Свято-Іверський жіночий монастир — обитель у Донецьку, заснована 2002 року при церкві на честь Іверської ікони Божої Матері на міському православному кладовищі. Вона виросла з подвір’я Свято-Миколаївського жіночого монастиря й швидко здобула самостійний статус. Особливо шанований в обителі список Іверської ікони, написаний на Афоні. [1][2]
Коротко про монастир
- Повна назва: Свято-Іверський жіночий монастир, Донецька єпархія. [1]
- Адреса: місто Донецьк, вулиця Стратонавтів, 153. [2]
- Заснування: 2002 рік (самостійний статус). [2]
- Попередник: з грудня 2001 року — подвір’я Свято-Миколаївського жіночого монастиря. [1]
- Святиня: список Іверської ікони Божої Матері, написаний на Афоні. [2]
- Статус: чинний жіночий монастир. [2]
Іверська ікона — спадок Афона
Обитель присвячена Іверській іконі Божої Матері — одній із найшанованіших православних святинь світу. За переказом, ця ікона з’явилася у вогненному стовпі над морем і була пов’язана з монастирем Івірон на Святій Горі Афон. Назва «Іверська» походить від грузинських (іверійських) ченців, які заснували обитель. [3]
Іверський образ ушановується як такий, що прославився численними чудами та заступництвом. Саме тому список цієї ікони, написаний на Афоні, став головною святинею донецького монастиря. [2][3]
Шлях до монастиря
Історія обителі розпочалася в квітні 1997 року, коли правлячий архієрей Донецької єпархії УПЦ (МП) Іларіон (Шукало) заклав перший камінь у фундамент церкви на території міського православного кладовища. Ця церква, присвячена Іверській іконі, згодом стала головним місцем молитви майбутніх насельниць і парафіян. [1]
Подвір’я Свято-Миколаївського монастиря
У грудні 2001 року при цвинтарній церкві на честь Іверської ікони було відкрито подвір’я (метохію) Свято-Никольського жіночого монастиря. Тобто монастир спершу був не самостійною обителлю, а відділеним «філіалом» старішої жіночої общини. [1]
Уже за рік, у грудні 2002 року, рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви подвір’я отримало самостійний статус і перетворилося на Свято-Іверський монастир. Це відбулося з благословення митрополита Донецького і Маріупольського Іларіона. [1][2]
Настоятельки і насельниці
26 жовтня 2004 року, в день пам’яті Іверської ікони Божої Матері — престольне свято обителі, старша сестра монастиря, монахиня Амвросія (Бреднєва), згідно з рішенням Священного Синоду УПЦ була зведена митрополитом Донецьким і Маріупольським Іларіоном у сан ігумені з покладанням наперсного хреста. [2]
За даними джерел, в обителі проживають близько 11 осіб — черниці та послушниці, які несуть чернечий подвиг у місті. [2]
Святині обителі
Меценати та парафіяни пожертвували для монастиря кіоти для Іверської ікони Божої Матері, святителя Миколая Чудотворця та святого апостола Іоанна Богослова. Згодом в обителі з’явилися ікони преподобного Серафима Саровського (зі святими мощами), преподобного Сергія Радонезького, преподобних Антонія і Феодосія Печерських. [2]
- Іверська ікона — список, написаний на Афоні; головна святиня. [2]
- Ікона святителя Миколая та святого Іоанна Богослова — в кіотах, пожертвуваних благодійниками. [2]
- Мощі преподобного Серафима Саровського — в іконі цього святого. [2]
Сучасне становище
Донецьк з 2014 року опинився під контролем невизнаних формувань, а з 2022-го перебуває в зоні повномасштабної війни. У цих умовах монастир фактично опинився поза межами впливу української церковної юрисдикції, а сама Донецька єпархія зазнала розколу — значна частина храмів і монастирів перейшла під управління російських структур. Це нелегкий період для обителі та її насельниць, які залишаються в місті. [1]
Свято-Іверський монастир став символом многолітньої присутності православного чернецтва в індустріальному Донецьку — місті, яке до війни було одним із найбільших церковних центрів сходу України. [1][2]
Практична інформація
- Адреса: місто Донецьк, вулиця Стратонавтів, 153. [2]
- Головне свято: 26 жовтня — день пам’яті Іверської ікони Божої Матері. [2]
- Святині: афонський список Іверської ікони, мощі преподобного Серафима Саровського. [2]
- Доступність: внаслідок війни та окупації доступ до міста для паломників із підконтрольної Україні території вкрай обмежений. [1]
Поширені запитання
Коли засновано Свято-Іверський монастир?
У 2002 році, коли подвір’я Свято-Миколаївського монастиря отримало самостійний статус рішенням Синоду. [1][2]
Як починалася обитель?
У 1997 році архієрей Іларіон заклав перший камінь церкви на кладовищі; у грудні 2001 року тут відкрили подвір’я монастиря, а за рік воно стало самостійним. [1]
Яка головна святиня?
Список Іверської ікони Божої Матері, написаний на Афоні, а також ікона преподобного Серафима Саровського з часткою мощей. [2]
Хто настоятелька?
Ігуменя Амвросія (Бреднєва), зведена в сан 26 жовтня 2004 року. [2]
Чи можна відвідати монастир?
Через окупацію Донецька та бойові дії доступ для паломників із підконтрольної України території фактично неможливий. [1]
Висновок
Свято-Іверський жіночий монастир — це коротка, але насичена історія православного чернецтва в серці Донбасу. Від першого каменя 1997 року, закладеного на кладовищі, до самостійної обителі 2002-го та зведення ігумені Амвросії 2004-го — обитель росла разом із відродженням церкви в незалежній Україні. Сьогодні, в умовах війни, вона залишається свідком того, що віра й чернечий подвиг не припиняються навіть у найважчих обставинах. [1][2]