Акафіст до Преподобного Гавриїла Самтаврійського

Акафіст до Преподобного Гавриїла Самтаврійського – це молитва, яку читають у честь цього великого святого, який відомий своїм глибоким розумінням Божої любові та його здатністю допомагати людям у їхніх духовних пошуках. Читання цього акафіста допомагає глибше зрозуміти значення життя Преподобного Гавриїла та отримати його духовну підтримку.

Вступ

Тропарь св. Гавриилу Самтаврийському, Глас 8

Ніколиже своєєї слави бажаючи, тільки слави Божої, юрод у Христові, преподобне отче Гаврииле, явився єси, і ідолу не поклонься, всесожжіння Богові принесл єси, і храм Божий воздвиг, душу свою храм благолепен соделав єси, і зерцало чисте Божественної любові явився єси. Отче Гаврииле блаженне, исповедниче і преподобне, моли Христа Бога тією любовию оросити і душі наші.

Кондак, глас 5

Світильник горяй і світяй у часи безбожія явився єси, і зарю благочестія всіма возсіял єси: тому Господь тя прослави, свою безвестну і таємну тобі явивши: отче Гаврииле, моли милостивого Бога помиловатися душам нашим покаянням.

«Любовь свою залишую вам в навчанні».

Прп. Гавриил Самтаврийський

Кондак 1

Мудрості віку цього юродство хреста Христова перевищив, вся світу сладка і лестива як згарище пещне вменив єси, отче Гаврииле. І хрест свій взяв, єдиному Христові послідував єси з дитинства і до останнього дихання. І тако увійшов єси до Небесних Обителей, ідеже нині передставляє своєму Владикові, молиш о нас, поющих тобі:

Радуйся, блаженне Гаврииле, любовь свою в навчанні нам залишуючи.

Ікос 1

Євангеліє знайшов єси, як соковитий скарб, на полі прихований, усі радості розподілив єси, щоб Христа здобувши, і як куплений раб у винограді Господньому неленосно робив єси. І ми тобі співаємо:

Радуйся, творцю першого часу;

Радуйся, як раба, нічого не зробивши, собі вменяєш;

Радуйся, як апостола Андрія, на заклик Христов не затримувався;

Радуйся, як Петра, горячим серцем його приймаючи;

Радуйся, чого від Нього нічого собі не приховував;

Радуйся, добра землі, на якій сіяння і плід зростають;

Радуйся, таланті, від Бога дані, багато разів зростаючи;

Радуйся, блаженне Гаврииле, любовь свою в навчанні нам залишуючи.

Кондак 2

Ще гріха не пізнав, на тіло своє озброївся єси, похотливий бо на духа, як апостол сказав. З дитинства не знаючи сытості, ні м’якого ложа, читанню Євангелія прилягав і усердніше молитві. Таковою твоїй ревності про Бога дивуємося, глаголуючи Єму:

Аллилуія

Икос 2

Ти, святий отче Гаврииле, своїми подвигами розпаливши нас до бажання побачити тебе явно, хочеш відомстити тим, хто тобі завдає шкоди. Але Господь, який тебе обрав своїм особливим сосудом, зберіг тебе своїми благодатними діями. І ми звертаємося до тебе так:

Радуйся, святий отче, хто не має жалості до нікого;

Радуйся, святий отче, хто бореться зі злом;

Радуйся, святий отче, хто не відступає від образу свого життя;

Радуйся, святий отче, хто ненавидить своє тіло;

Радуйся, святий отче, хто прийшов до нас із духом старців;

Радуйся, святий отче, хто благословляє тих, хто не може підтримувати його;

Радуйся, святий отче, хто приніс своє тіло як живу жертву Господу;

Радуйся, святий отче, хто зберігав слова Господні і уникав злих шляхів;

Радуйся, блаженне Гаврииле, хто залишив своє життя як наставлення нам.

Кондак 3

Ти, святий отче Гаврииле, пройшовши багато випробувань ще в юнацькому віці, ходиш з монастиря в монастир, поки не прийшов до Бетанії, де знайшов своїх духовних батьків, з якими тепер співеш хвалебну піснь Христу, якого ти кохаєш:

Аллилуия

Икос 3

Після того, як ти отримав гідність монаха і священика, а потім і архімандрита, але протягом всього свого життя не мав жодної постійної резиденції. І багато років жив на кладовищі серед могил, харчуючись подаяннями, і таким чином слідував Господу, якому немає місця, де можна підклонитися. Свідченням цього є твій шлях життя за Христом, який нас вчить, і тому ми звертаємося до тебе так:

Радуйся, святий отче, хто є гоненим, як усі, хто бажає жити за Христом;

Радуйся, святий отче, хто був посланий Господом без грошей і золота;

Радуйся, святий отче, хто був невідомим до свого часу;

Радуйся, святий отче, хто був пізніше всіма любимий і поважений;

Радуйся, святий отче, хто переміг страх за життя серед могил;

Радуйся, святий отче, хто навчав нас уникати однієї гріхи;

Радуйся, святий отче, хто не вважав голод і холод за щось;

Радуйся, святий отче, хто сказав, що скорботи вчать нас вірі і любові;

Радуйся, блаженне Гаврииле, хто залишив своє життя як наставлення нам.

Кондак 4

Церкву Христову, в пустелі була, відвідбудував ти, отче Гавріїле, ще з дитинства граючи, юнаком будучи, важкі камені нося й церкву зруйновану зводячи закликом святого Юрія, і цим же і сам храм свій прекрасний створивши, у нього й нині приходять вірні виспівати Бога:

Алілуїя

Ікос 4

Отче Гавріїле, збудовучи святині, й образи по домівках збираючи, дбабав ти, аби жертва Богові приносилася й таїнства звершувалися, і так, щоб відродродилися зруйновані храми в душах людських, та підносилася в них молитва Богові. Цього ради ми, вдячні, закликаємо также:

Радуйся, святинь благоговійний охороню;

Радуйся, ікон, що недба були, опікувалю.

Радуйся, в кожній людині ікону Божу бачив;

Радуйся, образ зруйнований людиною повертаючи.

Радуйся, храм свій величний створив і відвідбудував;

Радуйся, йому ангели як помічникам служили;

Радуйся, храм свій тісний святий і чистий до служіння Богові приготував;

Радуйся, бо нині мощі твої витікають благодать.

Радуйся, блаженний Гавріїле, любов свою в учення нам лишивши.

Кондак 5

Отче святий, ти сказав, що монаху твердо в істині бути належить. Ти ж до крові й до смерті свідчив віру твою, коли вийшов ти на площу, наче на бенвалище, давнім мученикам подібний, смерть Христа ради перебрав понад згоду з поклонінням ідольським. Твоєму сміливості наслідувати не можу, закликаємо, хто тебе зміцнює:

Алілуїя

Ікос 5

Твердо йшов ти, отче, на муки й смерть, коли вогнем запаливв ти зображення ідольське, промовляючи заповідь Господню, що не створи собі кумира, ні жодної подоби його, пасту свою навчаючи Бога єдиного віддавати поклоніння. Тому ми, маловірні, вихваляємо тебе также:

Радуйся, всенахненний віри сповідниче;

Радуйся, добрий пастирю, про паству свою дбаючий.

Радуйся, Христа ради постраждати бажаючи;

Радуйся, надзвичайні муки, в тюмниці й серед безумних перетерпівавши.

Радуйся, смерті тільки силою Божою уникнувши;

Радуйся, за того як безумний в’язаний.

Радуйся, бо світу відкинувши був;

Радуйся, торжество Церкви нового часу.

Радуйся, блаженний Гавріїле, любов свою в учення нам лишивши.

Кондак 6

Як монах дуже строгий, отче Гаврииле, усі заповіді зберігав jsi, особливо ж смирення, як Богу свічу неугасиму. Ще отроку тобі бувши, робив jsi велику кучу сора своє сідло своє, собі як нічого не вважав jsi. Підвиг же юродства на собі підняв jsi, собі являв jsi як безумця і як пианицю, і як останнього грішника. Таковому підвигу твоєму хваління возносяще, співаємо до Хрестної смерті смирившому Ся Христу Богу:

Аллилуія

Ікос 6

Говорив jsi, отче, і своїм дітям смирення здобувати, як у Рай вводячи, і багато разів навчав jsi супротив гріху гордості, і справді так жив jsi, ніколи не показував jsi своєї дарування, але тільки спостерігав jsi, користуючи для вірних. Ми ж, гордостію своєю зв’язані будучи, як багатьма ланцюгами, кличимо до тебе таке:

Радуйся, як пагубу монаху похвалу іменуючи;

Радуйся, тобі обідженим, осоромленим і посміявшимся ще більше жаліючи і люблячи.

Радуйся, як возвишення собі як мерзотню перед Господом бачачи;

Радуйся, як у осудженні тільки нерозуміння, яке є незнання собі, прозревай;

Радуйся, як прийшовши до тебе, якщо грішний jsi, питаєш;

Радуйся, собі як грішника справжньо исповедуючи;

Радуйся, як проповіддю своєю смиренною силу Божу являєш;

Радуйся, як отроча, в Царство Небесне невозбранно увійшовши;

Радуйся, блаженне Гаврииле, любов свою в навчення нам залишивши.

Кондак 7

Народ свого скорботи в серці несли jsi, отче Гаврииле, о Грузію, уделе вибраному Божої Матері, усердно молитви висила jsi, говорячи, як горе монаху, не молившись о своєму народі. За таке твое усердіння синове, співаємо з тобою Отцю всіх Богу:

Аллилуія

Ікос 7

Предвозвістав jsi, отче, Грузії, у темряві невір’я існуючої, і Церкві її гонімій воскресіння, як Лазареві, але через великі випробування. І був jsi кістка від кістки свого народу, і святих Нини і сонма святих грузинських дітей духовних. Але і Єгипетському Макарію і Саровському Серафиму брату в Христові і співотечцю справжньому. І нині всі кінці землі співають тобі:

Радуйся, до кінця свого серцем про Грузію боліючі;

Радуйся, на Афон поміняти ю не бажавши;

Радуйся, просвітлення духовне народу свого передбачаючи;

Радуйся, перед Другим Пришестям славу Грузії провозвістивши;

Радуйся, як я несу любов до всього православного народу, перед кінцем кажучи;

Радуйся, як свій хрест

Кондак 8

Від дитинства милостивий і милосердний був ти, отче Гаврииїле, постуницький подвиг пройшовши і ісповедництвом просіяявши, досягну ти любові Христової, яка є виконанням закону. Тією любов’ю твоєю зігрінівши ми, ближні та далекі, вдячно зовемо Подавателю усіх благ:

Алілуїя

Ікос 8

Образ любові досконалої про Христа Іісуса явив ти нам, отче преподобний, що не заздритьє, не мислить зла, а радіється про істину, усе терпить, всьму вірить, що ніколи не відпадає. Всякої людини приймав ти в обіймки душі своєї. Тому ми, діти твої, зовемо тобі:

Радуйся, чиє серце горіло про Христе, як у апостолів на шляху Еммаус;

Радуйся, у ближньому своєму Христа завжди споглядаігаючи.

Радуйся, кожному люби дав бачення душ люд людських;

Радуйся, кожному люби дав пам’ять, що ніколи не слабшає;

Радуйся, нікого жодного разу баченого забуттю не віддав;

Радуйся, бо бать гріхи їхні з любовлю обличаючи;

Радуйся, люди без любо як посуд без дна називаючи;

Радуйся, бо Паїсій старець, душу свою ближнього ради поклав.

Радуйся, блаженний Гаврииїле, любов свою в навчання нам лишивши.

Кондак 9

Молитва твоя, блаженний, досягла до небес, бо була зі смиренням, страхом Божим і зі сльозами, бо дана тобі дар слізний, і в церкві-келії твоїй на місяці зачинявся, плакав, як старець Силуан, про свої гріхи, про отчиз твоє, і про всіх Адама. Тому і сьогодні молиш про нас, твоїх молитв просячих, Бога ж співаючи:

Алілуїя

Ікос 9

Набільше кликав, пастирю ретельний, щоб молитва не була в гріх, щоб молитві тій добрі справи насдували — так належить молитися. Молисяся ж і заповіді не виконуючи — зло молиться, так мовляв і робив ти. І ми, як пастирю нашому, так вкликаємо тобі:

Радуйся, заповідавв Богу зі страхом постати;

Радуйся, наказуючи непопішно молитися, а не тара-та-та говорити.

Радуйся, бо Богу даремно служижити забороняв;;

Радуйся, бо молитву без справ мертвою називаючи;

Радуйся, бо молитися за ближнього навчаючи, бо та молитва любові навчає;

Радуйся, бо починати про ближніх молитися, і так навіть до ворогів доходити наставляючи;

Радуйся, бо на молитві вопити, як дитині до матері, далекої є, кавляючи;

Радуйся, каятися більше серцем, неж сльозами закликаючи;

Радуйся, блаженний Гаврииїле,

Кондак 10

Віру правславну, від батьків передану, твердо зберігав єси, Гаврииїле преподобний, як отці казали: краще мені блудником бути, ані єретиком. Оскільки сказав ти, що нема любові рятівнильної, крім Господа Ісуса Христа, Який є Істина і Життя. Тимже ми, твоєму стояннню у вірі навчаючись, приносимо Богові, ревнителю, хвавальну піснь:

Алілуїя

Ікос 10

Люблячи всякого людину, отче, любовтю сповненний, ти сказав відшернувати єретиків, мовлячи: як від Господа заповідано було не давати святині псам і нижче кидати бісер перед свинями, так само і проти єресі всіх єресей запереджав єси, яка є єкуменізм, зрадою Христа називаючи. Тимже ми, людині більш ніж Бога вгоджаючи, кличемо тобі:

Радуйся, віру свою дозволити лигати, загибелі прирівняв;

Радуйся, тих без церкви, що живуть, як богохульник вважав;

Радуйся, яко за своє народження у вірі правславніше за Бога благодарити запоповідав;;

Радуйся, яко піклуєшся про те, чи спасуться ті в інших вірах щовають, не дозволяючи того;

Радуйся, любов свою і на самих ворогах Божох простяраючий;

Радуйся, своїм прикладом у праву віру звертаючий;

Радуйся, яко часи Антихриста швидко бажаючи бути передбачаючий;

Радуйся, мати віру в серці, а не в розумі, аби того розпізнати, закликаючи;

Радуйся, блаженний Гаврииле, любов свою в вчення нам залишивши.;

Кондак 11

Подвижниче дивний, тебе Господь, смиренних підносиш, цими дарами збагатиш, як тим, хто гостував у твої келії, серце розумлялося свідомим гріхів своїх. Мав бо ти владу відгаляти з думок усе зле і залишати тільки те, що до Царства Небесного корисне. Тою силою Господнею діючичи, здивлений бувши, ріцем Господу, дивному в святих Своїх:

Алілуїя

Ікос 11

Многих зцілив єси, отче, виявляючи їм помисли і таємниці душ їхніх. Молитвою твоєю дощ великий зупинив, коли мирного ховати було. Ти ж посту і бдіння прибіг, юродством ховав дари свої і сяння душі своєї. Нині ж, поклоняючись іні твоїй і від тебе просячи, кличемо таке:

Радуйся, даровами своїми міру смертних перешов;

Радуйся, яко беседою своєю глибоке каяття дарував;

Радуйся, у спозерканні в іншому монастирі перебував і там повідоми;

Радуйся, младенця в утробі материн слово Боже слухати благословив;

Радуйся, якому ж Господь дав прозріти глибини душ людських;

Ра

Кондак 12

Останніх часів подвижниче, навчив ти пастушок твій, ані тепер Бог шукає від нас любові, що витікає з беззаконня багатьох, бо лише любовтю зможе людина устояти у вірі перед кінцем віку. І бо ти, діяч і вчитель, тепер із ликів безтілесних приносишш Пресвяятій Троїці блаженну піснь:

Алілуїя

Ікос 12

Навчив ти, отче святий, що в любові є сполука досконалостей, і це є остаточне обоження. Тому й ворог людський проти неї не підіймає найвищої брані, дуже сумуючи за нею. Цього заради всьому перевати належитьє справи любові, боже без справ мертва є. Ми ж, краплю твою заусідкувати бажаючи, співаємо:

Радуйся, п’яти мудкрим дівам уподібнений;

Радуйся, створивши і навчивши;

Радуйся, мудрий любові діячу і до діячиння закликаючий;

Радуйся, любов як подвиг, нашому часу дарований, називаючи;

Радуйся, що кожного навчиш, своєю турботою первішою покладаючись;

Радуйся, бо прохання про милостиню як милосердя Боже за вважати навчаждай;

Радуйся, любові служителю і закликателю, бо це є Сам Господь;

Радуйся, бо без Христа все нічого не є, заповівши;

Радуйся, блаженний Гаврииїле, любов свою в навчання нам залишивши;

Кондак 13

О, блаженний отче, подвижниче і ісповедниче, вірний Христос служтелю, все життя своє Тому заскмбував і по почині своїй в Ньому скарб свій віднайшов, як сам наперечив ти. Тепер із ангелами та з усіма святими стоячи перед Престолом Господнім, помолися за нас, мама Габриїлю, що з моленням до тебе пригають, умо Милосердного Владику, да й в наших висохлих гордостю серцях проллється крапля твого благословенного уповання, віри і любові. Да заспіваємо з тобою: Алілуїя. (Тричі)

(Цей Кондак читається тричі. Потім Ікос 1 та Кондак 1)

Молитва святому Гавриїлу Самтаврійському

Отче святий, блаженний Гаврииїле, преподобним давнім подібниче і твердий ісповедниче, з малих літ слово Господне прийнявши і ревностно послідував! І ми, раби ліниві і лукаві, перед тобою стоїмо з мотвовою, не маючи подвигів твоїх нижче смирення, але себе на кожен день у душі хвалячи і величючи, ще й ворогів ззовні собі шукаючи! Не маємо перед Богом чим виправдатися! Але молися за нас, отче, да дасть нам Господь сили слово Своє розуміти і виконувати, як тобі з дитинства відкрив. Да будемо ми, що християнами іменуємо, не тільки слухачами розсіяними, а й виконавцями. Да розуміємо обличчя свого, бо нічого не можемо крім допомоги Божої. І да шукатимемо тебе і да полюбимо Його, і да причепимося до Него всією душею своєю, всі