¹ Я поклав завіт моїм очам і не подумаю про дівчину.

² І що відділив Бог згори і (яке) достатнє насліддя з висот?

³ Чи згуба не для неправедного і відчуження для тих, що чинять беззаконня?

⁴ Чи Він сам не побачить мою дорогу і не почислить всі мої кроки?

⁵ Якщо ж я ходив з тими, що висмівають, якщо ж і моя нога поспішилася на обману,

⁶ хай вже стану я на справедливе мірило, а Господь знає мою незлобність.

⁷ Якщо моя нога відійшла з дороги, якщо ж і моє серце пішло за оком, якщо ж і моїми руками я доторкнувся до дарів,

⁸ хай сію я й інші хай зїдять, хай же буду без кореня на землі.

⁹ Якщо моє серце пішло за жінкою іншого чоловіка, якщо і я присів при її дверях,

¹⁰ хай же і моя жінка вгодить іншому, а мої немовлята хай будуть впокорені.

¹¹ Бо опоганити заміжню жінку – це гнів люті не до спинення.

¹² Бо це огонь, що горить на всіх сторонах, а куди лиш напав, з кореня знищив.

¹³ Якщо ж і знехтував я судом мого слуги чи служниці, як вони в мене судилися,

¹⁴ що ж зроблю, коли Господь мені вчинить допит? Якщо ж і відвідає, яку відповідь дам?

¹⁵ Чи не так як і я повстав в лоні, повстали і вони? Ми ж повстали в тім же лоні.

¹⁶ А немічні задовільнили потребу, яку лиш мали, я ж не відкинув око вдови.

¹⁷ Якщо я і сам їв кусень мого хліба і сироті не подав.

¹⁸ Бо я від моєї молодості вигодовував (сироту) як батько і наставив від лона моєї матері.

¹⁹ Якщо ж і я не зглянувся на нагого, що гинув, і не зодягнув,

²⁰ а слабкі мене не поблагословили, а їхні рамена не грілися з постригу моїх ягнят,

²¹ якщо я підняв проти сироти руку в надії, бо у мене була велика поміч,

²² хай же відпаде моє рамено від ключиці, а моя рука хай буде знищена від ліктя.

²³ Бо мене охопив господний страх, і одержане від нього не стерплю.

²⁴ Якщо я поклав золото як мою силу, якщо ж і на дорогоцінний камінь я поклав надію,

²⁵ якщо ж і я зрадів коли моє багацтво стало великим, якщо ж і на безчисленне я поклав мою руку,

²⁶ чи не побачу сонце, що сходить, що заходить, а місяць, що маліє? Бо це не від них.

²⁷ І якщо потайки обманене було моє серце, якщо ж і поцілував я мою руку, приклавши до моїх уст,

²⁸ і це вже мені хай вважається за найбільше беззаконня, бо я збрехав перед Господом Всевишним.

²⁹ Якщо ж і зрадів я упадком моїх ворогів і моє серце сказало: Добре,

³⁰ хай вже моє ухо почує моє прокляття, хай, отже, шепче нарід, як мені зло чинять.

³¹ Якщо ж часто мої служниці сказали: Отже, хто дав би нам насититися його тілом? Хоч я був дуже добрий.

³² Чужинець не мешкав назовні, а мої двері були відкриті для кожного, що приходив.

³³ Якщо ж грішачи я несвідомо скрив мій гріх,

³⁴ бо я не засоромився великої юрби, щоб перед ними не визнаватися. Якщо ж і дозволив я слабому вийти від моїх дверей з порожним подолком,

³⁵ хто мені дасть слухача? Якщо я не побоявся господньої руки, а письмо, яке я мав проти когось,

³⁶ читав я, поклавши як вінець на рамена,

³⁷ і якщо його не віддав я, подерши і нічого не взявши від боржника.

³⁸ Якщо проти мене коли земля застогнала, якщо і її борозди разом заплакали,

³⁹ якщо і я зїв її силу сам без ціни, якщо ж я і засмутив, взявши душу господаря землі,

⁴⁰ замість пшениці хай мені вийде будяк, а замість ячменю бурян. І спинився Йов від слів.