Додати

Поки немає нових сповіщень

Коли хтось відповість на ваш коментар, сповіщення зʼявиться тут.
Оксана Ткачук •
Обговорення

Що Ісус мав на увазі під «голчиним вушком»?

Як ви розумієте слова Ісуса про «голчине вушко»?

«Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Божеє Царство ввійти!» (Мр. 10:25; пор. Мт. 19:24, Лк. 18:25)

Я чула пояснення, що це нібито назва маленької хвіртки в єрусалимському мурі, крізь яку верблюд міг пройти лише навколішки й без поклажі. Тобто важко, але можливо. Чи це правда?

—
Запитання та відповіді в цій темі — український переклад обговорення з Biblical Hermeneutics Stack Exchange (автори оригіналу: Gryphoenix, Jack Douglas, Bruce Alderman, Ron Maimon), ліцензія CC BY-SA.

7
8

Коментарі (8)

Увійдіть, щоб залишити коментар

Авторизуйтесь через Google або свій обліковий запис. Ви зможете коментувати повністю анонімно 🕵️, увімкнувши галочку анонімності.

Увійти / Зареєструватись
Марія Савчук • 21 годину тому

Якби йшлося про щось просто важке, реакція учнів була б незрозумілою:

«А вони ще більше дивувалися й говорили один до одного: “То хто ж тоді може спастися?”» (в. 26)

Так само як і відповідь Ісуса:

«Неможливе це людям, а не Богові. Бо для Бога можливе все!» (в. 27)

Досить очевидно, що Ісус навмисно обрав крайній приклад чогось цілковито неможливого.

5
Оксана Ткачук Автор • 21 годину тому

Переконливо. Контекст усе ставить на місце: якби була хвіртка, не було б чого жахатися.

1
Андрій Мельник • 21 годину тому

Уявлення про «голчине вушко» як про браму походить, судячи з усього, із Середньовіччя: є середньовічний коментар, де сказано, що в Єрусалимі I століття була така брама і верблюд міг пройти нею лише навколішки. Гарна алегорія, але ні археологічних, ні історичних свідчень існування такої брами немає.

Тож ці слова слід розуміти як гіперболу, яка підкреслює: власними силами людині це не під силу.

4
Назар Шевчук • 21 годину тому

А я цю історію про хвіртку чув у проповіді ще в дитинстві й був певен, що це факт. Живеш і вчишся.

1
Юлія Романюк • 21 годину тому

Вона живуча, бо зручна: пом’якшує дуже незручні слова. Але Ісус якраз і не збирався їх пом’якшувати.

1
Богдан Литвин • 21 годину тому

Є ще одна версія: арамейською слово «верблюд» могло означати й товстий канат (із верблюжої вовни). Тоді образ стає стрункішим: багатій — як грубий канат, що не пролазить у вушко голки. Це так само неможливо, тож подив учнів лишається зрозумілим.

Проте грецький текст однозначний: там саме «верблюд» (κάμηλος), а не «канат». Тобто ця версія працює лише за припущення, що нюанс загубився при перекладі з арамейської.

3
Тарас Гнатюк • 21 годину тому

Цікаво! Хоча мені більше до вподоби верблюд. Ісус любив такі сильні, майже гумористичні образи — згадайте «відціджуєте комара, а верблюда ковтаєте».

1
Богдан Литвин • 21 годину тому

Згоден, і більшість дослідників теж за верблюда. Подібний вислів є і в Талмуді — там крізь вушко голки проходить слон.

1

Підтвердження для публікації

Для захисту від спаму та отримання сповіщень про відповіді оберіть один із способів підтвердження:

🔔 Увімкнути WebPush сповіщення (1 клік)

Найшвидший спосіб без введення пошти та кодів. Браузер миттєво підтвердить пристрій.

АБО ЧЕРЕЗ EMAIL
✉️ Підтвердити через електронну пошту

Ми надішлемо одноразовий 4-значний перевірочний код на вашу адресу: