¹ Промовив до своїх учнів: Неможливо, щоб спокуси не прийшли; та горе ж тому, через кого вони приходять;

² йому було б краще, коли б він наклав ослячі жорна на свою шию і був укинений у море, ніж щоб спокусив одного з цих малих.

³ Пильнуйте за собою. Коли згрішить твій брат, – докори йому; а коли покається, – вибач йому.

⁴ І якщо сім разів на день провиниться проти тебе і сім разів [на день] звернеться до тебе, кажучи: Каюся, – вибач йому.

⁵ І сказали апостоли Господеві: Додай нам віри.

⁶ А Господь відказав: Коли б ви мали віру, хоч як зерно гірчиці, і повеліли б цій шовковиці: Вирвися з корінням і посадися в морі, – то послухала б вас.

⁷ Хто ж із вас, маючи раба, що оре або пасе, скаже йому, як він прийде з поля: Негайно йди та сідай до столу?

⁸ Але чи не скаже йому: Приготуй щось повечеряти, підпережись і прислуговуй, поки я їстиму й питиму, а потім їстимеш і питимеш ти?

⁹ Чи подякує рабові, що виконав наказане? [Не думаю.]

¹⁰ Так і ви, коли зробите все наказане вам, кажіть: Ми, нікчемні раби, зробили те, що мали зробити.

¹¹ І сталося, як ішов він до Єрусалима, то переходив через Самарію і Галилею.

¹² І як уходив він до одного села, зустріли його десять прокажених мужів, які стали здалека.

¹³ Вони піднесли голос, кажучи: Ісусе, наставнику, помилуй нас.

¹⁴ Побачивши їх, він сказав: Підіть і покажіться священикам. І сталося так, що коли вони йшли, – очистились.

¹⁵ Один з них, побачивши, що видужав, повернувся, прославляючи Бога гучним голосом,

¹⁶ упав обличам до ніг його, дякуючи йому; це був самарянин.

¹⁷ У відповідь Ісус сказав: Чи не десять очистилось? А дев’ять же де?

¹⁸ Не здогадалися повернутися, щоб віддати славу Богові, – а тільки цей чужинець?

¹⁹ І сказав йому: Підведися і йди; твоя віра тебе врятувала.

²⁰ А як фарисеї запитали: Коли прийде Боже Царство? – відповів їм і сказав: Боже Царство не прийде з розголосом,

²¹ і не скажуть: ось тут або там; бо Боже Царство всередині вас.

²² І сказав до учнів: Прийдуть дні, коли забажаєте бачити один з днів Людського Сина, – та не побачите.

²³ І скажуть вам: ось тут або: ось там – не йдіть і не наздоганяйте.

²⁴ Бо як блискавка, що блискає і світить від краю до краю неба, – так буде і Людський Син свого дня.

²⁵ Спочатку треба, щоб він багато потерпів і був спокушений цим родом.

²⁶ І як було за днів Ноя, так буде і за днів Людського Сина:

²⁷ їли, пили, женилися, виходили заміж до дня, коли ввійшов Ной до ковчега, і настав потоп, і вигубив усіх.

²⁸ Так само, як було за днів Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували:

²⁹ того дня, коли Лот вийшов від Содома, упала сірка і вогонь з неба і вигубили всіх.

³⁰ Так буде в день, коли з’явиться Людський Син.

³¹ Того дня, хто буде на даху, а посуд його в хаті, хай не злазить узяти його; а хто на полі, також хай не повертається назад.

³² Згадайте Лотову дружину.

³³ Хто лиш прагнутиме душу свою врятувати, погубить її, а хто погубить, той оживить її.

³⁴ Кажу вам: тієї ночі будуть двоє на одному ліжку – один візьметься, а другий лишиться;

³⁵ будуть дві разом молоти – одна візьметься, а друга лишиться.

³⁶ [Два будуть на полі – один візьметься, а другий лишиться.]

³⁷ І кажуть йому у відповідь: Де, Господи? А він відказав їм: Де труп, там зберуться і орли.