Святий отець Піо з П’єтрельчіни (Падре Піо, 1887–1968) — один із найвизначніших християнських містиків, капуцин і чудотворець XX століття, відзначений стигматами Страстей Христових на своєму тілі понад 50 років. Його земне життя було безперервною молитовною битвою за душі людей. До монастиря в Сан-Джованні-Ротондо щодня надходили мішки листів із благаннями про допомогу в безнадійних хворобах, наверненні родичів та визволенні від бід [1].
На всі прохання Падре Піо відповідав молитвою. Його головним щоденним правилом заступництва була Дієва Вервиця (Коронка) до Найсвятішого Серця Ісуса (Coroncina al Sacro Cuore di Gesù), яку святий молився щодня за кожного, хто довіряв себе його опіці, а також постійна молитва Святого Розарію, яку він називав своєю «зброєю» проти сил темряви [2].
Цей повний посібник подає автентичні тексти молитовного правила святого Падре Піо: повний текст Вервиці до Серця Ісуса з усіма трьома частинами, богословське вчення про Розарій як духовну зброю, повний текст його зворушливої молитви після Причастя «Залишся зі мною, Господи» та духовні правила святого щодо подолання тривоги.
1. Розарій як «Зброя» (L’Arma) у вченні Падре Піо
Вервиця була для Падре Піо невіддільною частиною його рук і дихання. Свідки згадують, що він не випускав зерен вервиці навіть під час переходу коридорами монастиря або відпочинку. Коли одного вечора отець Піо готувався до сну і шукав свою вервицю, він звернувся до співбратів зі словами: «Дайте мені мою зброю!» Брати здивувалися: «Яку зброю, отче?» Він показав на кишеню ряси: «Вервицю! Хіба ви не бачите, яка люта битва ведеться за душі навколо нас?» [3].
Падре Піо залишив своїм духовним дітям безцінний молитовний заповіт:
«Любіть Діву Марію та поширюйте молитву Розарію, бо в наші часи це найсильніша зброя проти зла, яке насівається у світі. Сатана завжди намагається знищити цю молитву, але йому це ніколи не вдасться. Мати Божа обіцяла перемогу тим, хто вірно тримається Її вервиці» [4].
2. Повний канонічний текст Вервиці (Коронки) до Найсвятішого Серця Ісуса
Цю коронку склала французька монахиня свята Маргарита Марія Алякок у XVII столітті, проте саме Падре Піо зробив її своїм обов’язковим щоденним правилом заступництва за світ. Молитва базується на трьох абсолютних обітницях Господа Ісуса, записаних у Святому Євангелії.
Перша частина: Обітниця «Просіть і дасться вам»
О мій Ісусе! Ти сказав: «Істинно, істинно кажу вам: просіть і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам!» (Лк 11:9).
Ось я стукаю у Твої двері, шукаю Твого милосердя і гаряче прошу благодаті… (тут щиро називаємо своє молитовне прохання чи потребу).Читається: 1 раз «Отче наш», 1 раз «Радуйся, Маріє», 1 раз «Слава Отцю».
Заклична молитва: «Найсвятіше Серце Ісуса, на Тебе уповаю і довіряю Тобі!»
Друга частина: Обітниця непохитності Божого Слова
О мій Ісусе! Ти сказав: «Істинно, істинно кажу вам: небо і земля минуть, але слова Мої не минуть!» (Мт 24:35).
Спираючись на непохитну вірність Твоїх святих обітниць, я з повною довірою прошу в Тебе благодаті… (знову висловлюємо своє прохання).Читається: 1 раз «Отче наш», 1 раз «Радуйся, Маріє», 1 раз «Слава Отцю».
Заклична молитва: «Найсвятіше Серце Ісуса, на Тебе уповаю і довіряю Тобі!»
Третя частина: Обітниця молитви в Ім’я Ісуса
О мій Ісусе! Ти сказав: «Істинно, істинно кажу вам: чого б ви тільки не попросили в Отця в Моє Ім’я, Він дасть вам!» (Йн 16:23).
Ось я перед Престолом Отця Небесного в Твоє Святе Ім’я благаю про благодать… (висловлюємо своє прохання).Читається: 1 раз «Отче наш», 1 раз «Радуйся, Маріє», 1 раз «Слава Отцю».
Заклична молитва: «Найсвятіше Серце Ісуса, на Тебе уповаю і довіряю Тобі!»
Завершальна молитва до Найсвятішого Серця Ісуса
О Найсвятіше Серце Ісуса, для Якого неможливо не мати безмежного співчуття до стражденних і знедолених! Змилосердься над нами, бідними грішниками, і даруй нам благодать, якої ми смиренно просимо в Тебе через Скорботне і Непорочне Серце Твоєї і нашої Пречистої Матері Марії.
Читається 1 раз молитва «Свята Королево» (Salve Regina):
«Радуйся, Царице, Мати милосердя, наше життя, наша насолодо і наша надіє, радуйся! До Тебе взиваємо, вигнані діти Єви. До Тебе зітхаємо, тужимо і плачемо у цій слізній долині. О Заступнице наша! Зверни на нас Твої милосердні очі. А Ісуса, благословенний плід лона Твого, після цього вигнання покажи нам. О ласкава, о милосердна, о люба Діво Маріє! Амінь».Заклик до святого Йосифа:
Святий Йосифе, опікуне і названий отче Господа нашого Ісуса Христа, молись за нас!
3. Молитва Падре Піо після Святого Причастя: «Залишся зі мною, Господи»
Ця молитва (лат. «Resta con me, Signore») є вершиною містичного досвіду святого Піо. Він щодня промовляв її в келійній тиші після здійснення Божественної Літургії, плачучи перед кивотом. Цей текст передає тремтіння християнської душі, яка усвідомлює власну неміч без присутності Христа [5].
Залишся зі мною, Господи, бо Твоя присутність потрібна мені, щоб я не забув Тебе. Ти знаєш, як легко я можу покинути Тебе.
Залишся зі мною, Господи, бо я слабкий і потребую Твоєї сили, щоб не падати так часто.
Залишся зі мною, Господи, бо Ти — моє життя, а без Тебе я позбавлений ревності.
Залишся зі мною, Господи, бо Ти — моє світло, а без Тебе мене огортає темрява.
Залишся зі мною, Господи, щоб відкривати мені Твою святу волю.
Залишся зі мною, Господи, щоб я чув Твій ніжний голос і слідував за Тобою.
Залишся зі мною, Господи, бо я прагну любити Тебе дуже палко і завжди перебувати в Твоїй святості.
Залишся зі мною, Господи, якщо бажаєш, щоб я був вірним Тобі.
Залишся зі мною, Господи, бо хоч якою б убогою не була моя душа, я благаю, щоб вона стала для Тебе місцем утіхи, гніздечком щирої любові.
Залишся зі мною, Ісусе, бо вечоріє і день хилиться до заходу; життя минає, наближається смерть, суд і вічність… Мені потрібно відновити мої сили, щоб не зупинитися на шляху, і для цього я потребую Тебе. Смеркає і смерть наближається! Я боюся темряви, спокус, духовної сухості, хрестів і страждань. О, як же я потребую Тебе, мій Ісусе, у цю ніч вигнання!
Залишся зі мною сьогодні вночі, Ісусе, у житті з усіма його небезпеками я потребую Тебе. Дозволь мені пізнати Тебе, як пізнали Твої учні при ламанні хліба: нехай Євхаристійне Причастя буде світлом, що розсіює пітьму, силою, що підтримує мене, і єдиною радістю мого серця.
Залишся зі мною, Господи, бо в годину моєї смерті я хочу бути з’єднаним із Тобою, якщо не через святе Причастя, то принаймні через благодать і любов.
Залишся зі мною, Ісусе, я не прошу про божественну втіху, бо не гідний її, але благаю про дар Твоєї присутності — так, про це я гаряче благаю!
Залишся зі мною, Господи, бо тільки Тебе одного я шукаю: Твоєї любові, Твоєї благодаті, Твоєї волі, Твого Серця, Твого Духа, тому що я люблю Тебе і не шукаю іншої нагороди, окрім того, щоб любити Тебе ще більше. Прагну любити Тебе всім моїм серцем тут, на землі, щоб продовжувати любити Тебе досконало протягом усієї вічності. Амінь.
4. «Молися, надійся і не хвилюйся» — золоте правило миру Падре Піо
Падре Піо навчав, що надмірна тривога, метушня та душевний неспокій — це головні інструменти диявола, через які людина втрачає молитовне тверезіння і зв’язок із Богом. Його улюблена порада кожному вірянину складалася з трьох слів: «Prega, spera e non agitarti» («Молися, надійся і не тривожся») [6].
Святий пояснював: «Хвилювання і неспокій нічим не можуть допомогти. Господь є Милосердям і чує кожен подих серця. Якщо ти віддав проблему Богові в молитві — довірся Йому повністю. Сумнів і тривога лише показують, що ти намагаєшся тримати все у своїх слабких руках замість могутніх рук Вседержителя».
Джерела (Канонічні посилання та література)
- C. Bernard Ruffin. Padre Pio: The True Story. Our Sunday Visitor, 1991.
- Padre Pio of Pietrelcina. Letters: Correspondence with Spiritual Directors and Spiritual Children. San Giovanni Rotondo: Edizioni Padre Pio da Pietrelcina, 1984.
- Fr. Donald H. Calloway, MIC. Champions of the Rosary: The History and Heroes of a Spiritual Weapon. Marian Press, 2016. Chapter: «St. Padre Pio and the Weapon».
- Pio da Pietrelcina. Agonia di Gesù nell’Orto di Getsemani. San Giovanni Rotondo, 1965.
- Gerardo di Flumeri. The Mystery of Padre Pio. National Centre for Padre Pio, 2000.
- Positio super virtutibus Servi Dei Pii a Pietrelcina. Congregatio de Causis Sanctorum. Roma: Tipografia Guerra, 1996.