Православне церковне свято та пам’ять святих на 9 жовтня 2026 року за новоюліанським календарем.
Святий дня та Устав богослужінь
🕂Св. апостола Якова Алфеєвого
Преподобного отця нашого Андроніка і дружини його Атанасії.
Вечірня: «Блажен муж». На «Господи, взиваю» – 8 стихир ап., Слава: ап., І нині: богородичний-догмат за гласом наславника. Вхід. Прокімен дня і три читання: 1 Ів. 1:1-8, Як. 1:1-12, Юди. 1:1-25. Стиховня ціла ап., зі своїми приспівами. Тропар ап., Слава, І нині: богород. з недільних за гласом тропаря ап. Відпуст великий з помин. тільки служби ап.
Утреня: по «Бог Господь»: тропар ап. (2), Слава, І нині: богород. з недільних за гласом тропаря ап. Катизми чергові з сідальними ап., також полієлей з величаннями і сідальний ап. Степенна 4-го гласу, перший антифон. Прокімен, Єв. – Ів. 67 зач.; 21, 15-25. Пс. 50, і стихира ап. Канон Богородиці і ап. Катавасія: «Відкрию уста мої». По 3-ій пісні – сідальний ап. По 6-ій – кондак-ікос ап. По 9-ій – світильний ап. Хвалитних стихир ап. – 4, Слава: ап., І нині: богород. за гласом наславника. По великому славослов’ї з трисвятим – тропар ап., Слава, І нині: богород. з недільних за гласом тропаря ап. Відпуст великий з помин. тільки служби ап.
Часи: на всіх – тропар і кондак ап.
Літургія: вся Служба – лише ап. Апостол і євангелія спочатку – Ряд.: Ап. – Флп. 245 зач.; 3, 8-19. Єв. – Лк. 32 зач.; 7, 31-35. Ап.: Ап. – 1 Кор. 131 зач.; 4, 9-16. Єв. – Лк. 51 зач.; 10, 16-21.
Житіє святих (Синаксар)
Святого апостола Якова Алфеєвого
Тропар (г. 3): Апостоле святий Якове,* моли милостивого Бога,* щоб відпущення прогрішень подав душам нашим.
Кондак (г. 2): Того, що твердо в душі благочестивих догмати мудрости вложив,* похвалами всі звеличаймо Якова благовісника,* бо він предстоїть владичному престолові слави і з усіма ангелами радується,* молячись неустанно за всіх нас.
Святий апостол Яків Алфеїв був рідним братом святого євангелиста Матея і сином Алфея. Не слід його плутати з Яковом Зеведеєм, братом Йоана Богослова, і з Яковом, братом Господнім та одним із сімдесяти апостолів і першим єпископом Єрусалиму (пам’ять його відзначаємо 23 жовтня). Святі євангелисти Матей (10, 3), Марко (3, 18) і Лука (6, 15) називають святого Якова Алфеєвого в числі дванадцяти апостолів. Після Зішестя Святого Духа апостол Яків Алфеїв навчав у Юдеї, Едесі, Газі, Тирі, Елевтерополі і в сусідніх містах, а найдавніші пам’ятки подають, що він проповідував також і в Персії. Світло Божої віри святий Яків Алфеїв приніс і до Єгипту, а в приморському місті Острацині, на кордоні з Палестиною, прийняв мученицьку смерть. Розіп’ятий на хресті, він отримав вінець вічної нагороди. У Мінеях імператора Василія Багрянородного подано, що юдеї забили його палицями до смерти. Перед хресною смертю, вірогідно, він переніс бичування. Житіє св. Якова Алфеєвого у IX ст. описав Микита Давид, пафлагонянин.
__________
У той самий день
Преподобного отця нашого Андроника і жінки його Атанасії
За правління імператора Теодосія Великого (379-395) в Антіохії жив дуже побожний золотар Андроник. Жінка його називалася Атанасія. Бог благословив їх діточками; син Йоан мав дванадцять літ, а донька Марія – десять. За допустом Божим, їх діти тяжко захворіли, і хоч батьки молилися до Бога і роздавали милостиню, однак вони померли. Як праведний Йов, Андроник пожертвував свій біль Богові – Господь дав, Господь взяв, і нехай буде Ім’я Його благословенне. А оскільки всі дуже шанували Андроника й Атанасію за їх взірцеве і святе життя, то сам патріярх з духовенством, за численного збору вірних, поховав їх дітей у церкві святого мученика Юліяна.
Однак годі було вгамувати біль матері, бо ж серце материнське ріки сліз проливає над гробом дітей. Сльози жалю освятив сам Христос, коли заплакав над гробом Лазаря; і сліз тих нема чого соромитися. Людський біль мусить вилитися. Інша річ впадати у розпач, та в благочестивої Атанасії не було й сліду цього. І коли після похорону дітей бідна матір усю ніч у сльозах молилася при їх гробі, тоді Бог удостоїв її небесного видіння: перед нею став святий Юліян й утішив її тим, що її діти тепер у Бога, в небесній славі моляться за своїх батьків.
І тепер виявилося, що біль її був святий, бо зраділо її серце, коли довідалася, що діти її у славі небесній, і висохли сльози матері. Вона прийшла додому, розповіла все чоловікові і стала просити його, щоб тепер, коли вже не мають жодних обов’язків, вони обоє посвятилися цілковито служінню Богові і дбали лиш про спасіння своїх душ. Андроник також думав про це, однак він учинив дуже розсудливо, дав жінці сім днів, щоб добре зважила своє рішення. Обоє щиро молилися, щоб їхнє рішення було згідне з Божою волею. А через сім днів святий Андроник частину майна роздав убогим, а решту віддав під опіку свого тестя, попросивши його, щоб за ті гроші він побудував шпиталі для хворих і притулки для подорожніх.
Самі ж подалися до Єрусалиму, там вклонилися святим місцям і пішли аж до Олександрії, щоб помолитися при мощах святого мученика Мини (пам’ять його вшановуємо 11 листопада). З Олександрії вони вирушили в пустелю, до лаври, ігуменом якої був єромонах Даниїл. За його благословенням подруги попрощалися і розійшлися в цьому житті з надією, що зустрінуться в небі, де Бог з’єднає їх з діточками. Атанасія вступила в Тавенський жіночий монастир (в горішній Тиваїді, заснований преподобним Пахомієм, пам’ять якого вшановуємо 15 травня), а Андроник залишився при ігумені Даниїлі, в його лаврі, що називалася “Скит”.
Через дванадцять років Андроник ще раз подався до Єрусалиму, а дорогою зустрів монаха Атанасія (це була його жінка, але він не впізнав її, бо її лице змінилося від постів та інших трудів; вона ж упізнала його, однак не призналася). Так обоє вони йшли мовчки всю дорогу, не промовивши жодного слова. Також разом вони повернулися з Єрусалиму і за благословенням ігумена Даниїла вирішили жити в одній келії поблизу скиту, неподалік від Олександрії, і проводити час у мовчанні. Дванадцять років вони нічого не говорили між собою, лиш спільно молилися. Упродовж цього часу преподобний Андроник не знав, хто такий брат Атанасій, звідки він; вони вважали себе братами у Христі, подорожніми, для яких життя – це коротка подорож до вічности.
Та одного разу преподобний Андроник дав знати ігумену Даниїлові, що брат Атанасій тяжко захворів на пропасницю. Ігумен прийшов до келії, вділив умираючому святі тайни і той у великому благочесті помер. Коли підняли тіло з голої землі, то знайшли лист, з якого дізналися, що перед ними мощі Атанасії, жінки Андроника.
Через сім днів після її смерти помер преподобний Андроник. Їх поховали в одному гробі. А свята Церква донині прославляє їх за святість і за ту ангельську чесноту, якою служили Богу; померли для світу ще за життя, стали німими, багато перетерпіли, щоб заслужити собі на життя вічне. Померли близько 431 р.
І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Слово на день: Повчання святих отців
Лагідність, справді, належить до найбільших чеснот, тому й зачислена вона до блаженств: «Блаженні лагідні, бо вони успадкують землю» (Мт. 5:4). Ця земля – небесний Єрусалим, стає здобиччю не тих, що воюють, але призначена як спадщина для терпеливих і лагідних. Людей спокійної вдачі і вільних від усякої пристрасті, які не відчувають заколоту у своїх душах, називаємо лагідними (св. Василій Великий, Гомілія на Пс. 33).
Літургійні читання дня (Святе Письмо)
Перший антифон повсякденний
Бла́го є іcпові́дувати Го́спода і співа́ти і́мені Твоє́му, Всеви́шній.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і і́стину Твою́ – на вся́ку ніч.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Другий антифон повсякденний
Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Свідо́цтва Твої́ достові́рні; до́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.
Третій антифон повсякденний
Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Тропар (г. 3): Апо́столе святи́й Я́кове,* моли́ милости́вого Бо́га,* щоб відпу́щення прогрі́шень пода́в ду́шам на́шим.
Сла́ва: Кондак (г. 2): Того́, що тве́рдо в ду́ші благочести́вих догма́ти му́дрости вложи́в,* похвала́ми всі звелича́ймо Я́кова благові́сника,* бо він предстої́ть влади́чному престо́лові сла́ви і з усіма́ а́нгелами ра́дується,* мо́лячись неуста́нно за всіх нас.
I ни́ні: Богородичний (г. 2): В молитва́х невсипу́щу Богоро́дицю* і в засту́пництвах незамі́нне упова́ння* гріб і умертві́ння не втри́мали.* Бо як Ма́тір Життя́ до життя́ переста́вив Той,* Хто всели́вся в утро́бу присноді́вственну.
Прокімен (г. 8): На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх і до кінці́в вселе́нної – глаго́ли їх. (Пс. 18,5)
Стих: Небеса́ повіда́ють сла́ву Бо́жу, творі́ння ж рук Його́ сповіща́є твердь. (Пс. 18,2)
Алилуя (г. 1): Іспові́дять небеса́ чуда́ Твої́, Го́споди, і і́стину Твою́ – в собо́рі святи́х. (Пс. 88,6)
Стих: Бог просла́влюваний на ра́ді святи́х. (Пс. 88,8)
Причасний: На всю зе́млю ви́йшло віща́ння їх і до кінці́в вселе́нної – глаго́ли їх. (Пс. 18,5) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Священник: Христос, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинополя, і святого, якого є храм, і святого апостола Якова Алфеєвого, якого сьогодні пам’ять світло звершуємо, преподобного отця нашого Андроніка і дружини його Атанасії, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Джерело літургійних текстів: Церковний устав та богослужбові книги Православної Церкви. Молитва та поминання святих зміцнюють нашу віру та духовне життя.
📄 Пам’ятка на день у PDF для друку
Завантажте щоденний листок календаря з житієм святого, тропарями та читаннями у форматі PDF:
📱 Православний календар та молитовник у додатку «Pray»
Слідкуйте за церковними святами та читайте богослужбові тексти щодня у додатку Pray:
- Щоденний православний календар: сповіщення про пам’ять святих та дні посту.
- Євангельські та апостольські зачала: читання на кожен день з тлумаченнями.
- Ісусова молитва та вервиця: лічильник молитов із тактильним вібровідгуком.
- Повний молитовник офлайн: ранкові, вечірні правила та акафісти.
Чудовий сайт і молитовник. Додаток на телефоні теж дуже зручний, особливо електронні чотки з вібрацією під час Ісусової молитви.
Молюся за сина щодня цими словами. Вірю, що Господь збереже наших дітей живими та здоровими.