Смерть Христа має величезне значення саме тому, що він зовсім не заслуговував на неї. Перший Адам, як би він залишався вільним від гріха, теж не помер би. Але своїм гріхом він дозволив смерті увійти в наш світ. Коли Ісус прийшов у наш світ як повноцінний людина, він залишався вільним від гріха (хоча й піддавався спокусам). У нього не було жодної причини померти, адже він був таким, яким Бог хотів бачити людей. Хоча він не мав необхідності померти від гріха, він все ж запропонував себе в жертву. Хоча він знав, що знову прийде, він все ж мав підтримувати покарання за наші гріхи.
Ця думка дуже глибока і глибоко релігійна. Якщо Бог існує поза часом, то всі події, які відбуваються з ним, відбуваються назавжди. І якщо один день для нього подібний тисячу років, то уявіть, скільки часу він вже страждав за кожен твій гріх.
Це означає, що кожен твій гріх не тільки спричинив біль і страждання в момент його здійснення, а й продовжує спричиняти біль і страждання протягом усіх віків. І не тільки в майбутньому, але й у минулому, оскільки всі події для Бога відбуваються одночасно.
Це дуже важливо розуміти, що Бог не тільки бачить минуле і майбутнє, але й відчуває їх. Він відчуває біль і страждання кожного гріха, який був здійснений протягом усієї історії людства. І він відчуває їх сьогодні, зараз, навіть якщо ти вже вибачився за свій гріх.
Це дуже важливо розуміти, що Бог не тільки бажає, щоб ти вибачився за свій гріх, але й бажає, щоб ти зрозумів глибину його страждання. Він бажає, щоб ти відчув глибину своєї провини і бажав відшкодувати за свій гріх.
Це дуже важливо розуміти, що Бог не тільки бажає, щоб ти був вільний від гріхів, але й бажає, щоб ти відчув глибину своєї залежності від нього. Він бажає, щоб ти відчув глибину своєї потреби в ньому і бажав віддавати йому своє життя.
Це дуже важливо розуміти, що Бог не тільки бажає, щоб ти був щасливий, але й бажає, щоб ти відчув глибину своєї щасливості. Він бажає, щоб ти відчув глибину своєї любові до нього і бажав віддавати йому своє життя.