Православне свято, молитвослов та пам’ять святих на 5 грудня 2026 року за новоюліанським церковним календарем.
Святий дня та Устав богослужінь (Тропарі і кондаки)
🕂 Преподобного й богоносного отця нашого Сави Освященного
Вечірня: «Блажен муж». На «Господи взиваю» – 6 стихир прп., Слава: прп, І нині: богородичний-догмат 2-го гласу. Вхід. Прокімен дня і три читання прп: Муд. 3:1-9, Муд. 5:15-6:3, Прип. 2:1-9. Стиховня прп., зі своїми приспівами. Сл.: прп., І нині: богород. з неділ. за гласом «Слава». Тропар прп., Слава, І нині: богород. з недільних за гласом тропаря прп. Відпуст великий з помин. тільки служби прп.
Утреня: по «Бог Господь»: тропар прп. (2), Слава, І нині: богород. з недільних, за гласом тропаря прп. Катизма чергова з сідальними прп., також полієлей з величаннями. Степенна 4-го гласу, перший антифон. Прокімен, Єв. – Лк. 24 зач.; 6, 17-23. Пс. 50, і стихира прп. Канон Богородиці і прп. «Христос народжується». По 3-ій пісні – сідальний прп.; по 6-ій пісні – кондак-ікос прп. По 9-ій – світильний прп. Хвалитних стихир прп. – 4, Слава: прп., І нині: богород. за гласом наславника. По великому славослов’ї з трисвятим – тропар прп., Слава, І нині: богород. з недільних за гласом тропаря прп. Відпуст великий з помин. тільки служби прп.
Часи: на всіх – тропар і кондак прп.
Літургія: все – тільки прп. Апостол і євангелія: Ряд.: Ап. – Еф. 218 зач.; 1, 16-23. Єв. – Лк. 67 зач.; 12, 32-40. Прп.: Ап. – Євр. 335 зач.; 13, 17-21. Єв. – Мт. 43 зач.; 11, 27-30.
Житіє святих (Синаксар на цей день)
Святого преподобного Сави Освященного
Тропар (г. 8): Потоками сліз твоїх ти неродючу пустиню управив* і з глибини зітханнями ти в трудах приніс стократні плоди,* і був ти світильником вселенної, сіяючи чудесами, Саво, отче наш.* Моли Христа Бога, щоб спаслися душі наші.
Кондак (г. 8): Як жертву Богу непорочну* від дитинства ти приніс себе доброчесністю, Саво блаженний, ставши садівником благочестя;* тому був ти преподобних окрасою* і жителем пустинним, достойним похвали.* Тому кличемо до Тебе:* Радуйся, Саво пребагатий.
Преподобний Сава народився 439 р. в селі Муталаска, поблизу міста Кесарія, в Кападокії. Його батько називався Йоан, а мати – Софія, обоє були людьми дуже побожними і багатими. Йоан був воїном, коли Саві щойно виповнилося п’ять років, його батьки мусили вирушити до Олександрії, в Єгипет. Туди Йоана кликав його обов’язок – нова війна. Сина вони залишили під опікою Єрмія, Йоанового брата. Однак його жінка так знущалася з Сави, що хлопець вже на восьмому році життя сховався до сусіднього монастиря, де під проводом старих монахів зростав у науці і в чеснотах, а найбільше в послуху і покорі. Якось під час роботи в саду він побачив на дереві смаковиті яблука і зірвав одне. А як мав уже його ось-ось вкусити, то пригадав собі, що ще не настала пора для їжі, і кинув яблуко на землю та постановив, що до смерти не з’їсть жодного яблука, і, звісно ж, цю постанову він дотримав.
На десятий рік життя у монастирі святий Сава, з благословення ігумена, пішов до Єрусалиму, щоб поклонитися святим місцям. Пробувши в одному з монастирів цілу зиму, він пішов до пустельної лаври святого Євтимія і, припавши до ніг цього великого святого, просив його прийняти до своїх учнів. Святий Євтимій сумнівався, чи зможе молодий літами Сава витривати в такому строгому житті, яке провадили зрілі літами монахи його монастиря, і послав його до монастиря для початківців, під начальство свого учня, ігумена святого Теоктиста. Преподобний Сава, попри молодість, був сильний і здоровий, тому йому довірили монастирську роботу; він носив воду і дрова, з любов’ю і терпеливістю прислуговував хворим. На всіх молитвах і роботах він завжди був найперший, а відходив – останній. Одного разу ігумен послав його з іншим монахом до Олександрії, де він зустрів своїх батьків. Вони стали його вмовляти, щоб він покинув монаше життя і вступив до війська. Однак Сава навіть чути про це не хотів. Тоді батьки хотіли дати йому на дорогу сорок золотих, але він, після тривалих прохань, узяв лиш три золотих, і ті після повернення до монастиря віддав ігуменові.
Коли преподобному Саві виповнилося 13, тоді преподобний Євтимій дозволив йому спасатися в окремій келії, а радше печері. Упродовж п’яти днів він перебував без їжі, на самоті, молився і плів по десять кошиків денно. В суботу вертався до монастиря, тут цілу ніч перебував на спільній молитві, а в неділю, після святого Причастя та спільного обіду, забирав пальмове листя на плетіння кошиків і повертався до своєї печери. Так прожив він десять літ, а життя його було таке святе, що святий Євтимій називав його “молодим старцем” і кожного року, вибираючись на час від 14 січня до Квітної неділі у пустелю Рува, брав його з собою. Коли ж після смерти преподобного Євтимія строгість монашого життя стала занепадати, тоді преподобний Сава покинув лавру і перебрався в околиці потоку Кедрон, де пробув на самоті наступних п’ять літ. Слава про його чесноти поширилася всюди, і до нього стали горнутися численні учні. Святий Сава заклав для них лавру і серед висохлого потоку побудував маленьку церковцю, в якій Службу Божу правилося лиш тоді, коли сюди приходив якийсь священик, бо святий Сава, через велике смирення, навіть не смів думати про те, щоб прийняти сан священика. Але коли деякі монахи нової лаври, а їхня кількість зросла вже до ста п’ятдесяти, стали нарікати, що не мають священика, тоді патріярх Єрусалиму Салюстій висвятив преподобного Саву, проти його волі, на священика, і тому й назвали його “Освященний”.
Патріярх призначив святого Саву архимандритом усіх монахів. Коли після смерти Салюстія (493 р.) патріярхом став Ілля, тоді частина монахів лаври знову стала виступати проти преподобного Сави, тож він потай покинув лавру, бо, як казав, чортам треба противитися, але людям задля любови до святого миру треба уступити. Він пішов у пустелю Скитополя і замешкав там в одній печері. Згодом преподобний подався до Никополя, де заснував нову лавру. Минув якийсь час, і патріярх Ілля наказав йому повернутися до першої лаври. Він написав до монахів лаври листа, в якому велів їм коритися владі святого Сави. Тоді частина ворохобних монахів залишила лавру, вони заснували новий монастир. А святий Сава в усьому допомагав їм й упокорив їх своєю лагідністю так, що вони пізнали свій блуд і визнали його владу над собою.
Коли імператор Анастасій І (491-518) став підтримувати євтихіянську єресь і ворохобити Христову Церкву, тоді преподобний Сава разом з іншими монахами вирушив до Царгорода захищати від імператора святу віру. А цісар, дарма що був прихильник єресі, поставився до святого слуги Божого з великою пошаною. Так само шанував преподобного й імператор Юстин І (518-527). Однак святий Сава нічого не хотів приймати від нього для своєї лаври, бо казав, що Господь, який годував жидів манною, не забуде і про своїх слуг. Натомість він просив, щоб імператор зменшив мешканцям Єрусалиму податки, щоб наказав їх захищати від нападів розбійників, щоб побудував для паломників шпиталь і притулок, щоб причинився до будови церкви Пресвятої Богородиці, та насамперед, щоб захищав від єретиків чистоту Христової віри. Одного разу імператор покликав святого Саву, щоб спитати його поради, але посеред бесіди, коли прийшов час відмовляти часи, преподобний попрощався з імператором і пішов. Інший монах, що був разом з ним, захвилювався, що імператор може образитися, тоді святий сказав так: “Сину мій, цісар сповнює свій обов’язок, а ми мусимо свій обов’язок перед Богом сповнювати!” Завжди, коли Церкві загрожували небезпека, преподобний Сава сміливо ставав в її обороні, навертав єретиків, укріпляв усіх у вірі. А щоб усі прийняли рішення Халкедонського собору (451 р.), святий Сава, попри старечий вік, мав він тоді 80 літ і підупав уже був на силах, пройшов Кесарію, Скитополь та інші місця Палестини, всюди навчав і скріпляв у Христовій вірі.
Бог об’явив йому годину смерти; і преподобний Сава пішов ще раз до Єрусалиму поклонитися святим місцям, потім повернувся до своєї лаври і занедужав. Сам патріярх прибув до лаври і молився разом з умираючим, який у тяжких стражданнях за все дякував Богу даючи приклад найбільшого довготерпіння. Перед смертю святий Сава зібрав усіх монахів, благословив їх, попросив, щоб берегли монаше право і призначив своїм наступником на ігуменство побожного монаха Мелита з Вириту. Заснув у Бозі святий слуга Божий 5 грудня 532 р.
__________
І. Я. Луцик, “Житія святих, пам’ять яких Українська Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає”. Львів, Видавництво «Свічадо», 2013
Духовне повчання: Слово на день
«Воістину слів значення нам достовірно Валаам подав, в яких пророцтво виголосив, мовивши, що з’явиться зоря, що світлом своїм знищить світло ворожінь і передвість усіх; зоря, що притчі мудреців розв’язує, їх загадки і вислови; світліша незрівнянно за усяку видиму зорю; вона — немов творець усіх зір; про неї було передвіщено, що з Якова засяє Немовля нове – Предвічний Бог». (Кондак св.Романа на Різдво)
Літургійні читання дня (Святе Письмо)
Перший антифон повсякденний
Бла́го є іcпові́дувати Го́спода і співа́ти і́мені Твоє́му, Всеви́шній.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Звіща́ти вдо́світа ми́лість Твою́ і і́стину Твою́ – на вся́ку ніч.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Бо пра́вий Госпо́дь Бог наш, і нема́є непра́вди в Нім.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
(Якщо скорочується Літургію, перейди до Єдиноро́дний Си́ну)
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Приспів: Молитва́ми Богоро́диці, Спа́се, спаси́ нас.
Другий антифон повсякденний
Госпо́дь воцари́вся, в красу́ зодягну́вся, зодягну́вся Госпо́дь си́лою і опоя́сався.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Він бо утверди́в вселе́нну, і вона́ не похитне́ться.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Свідо́цтва Твої́ достові́рні; до́мові Твоє́му подоба́є свя́тість, Го́споди, на многоту́ днів.
Приспів: Молитва́ми святи́х Твої́х, Спа́се, спаси́ нас.
Сла́ва Отцю́, і Си́ну, і Свято́му Ду́хові, і ни́ні, і повсякча́с, і на ві́ки вікі́в. Амі́нь.
Єдиноро́дний Си́ну і Сло́во Бо́же, безсме́ртний Ти, і зво́лив Ти спасі́ння на́шого ра́ди воплоти́тися від свято́ї Богоро́диці і присноді́ви Марі́ї, незмі́нно ста́вши люди́ною. І розп’я́тий був Ти, Хри́сте Бо́же, сме́ртю смерть подола́в. Ти оди́н із Свято́ї Тро́йці, рівносла́вимий з Отце́м і Святи́м Ду́хом, спаси́ нас.
Третій антифон повсякденний
Прийді́те, возра́дуємся Господе́ві, воскли́кнім Богу, Спаси́телеві на́шому.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Іді́м пере́д лице́м Його́ з іспові́данням, і псалма́ми воскли́кнім Йому́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Бо Бог – вели́кий Госпо́дь і цар вели́кий по всій землі́.
Приспів: Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Вірні: Прийді́те поклоні́мся і припаді́м до Христа́. Спаси́ нас, Си́ну Бо́жий, у святи́х ди́вний Ти, співа́ємо Тобі́: Алилу́я.
Тропар (г. 8): Пото́ками сліз твої́х ти неродю́чу пусти́ню упра́вив* і з глибини́ зітха́ннями ти в труда́х прині́с стокра́тні плоди́,* і був ти світи́льником вселе́нної, сія́ючи чудеса́ми, Са́во, о́тче наш.* Моли́ Христа́ Бо́га, щоб спасли́ся ду́ші на́ші.
Сла́ва: Кондак (г. 8): Як же́ртву Бо́гу непоро́чну* від дити́нства ти прині́с себе́ доброче́сністю, Са́во блаже́нний,* ста́вши садівнико́м благоче́стя;* тому́ був ти преподо́бних окра́сою* і жи́телем пусти́нним, досто́йним похвали́.* Тому́ кли́чемо до те́бе:* ра́дуйся, Са́во пребага́тий.
І ни́ні: Богородичний (г. 8): Неперемо́жній Влада́рці на честь перемо́ги* ми, слу́ги твої́, врято́вані від ли́ха,* подя́чні пісні́ склада́ємо Тобі́, Богоро́дице.* А ти, що ма́єш си́лу нездола́нну,* від уся́ких бід нас охорони́,* щоб взива́ти до те́бе:* Ра́дуйся, Неві́сто неневі́сная.
Прокімен (г. 7): Че́сна пе́ред Го́сподом смерть преподо́бних Його́. (Пс. 115,6)
Стих: Що відда́м Господе́ві за все, що Він возда́в менí? (Пс. 115,3)
Алилуя (г. 6): Блаже́н муж, що бої́ться Го́спода, за́повіді Його́ ду́же лю́бі йому́. (Пс. 111,1)
Стих: Си́льне на землí бу́де сíм’я його́. (Пс. 111,2)
Причасний: В па́м’яті ві́чній бу́де пра́ведник, по́голосів злих не убої́ться. (Пс. 111,6-7) Алилу́я, алилу́я, алилу́я.
Священник: Христос, істинний Бог наш – молитвами пречистої Своєї Матері, святих славних і всехвальних апостолів, святого отця нашого Івана Золотоустого, архиєпископа Константинополя, і святого, якого є храм, і преподобного й богоносного отця нашого Сави Освященного, якого сьогодні пам’ять торжественно звершуємо, і всіх святих – помилує і спасе нас як благий і людинолюбний.
Православний молитовник та церковний устав pray.ee. Молитвами святих Твоїх, Господи Ісусе Христе, помилуй нас.
📄 Пам’ятка на день у PDF для друку
Завантажте щоденний листок календаря з житієм святого, тропарями та читаннями у форматі PDF:
📱 Православний календар та молитовник у додатку «Pray»
Слідкуйте за церковними святами та читайте богослужбові тексти щодня у додатку Pray:
- Щоденний православний календар: сповіщення про пам’ять святих та дні посту.
- Євангельські та апостольські зачала: читання на кожен день з тлумаченнями.
- Ісусова молитва та вервиця: лічильник молитов із тактильним вібровідгуком.
- Повний молитовник офлайн: ранкові, вечірні правила та акафісти.