Грушівський Архангело-Михайлівський монастир: найдавніша обитель та друкарня Закарпаття

Грушівський Архангело-Михайлівський чоловічий монастир — найдавніша православна обитель Закарпаття, що стоїть у селі Грушево Тячівського району, на правому березі Тиси. Перші письмові згадки про нього, за якими ченці скаржилися угорському королю на напад монголо-татар, датуються 1242 роком. Згодом монастир прославився власною друкарнею — нею на весь Мараморош і Карпати. Зруйнований у XVII столітті, він був відроджений у XXI столітті. [1]

Коротко про монастир

  • Повна назва: Грушівський Архангело-Михайлівський чоловічий монастир. [1]
  • Адреса: село Грушево, Тячівський район, Закарпатська область. [1][2]
  • Перша згадка: 1242 рік (звернення до короля Бели IV). [1]
  • Зруйнування: XVII століття (початок — кальвіністи, кінець — католики). [1]
  • Відродження: початок XXI століття, рішення Священного Синоду. [1]
  • Настоятель: архімандрит Петро (Країло). [1]

Найдавніша обитель краю

Точна дата заснування Грушівського монастиря невідома. Перші письмові згадки про нього зустрічаються в 1242 році, коли монастирські споруди пограбували монголо-татари. Ченці скаржилися в письмовому зверненні до угорського короля Бели IV на те, що нападники вбивали ченців, спалювали документи й забирали цінності. Можливо, заснування обителі відбулося значно раніше. [1]

Ця найдавніша обитель мала понад шість тисяч гектарів землі, куди входили три селища — Грушево, Тересва й Криве. [1]

Друкарня Грушівського монастиря

Грушівський монастир прославився своєю друкарнею. Згодом книгодрукування в Грушівській обителі стало подією величезного значення для всього Марамороша та всіх Карпат: безцінні рукописи, які часто існували в одному примірнику, тепер могли бути врятовані й розмножені. [1]

У боротьбі з Римом і агресивним католицизмом наявність у православних власної друкарні під заступництвом великої Грушівської святині була великою перемогою. Саме наявність тут православної типографії викликала особливу ненависть до цієї святині — вона заважала поширенню їхнього впливу в Карпатах. [1]

Розорення XVII століття

У XVII столітті святиня була розорена двічі — на самому початку століття протестантами-кальвіністами, а в самому кінці — католиками, які прийшли до влади в Марамороші. Якщо після першого руйнування монастир оговтався, то повторне розорення буквально стерло з лиця землі давню обитель. [1]

Перекази кажуть, що ненависники православ’я не тільки зруйнували сам монастир, а й повбивали ченців. Місце давньої обителі всіяне кістками: одного разу при земляних роботах відрили засипане кам’яне приміщення, де знайшли цілий скелет ченця в сидячому положенні. [1]

Пам’ять і розкопки

У 1991 році, з благословення архієпископа Мукачівського і Ужгородського Євфимія, у пам’ять 500-річчя книговидавництва було споруджено хрест, біля якого 7 липня урочисто відслужили Божественну літургію. [1]

У вересні 1997 року почалися розкопки на території монастиря, ініціаторами яких були науковці Ужгородського національного університету та вчені з Румунії. Було відкрито частину фундаменту храму та дев’ять поховань ченців. [1]

Відродження в XXI столітті

Наприкінці XX — на початку XXI століття, після багатьох знамень, благочестивий народ Закарпаття відновив свій давній духовний центр. Настоятелем Благовіщенського храму села Грушева протоієреєм Михайлом (Дупіним) та його прихожанами був побудований невеликий храм. [1]

Думка про відродження Грушівської обителі виникла в архімандрита Стратоніка (Легача) під час бесіди з правлячим архієреєм. Завдяки його клопотанням на Синоді монастир був затверджений як чоловіча обитель, а його настоятелем призначений архімандрит Стратонік (Легач). Незважаючи на 70-річний вік, він прийняв на себе відповідальну працю для відродження давньої обителі. У число братії були зараховані ієродиякон Венедикт (Хромей) і чернець Пимен (Мацола). [1]

Протягом 11 років у монастирі було збудовано два житлові корпуси та храм із дзвіницею й дзвонами. У нинішньому вигляді будівля постала 2004 року. В обителі діють і два скити. [1][2]

Сучасний стан

Нині настоятелем монастиря є архімандрит Петро (Країло); в обителі проживають три священнослужителі та п’ять послушників. [1]

Грушівська обитель — не лише духовний, а й важливий історичний та археологічний об’єкт, що свідчить про давнє християнство на Закарпатті. [1]

Практична інформація

  1. Адреса: село Грушево, Тячівський район, Закарпатська область, правий берег Тиси. [1][2]
  2. Головна святиня: місце давньої обителі з руїнами фундаменту храму та похованнями ченців. [1]
  3. Сучасний храм: храм із дзвіницею, збудований 2004 року. [2]
  4. Як дістатися: село Грушево на трасі вздовж Тиси, у Тячівському районі. [1][2]

Поширені запитання

Коли вперше згадується монастир?

У 1242 році, коли ченці скаржилися угорському королю Белі IV на напад монголо-татар. [1]

Чим прославився монастир?

Власною друкарнею — найдавнішим осередком книгодрукування в Карпатському краї. [1]

Коли і як зруйновано обитель?

У XVII столітті двічі: спочатку кальвіністами, потім католиками; після другого руйнування давній монастир зник із лиця землі. [1]

Коли відроджено монастир?

У XXI столітті: затверджений як чоловічий монастир рішенням Синоду, відбудований завдяки архімандриту Стратоніку (Легачу). [1]

Що знайшли під час розкопок?

Частину фундаменту давнього храму та дев’ять поховань ченців. [1]

Висновок

Грушівський Архангело-Михайлівський чоловічий монастир — це пам’ять про давнє християнство Закарпаття. Від першої згадки 1242 року та власної друкарні, через розорення XVII століття й розкопки 1997 року, до відродження в XXI столітті — обитель повертає краю його древню духовну спадщину. [1][2]

Джерела

  1. Історія — Грушівський Архангело-Михайлівський чоловічий монастир
  2. Православні святині Закарпаття — zakarpattya.net.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *