Євангеліє від Івана свідчить про те, що Ісус Христос стверджував про своє божественне походження. У віршах 28-30 розділу 10 Євангелія від Івана Ісус говорить: «Я даю їм життя вічне, і вони ніколи не загинуть; ніхто не зможе їх зняті з руки моєї. Мій Отець, хто їх мені дав, більший за всіх; ніхто не зможе їх зняті з руки Отця моєї. Я і Отець один». Ці слова свідчать про тісну взаємодію між Ісусом і його Отцем, що вказує на його божественну природу.
Євангеліє від Івана також свідчить про те, що Ісус стверджував про своє синове походження. У вірші 36 розділу 10 Ісус говорить: «Що про того, якого Отець призначив своїм власним і відправив у світ? За що ви звинувачуєте мене в блудництві, тому що я сказав: “Я син Божий”?». Ці слова свідчать про те, що Ісус вважав себе сином Божим і що цей титул був частиною його божественного походження.
Євангеліє від Марка також свідчить про те, що Ісус стверджував про своє синове походження. У віршах 61-62 розділу 14 Євангеліє від Марка Ісус говорить перед Сinedріоном: «Був ти Христос, син Божий?». Ісус відповів: «Ти кажеш мені: “Ти Христос, син Божий”. Я відповідаю тобі: “Ти кажеш правду. Я сказав, що я син Божий”.» Ці слова свідчать про те, що Ісус відкрито стверджував про своє синове походження і вважав себе сином Божим.
61Але Ісус залишився мовчазним і не дав жодної відповіді. Опітний знову запитав його: «Ти Христос, Син Благословенний?» 62«Я — це», — сказав Ісус. «І ти побачиш Сина Чоловіка сидячи праворуч від Могутнього і приходячи на хмарах небесних». Парадокс бути одночасно Богом і Сином Бога пояснюється онтологічним стосунком Ісуса з Його Отцем. Апостоли називають Ісуса «Богом». Іван 1:1 (НЛТ) У початку Слово вже існувало. Слово було з Богом, і Слово було Богом. Титу 2:13 (ІСВ) коли ми чекаємо благословенної надії і славного з’явлення нашого великого Бога і Спасителя Ісуса Христа. 1 Іван 5:20 (НАСБ) І ми знаємо, що Син Бога прийшов, і дав нам розуміння, щоб ми могли пізнати Його, хто є справжнім, і ми в Ньому, хто є справжнім, в Його Сину Ісусі Христі. Це справжній Бог і вічний життя.
Ніхто ніколи не бачив Бога; тільки народжений Бог, який знаходиться в грудях Отця, пояснив Його.
Симон Петро, слуга і апостол Ісуса Христа, до тих, хто здобув віру рівної нашій за праведність нашого Бога і Спасителя Ісуса Христа: Ісус називається «Богом» тому, що він має одну і ту ж природу, що й Його Отець.
Уся повнота природи Бога знаходиться фізично в Христі.
Він є світлом слави Бога і точним відбитком Його природи, і він підтримує всесвіт за словом сили Його. Після очищення від гріхів він зайняв місце правління біля величності на високому місці.
Ісус сказав: «Я прийшов, щоб вони мали життя, а життя — це я сам. Хто мене знає, той знає і Отця. Хто не приймає мене, той не приймає і Отця, який відправив мене. І слова, які я кажу, вони роблять життя, а життя — це світ. І я вже тепер живу серед вас, і ви теж повинні жити серед мене. Так, як я люблю Отця, так і я люблю вас. Живіть, а потім я повернуся до Отця. Хто любить мене, той зберігає мої слова, і я прийду до нього. А хто не любить мене, той не зберігає моїх слів. А слова, які я кажу, вони не тільки життя, але й суд. І цей суд я здійснюю вже тепер; тоді він буде знову здійснений. Коли той, хто посилає мене, буде свідчити про мене, тоді я теж свідчу про нього. І коли я свідчу про себе, тоді той, хто посилає мене, свідчить про мене. І я не свідчу про самого себе, але той, хто посилає мене, свідчить про мене. І ви послухайте Його. І хто послухає Його, той любить мене, а хто любить мене, той зберігає слова Мої. І я прийду до нього, і зроблю з нього спільне місце зі Мною. І я вже тепер в вас, і ви теж повинні бути в мені. Хто має заповіді Мої і зберігає їх, той це хто любить мене. І хто любить мене, той любить Отця. І я прийду до нього, і зроблю з нього спільне місце зі Мною. І я вже тепер в вас, і ви теж повинні бути в мені. Хто має заповіді Мої і зберігає їх, той це хто любить мене. І хто любить мене, той любить Отця. І хто любить Отця, той любить мене, і хто приймає мене, той приймає Отця, який відправив мене. І хто приймає мене, той приймає Отця, який відправив мене. І хто приймає Отця, той приймає мене, і хто приймає мене, той приймає Отця, який відправив мене. І хто приймає мене, той прий
Євангеліє від Івана, глава 10, вірші 28-30, та кілька інших місця в Євангелії від Івана свідчать про тісну взаємодію між Ісусом Христом та його Отцем. Ісус стверджує, що він надає людям вічне життя, яке ніколи не згасне, і ніхто не зможе відірвати їх від нього. Він також говорить, що його батько, який надав їм йому, більший за всіх, і ніхто не зможе відірвати їх від нього.
Ці вірші підкреслюють єдність Ісуса з його батьком, яку він підтверджує тим, що він є єдинородним Сином свого батька. Євангеліє від Івана також говорить про те, що Слово (Ісус) став плоттю і мешкав серед нас, і ми побачили його славу, славу єдинородного Сина від батька, повну благодаті та істини (Івана 1:14).
У цьому контексті важливо розуміти термін “єдинородний”, який означає, що Ісус є єдиним Сином свого батька, який має ті ж якості та властивості, що й батько. Цей термін підкреслює єдність Ісуса з його батьком та його статус як повноцінного Бога.
У вірші 16 з гл. 3 Євангелія від Івана Ісус говорить про те, що Бог любив світ так, що віддав свого єдинородного Сина, щоб хто вірив у нього, не згинув, а мав вічне життя. Цей вірш підкреслює любов Бога до світу та його бажання зберегти його від згуби.
У цілому ці вірші свідчать про тісну взаємодію між Ісусом Христом та його батьком, а також про єдність Ісуса з його батьком як єдинородного Сина.
Це дуже важлива різниця в розумінні християнської доктрини про єдиного Бога у трьох осіб. Коли ми кажемо “Ісус – Бог”, ми не маємо на увазі, що Ісус є Богом-Татом, а саме, що він є першою особою Трійці. Натомість, ми маємо на увазі, що Ісус є Богом за своєю природою, тобто він має те ж саме божественне існування, властивості та властивості, що й Бог-Тат.
У цьому випадку слово “Бог” у реченні “Ісус – Бог” виконує функцію іменника, який підтверджує або ідентифікує Ісуса. Цей термінологічний підхід допомагає уникнути плутанини між різними особами Трійці та підкреслює єдність божественного існування Ісуса з Богом-Татом.
Цей підхід також допомагає зрозуміти, чому християни можуть говорити про Ісуса як про Бога, навіть якщо він не є Богом-Татом. Ісус має те ж саме божественне існування, що й Бог-Тат, і він виконує ті ж самі божественні функції, такі як створення світу, збереження світу та втілення Божої любові до людства.