Етимологія та оригінальний корінь:
πίσтиς (pistis) — G4102 / אֱמוּנָה (emunah) — H530
Віра у біблійному сенсі — це не пасивна згода розуму з догматами, а непохитна вірність, сердечна довіра та живий зв’язок між особою людини та Богом.
Ключові біблійні основи у Святому Письмі
Нижче наведено фундаментальні біблійні тексти з прямими переходами до відповідних розділів Біблії:
«А віра — то підстава сподіваного, доказ небаченого.»
«І живу вже не я, а Христос проживає в мені. А що я тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина…»
«Бо як тіло без духа мертве, так і віра без діл мертва!»
«Майте віру Божу… все, чого ви в молитві просите, вірте, що одержите, і буде вам.»
Подвижники Добротолюбія про живу віру
Св. Ісаак Сирін розрізняє дві віри: «віру від слухання», з якої починається шлях, і «віру від споглядання» — благодатне осяяння, що народжується з чистої молитви та випробувань. У розділах Добротолюбія старці вчать, що ділами віри є не зовнішня показовість, а таємне смирення та любов.