пресвятої Богородиці: останній день свята
12 вересня за новим стилем — також віддання свята Різдва Пресвятої Богородиці. Це особливий літургійний термін: відданням називають останній день попразднества (післясвята), коли Церква востаннє в цьому році співає святкові піснеспіви й ніби прощається зі святом до наступного року [5]. Свято Різдва Богородиці, яке ми урочисто відзначали 8 вересня, мало кількаденне попразднество, і саме 12 вересня лунає його останній акорд.
Різдво Пресвятої Богородиці — перше велике свято церковного року, адже церковний рік (індикт) починається 1 вересня. І саме з народження Пречистої Діви починається історія нашого спасіння: народжується Та, Яка стане Матір’ю Спасителя. На віддання свята в храмах востаннє урочисто звучить тропар свята: «Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всесвіту». Для вірян це гарний привід ще раз згадати подію свята, подякувати Богові за дар Матері Божої й помолитися Їй за свою родину.
У народній традиції віддання свята вважалося днем тихої радості: не бралися за важку роботу, ходили до церкви, запалювали свічку перед іконою Богородиці та просили Її покрову на прийдешню осінь і зиму. На Пречисту (8 вересня) сватання й весілля починалися, а на віддання — родина дякувала Богові за всі літні плоди й просила достатку в домі.
Католицьке свято 12 вересня: Пресвяте Ім’я Марії
Римо-Католицька Церква 12 вересня відзначає спомин Пресвятого Імені Марії (Najświętsze Imię Maryi). Це свято має глибоку історію, тісно пов’язану з порятунком Європи. Уперше вшановування імені Марії окремим святом дозволив Апостольський Престол ще 1513 року для дієцезії Куенка в Іспанії. У 1671 році його поширили на Неаполітанське й Міланське королівства [5][6].
А всесвітнім це свято стало після Віденської битви 12 вересня 1683 року. Тоді об’єднані християнські війська під проводом польського короля Яна ІІІ Собеського розгромили османське військо, яке тримало в облозі Відень і загрожувало всій Європі. Перед битвою король посвятив своє військо Діві Марії, а воїни йшли в бій зі знаменами, на яких було написано Її ім’я. Після перемоги Собеський написав папі Інокентію ХІ знамениті слова: «Venimus, vidimus, Deus vicit» — «Прийшли, побачили, Бог переміг». У подяку за порятунок Європи папа поширив свято Пресвятого Імені Марії на всю Церкву, а 1911 року папа Пій Х остаточно закріпив його за 12 вересня [5][6].
Для українців ця дата має особливий відтінок: у Віденській битві брали участь і українські козаки, які долучилися до союзних військ Собеського [6]. Тож перемога під Віднем — і наша спільна історія молитовної надії. За традицією, що сягає святого Єроніма, ім’я Марії перекладають як «Пані», а в західній духовності Його також називають «Зоря моря» (Stella Maris) — зіркою, що веде мандрівників через бурхливі води до безпечної гавані. Християни Сходу вшановують те саме ім’я молитвою «Богородице Діво, радуйся», а католики — «Ave Maria» [6].
Чого вчить нас цей спомин? Що ім’я Марії — не просто звук, а молитва сама по собі. У часи тривоги, війни й невизначеності просте закликання імені Матері Божої заспокоює серце, як дитину заспокоює голос матері. Сьогодні, коли Україна знову бореться за свою свободу, ця сторінка історії звучить напрочуд сучасно: перемога приходить туди, де люди стають на коліна.
Народне свято Артамон-змійовик: традиції, прикмети та заборони
У народному календарі день 12 вересня відомий як Артамон-змійовик (так у народі переінакшили ім’я святого Автонома). Вважалося, що саме цього дня змії збираються й остаточно йдуть у підземне царство до весни, а на землю приходить справжня осінь. Тому день вважався своєрідним «перехідним» — часом, коли природа прощається з літом, і вимагав особливої обережності [2][4].
Що не можна робити 12 вересня
Народна традиція зберегла чіткий перелік заборон на Артамона-змійовика [2][4]:
- Не можна ходити в ліс, у поле чи на болото — щоб не зустрітися зі змією, яка ще не встигла піти в нору.
- Категорично заборонено вбивати змій — навіть побачивши змію, їй не виявляли агресії, вірячи, що вона вже «на виході» з цього світу.
- Не можна сваритися, лихословити, бажати зла й заздрити — вважалося, що це приносить злидні в дім.
- Не можна відмовляти в допомозі та милостині — добрі вчинки цього дня особливо цінуються.
- Не слід братися за важку роботу й генеральне прибирання — щоб не накликати хворобу й втому.
- Не радять стригти волосся й нігті — за повір’ям, можна «відрізати» здоров’я.
- Не піднімайте з землі загублені речі — на них могла бути «порча».
- Не можна мстити, розповідати чужі секрети й зраджувати довіру — до втрати власної честі.
Прикмети на погоду 12 вересня
На Артамона-змійовика уважно спостерігали за природою, щоб передбачити погоду на осінь і зиму [2]:
- Ясна погода на Артамона — гарна погода протримається ще кілька днів.
- Дощ 12 вересня — до холодної та сніжної зими.
- Грім на Артамона — осінь буде теплою й довгою.
- Багато жолудів на дубах — до багатого врожаю наступного року.
- Багато горобини — на дощову осінь і сніжну зиму.
Іменини 12 вересня за народними святцями святкують Данила, Івани, Миколи, Олексії та Семенів [3]. Якщо ваші рідні носять ці імена — привітайте їх із Днем ангела теплою молитвою й щирим словом.
Духовні закони цього дня: подяка і Заповідь Любові
Закон подяки. Віддання свята Різдва Богородиці — це школа подяки. Церква вчить нас не просто святкувати, а на завершення свята подякувати Богові за все, що Він дав нам через це свято: за радість, за молитву, за близьких, які були поруч. Подяка — найкоротша дорога до радості: хто вміє дякувати, той не вміє нарікати. Сьогодні ввечері пригадайте три речі, за які ви вдячні цього тижня, і скажіть Богові просте «дякую».
Заповідь Любові. «Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного» (Ін. 13:34). На Артамона-змійовика народ суворо забороняв відмовляти в допомозі — і це не випадково збігається з євангельським законом любові. Допомога ближньому — найпростіша форма молитви дією: подати руку, приділити час, поділитися хлібом. Той, хто допоміг потребуючому, відігнав від себе страх, бо «досконала любов виганяє страх геть» (1 Ін. 4:18).
Закон мужності. Житіє священномученика Автонома відкриває ще один духовний закон: мужність — це не відсутність страху, а вірність Христу попри страх. Автоном не шукав мученицької слави, він просто продовжував робити те, до чого його покликав Бог: проповідувати, служити, молитися. І саме ця тиха вірність зробила його святим. Для нас сьогодні це означає: не чекаймо великих подвигів — будьмо вірні в малому.
Ісихастське тверезіння: непсис і молитва на чотках
День Артамона-змійовика має несподівано глибокий духовний символ, якщо прочитати його мовою ісихазму — давньої східної традиції внутрішньої молитви. Отці-аскети вчили: у серці людини, як у травневому лузі, повзають «змії» — гріховні помисли (логізми), які намагаються вжалити душу гнівом, страхом, заздрістю чи нечистотою. Преподобний Ісихій Єрусалимський писав, що тверезіння (непсис) — це постійне спостереження за помислами біля дверей серця, а найкраща зброя проти них — Ісусова молитва [7].
12 вересня, коли змії «йдуть із землі», — добрий час, щоб і нам вигнати зі свого серця духовних змій. Практика цього дня проста:
- Візьміть чотки й промовте 33 вузлики Ісусової молитви: «Господи Ісусе Христе, Сине Божий, помилуй мене грішного».
- Коли під час молитви з’явиться тривожна думка — не сперечайтеся з нею, а просто повертайтеся до імені Ісуса, як повертаються до світла, відвернувшись від темряви.
- Наприкінці додайте одне «Богородице Діво, радуйся» — на честь віддання свята Різдва Богородиці.
- Завершіть подякою: «Слава Тобі, Боже наш, слава Тобі».
Коротка молитва дня. «Господи Ісусе Христе, як Ти дав свому священномученику Автоному мужність серед гоніння, так дай мені мужність у моїх щоденних випробуваннях. Пресвята Богородице, чиє свято ми сьогодні віддаємо, — покрий мене Своїм омофором на цю осінь і на всі дні мого життя. Амінь».
Спільна молитва 12 вересня на Pray.ee
Молитва, знесена спільно, має особливу силу: «Де двоє чи троє зібрані в Ім’я Моє, там Я посеред них» (Мт. 18:20). Цього дня, коли Церква прощається зі святом Різдва Богородиці та згадує мужність священномученика Автонома, запросіть рідних на спільну вечірню молитву — хоча б на кілька хвилин, хоча б однією «Отче Наш».
На нашому молитовному порталі Pray.ee ви можете залишити свій молитовний намір у коментарях до цієї статті — і спільнота вірян молитиметься за вас і ваших близьких. Напишіть, за кого чи за що просите молитви: за здоров’я, за захист воїнів, за мир у сім’ї, за подолання страху й тривоги. Не залишайтеся зі своїми турботами сам на сам — у спільній молитві ми несемо тягарі одне одного.
Живе свідчення: історія з нашої спільноти
«Минулого вересня, саме на Артамона, я їхала до сина в Карпати й побачила посеред дороги велику гадюку. Машина зупинилася, серце калатало — а в голові чомусь спливла бабусина порада: не чіпай, і вона не чіпатиме. Я просто сиділа й молилася: “Господи Ісусе Христе, помилуй мене”. Змія спокійно сповзла в траву. А я зрозуміла: те саме відбувається й у моїй душі. Тривожні думки, що повзали в мені тижнями, заспокоїлися, щойно я перестала з ними сперечатися й почала молитися. Тепер 12 вересня — мій день тиші й подяки». — Оксана, Івано-Франківськ.
Якщо у вас є власне свідчення Божої допомоги — поділіться ним у коментарях на Pray.ee. Ваше слово може стати тим самим вогником віри, якого комусь зараз бракує.
Канонічні молитви дня 12 вересня
Тропар священномученику Автоному, глас 4
Мученик Твій, Господи, Автоном, у стражданні своєму прийняв нетлінний вінець від Тебе, Бога нашого; маючи бо кріпость Твою, мучителів поборив і зруйнував демонів немічні нахабства. Того молитвами спаси душі наша.
Тропар Різдва Пресвятої Богородиці (співається на віддання свята), глас 4
Різдво Твоє, Богородице Діво, радість звістило всесвіту: з Тебе бо возсіяло Сонце правди — Христос, Бог наш, і, зруйнувавши клятву, дав благословення, і, знищивши смерть, дарував нам життя вічне.
Молитва до священномученика Автонома (домашня)
О святий священномучениче Автономе, ти не залишив пастви своєї ні у вигнанні, ні в смерті, і кров’ю своєю освятив вівтар, який збудував руками. Моли Христа Бога за нас, грішних: дай нам мужність у гоніннях, терпіння у скорботах і вірність у служінні. Захисти пастирів Церкви нашої від усякого зла, а нам випроси прощення гріхів і великої милості. Амінь.
Молитва на віддання свята Різдва Богородиці
Пресвята Владичице наша Богородице, дякуємо Тобі за свято Різдва Твого, яке звеселило Церкву Твою. Прийми нашу подяку, покрій нас чесним Твоїм омофором і збережи нас у мирі до наступного свята, і на всі дні життя нашого. Амінь.
FAQ: часті запитання про свято 12 вересня
Яке сьогодні церковне свято 12 вересня 2026 року?
За новим стилем (новоюліанським календарем) Православна Церква України 12 вересня вшановує священномученика Автонома, єпископа Італійського, а також звершує віддання свята Різдва Пресвятої Богородиці — останній день попразднества свята, що почалося 8 вересня. Римо-Католицька Церква цього дня відзначає спомин Пресвятого Імені Марії.
Хто такий священномученик Автоном?
Єпископ четвертого століття з Італії, який за гоніння імператора Діоклетіана перебрався до Віфінії, де проповідував Євангеліє, збудував храм Архистратига Михаїла й навернув багатьох язичників. Був убитий розгніваними язичниками під час богослужіння, а його мощі згодом знайшли нетлінними.
Що таке віддання свята і чому воно 12 вересня?
Віддання — це останній день попразднества (післясвята), коли Церква востаннє співає святкові піснеспіви. Різдво Пресвятої Богородиці відзначається 8 вересня й має кількаденне попразднество, яке завершується саме 12 вересня — у цей день віряни «прощаються» зі святом до наступного року.
Чому 12 вересня називають Артамон-змійовик і що не можна робити?
Народна назва походить від імені святого Автонома (у народі — Артамон). Вважалося, що цього дня змії йдуть у підземне царство до весни. Тому не радили ходити в ліс і поле, вбивати змій, сваритися, відмовляти в допомозі, важко працювати, стригти волосся й нігті.
Хто святкує іменини 12 вересня?
За народними святцями іменини цього дня святкують Данила, Івани, Миколи, Олексії та Семенів. Привітайте своїх рідних із Днем ангела молитвою й щирим словом.
Джерела
- [1] ChasDiy — 12 вересня: яке сьогодні свято, традиції та заборони
- [2] УНІАН — Яке сьогодні церковне свято 12 вересня: звичаї та прикмети дня
- [3] НСН — 12 вересня: яке сьогодні свято, прикмети й іменини
- [4] Апостроф — Артамон-змійовик: головні прикмети і заборони 12 вересня
- [5] Агрогазда — 12 вересня: Віддання Різдва Пресвятої Богородиці та священномученик Автоном
- [6] Велич Львова — 12 вересня: свято Пресвятого Імені Діви Марії та CREDO — Пресвятого Імені Марії
- [7] Добротолюбіє в українському перекладі С. Матіяша — Pray.ee