¹ Замовкли ж і три його друзі, щоб більше не відповідати Йовові. Бо Йов був праведний перед ними.

² Розлютившись Еліус син Варахіїла, Вузіт з роду Рам з Авсітідійської країни, розлютився ж дуже на Йова, томущо він проголосив себе праведним перед Господом.

³ І дуже розлостився проти трьох друзів, томущо не змогли відповісти Йовові і поклали його за безбожного.

⁴ А Еліус стерпів дати відповідь Йовові, томущо вони старші від нього днями.

⁵ І побачив Еліус, що немає відповіді в устах трох мужів, і розлостився своїм гнівом.

⁶ Підібравши ж Еліус син Варахіїла Вузіт, сказав: Я ж є наймолодший в часі, а ви є старші. Тому я замовчав, боючись сповістити вам своє вміння.

⁷ Я сказав, що: Це не час, що говорить, а в багатьох роках не пізнали мудрости.

⁸ Але дух є в смертних людях, а вдихання Вседержителя є те, що навчає.

⁹ Не многолітні мудрі, ані не старці знають суд.

¹⁰ Тому я сказав: Послухайте мене, і я сповіщу вам те, що знаю.

¹¹ Послухайте мої слова. Бо скажу вам, що слухаєте, доки не дослідите слова.

¹² І так як ви зрозумію, і ось не було в вас того, що оскаржував Йова, що відповідав на його слова.

¹³ Щоб ви не сказали: Ми знайшли мудрість, додали ми Господеві.

¹⁴ Чоловікові ж наказали ви сказати ці слова.

¹⁵ Вони жахнулися, більше не відповіли, в них слова пропали.

¹⁶ Я був терпеливий, бо не говорили, бо стояли, не відповіли.

¹⁷ А Еліус підібравши говорить:

¹⁸ Знову говоритиму, бо я є повний слів, бо мене вбиває дух живота.

¹⁹ А мій живіт наче бордюг солодкого молодого вина, що кипить, що завязаний, чи наче надутий ковальський міх.

²⁰ Я заговорю, відкривши губи, щоб спочити.

²¹ Бо я не соромитимуся людини, але ані не боятимуся смертної людини.

²² Бо не вмію подивляти обличчя. Якщо ж ні, і мене поїсть міль.